Українським спецслужбам, як повідомляють ЗМІ, вдалося отримати тексти трьох проектів листів, підготовлених "МЗС" "ДНР" на ім'я Путіна: у першому варіанті листа нібито звучить прохання надати військову допомогу "республіці", у другому – прийняти "ДНР" до складу Росії, у третьому – визнати незалежність "ДНР". Однак ні спростувати, ні довести справжність повідомлень про ці листи ми не можемо, а тому не знаємо напевно, "а чи був, власне, хлопчик", тобто чи не народилася ідея про такі листи в умах політтехнологів. Адже все може бути.
Перш за все, слід враховувати той факт, що у "ЛНР" і "ДНР" немає жодної суб'єктності, а тому вони напишуть і зроблять те, що їм скаже Москва. У цьому можна бути впевненим хоча б з урахуванням того банального факту, що 50% бюджету "республік" – це гроші Росії. Тож хто за "ДНР" платить, той її і танцює... Тому ніяких листів самі по собі ватажки "республік" писати не можуть.
читайте такожЯк захід може зупинити Путіна від нападу на УкраїнуКерівництво "ЛДНР" зацікавлене у збереженні статус-кво, оскільки і повернення цих територій під юрисдикцію України, і приєднання їх до Росії означатиме одне – цим людям доведеться поїхати, оскільки їм точно не знайдеться місця в новій реальності. Тому, звісно, для них найвигіднішим є збереження нинішнього порядку речей.
Москві однозначно не потрібні ці "республіки" у складі Російської Федерації. Адже Донбас – це чи не останній регіон із колосальною концентрацією пролетаріату і застарілої промисловості, і, щоб підняти цей регіон, потрібні колосальні кошти. Малоймовірно, що у Росії є велике бажання цим займатися.
Незважаючи на те, що серед жителів ОРДЛО розкручується тема про приєднання "республік" до Росії, ці люди хочуть тільки одного – визначеності. Їм практичні все одно, з ким жити далі – з Росією чи з Україною, аби була визначеність. Утім, ми повинні визнати, що в Україну вони хочуть куди менше, ніж хотіли ще кілька років тому, в силу різних причин.
"ДНР" і "ЛНР" потрібні Росії в якості геополітичного повідка, на якому можна буде тримати Україну. Для Москви найвигідніше повернути "ЛДНР" до складу України на конфедеративних правах, щоб за допомогою них можна було впливати на внутрішню політичну ситуацію в нашій країні. Адже це – ще кілька мільйонів виборців, які одразу наблизять ситуацію до того балансу, який був у 90-ті та 2000-ті роки. Тож Росії "ЛДНР" потрібні, перш за все, як інструмент, і кинути їх зовсім РФ не може.
Приєднання ОРДЛО до Росії потягне за собою безліч проблем. У цьому можна переконатися на прикладі Криму. Зокрема, моряки з Криму досі їздять до Одеси оформляти документи, тому що міжнародною спільнотою Крим так і не визнаний російським. Москва може скільки завгодно розповідати про те, що "питання Криму закрите", однак, із точки зору міжнародного права, півострів все одно залишається територією України з усіма наслідками, що випливають звідси.
читайте такожЯк Захід руками України втихомирюватиме РФВизнання незалежності "ЛНР" і "ДНР" можливе тільки в разі реалізації грузинського сценарію. На цій території і так уже живе кілька сотень тисяч громадян Російської Федерації, а вона, як відомо, "захищає своїх громадян". Це – дуже хороший привід, щоб повторити грузинський сценарій в Україні.
Даний варіант можливий у разі загострення конфлікту і переходу його в гарячу фазу, тобто, якщо в Москві почнуть діяти за принципом "згоріла хата, гори й сарай". Адже тоді неминуче відбудеться і радикальне посилення санкцій проти Росії.
Що стосується третього сценарію – прохання "республік" надати їм військову допомогу, то, судячи з того, що відбувається вже зараз уздовж українського кордону, Росія вже готова "надавати військову допомогу". Питання лише в тому, яким чином вона буде "допомагати"? Чи будуть це ракетні удари з території Росії і дії ПВК (приватних військових компаній)? Цей механізм Росія добре відпрацювала в Сирії та Лівії. У будь-якому випадку, на цей раз ми навряд чи будемо рухатися за сценарієм 2014-2015 років.
Нанесення ракетних ударів по території України – цілком можливий сьогодні сценарій. Вони можуть бути завдані по вузлових точках, штабах, складах, об'єктах інфраструктури (навряд чи це будуть цивільні об'єкти). Не можна виключати, що Росія пустить у хід "Калібри" та "Іскандери".
У цьому випадку можна очікувати чогось подібного до того, що відбувалося напередодні 1 вересня 1939 року – якийсь інцидент дасть карт-бланш Росії на подібні дії і послужить формальним виправданням.
Тому найближчі тижні будуть дуже напруженими в плані очікування можливих провокацій.
Утім, що робитиме Росія, ми можемо тільки гадати. Однак формат "примусу до миру" в російському виконанні буде відрізнятися від війни в Грузії 2008 року і від подій в Україні в 2014-му.
Андрій Золотарьов, політолог, директор аналітичного центру "Третій сектор", спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
