Українська влада планує створити вільну економічну зону не тільки в Донецькій і Луганській областях, але й в одній із областей на заході України. Однак слід зазначити, що на території нашої країни вже існує одна вільна економічна зона – Крим. І, незважаючи ні на що, її ніхто не скасовував.
Вільні економічні зони будуть продуктивні і їх є сенс створювати тільки в разі, якщо вони будуть заточені на експорт. Як правило, у всьому світі такі зони створюються в прибережних районах, на окремій території – вся область в цю зону не входить. На цій окремій території інвесторам надається можливість, наприклад, не платити податок на землю або податок на прибуток протягом десяти років. При цьому інвесторам заборонено постачати товари на територію країни – вони можуть тільки експортувати. Якщо робота вибудована за такою схемою, то вільна економічна зона – продуктивна.
В Україні ж ідеться про створення вільної економічної зони на всій території ОРДЛО. А це – чесно кажучи, просто туфта. Краще б тоді розвивали індустріальні парки (це схожа схема, але вона дозволила б розвивати промисловість в країні).
Чому у нас вирішили створювати вільні економічні зони на сході і заході країни? Чому не на півночі чи півдні?
Це просто спроба хоч щось "вичавити" з Донбасу, але реально ця затія не має ніякої перспективи. Я категорично проти цього, тому що не зрозумілі чіткі економічні показники, на які повинна вийти вільна економічна зона в ОРДЛО. Тому це так собі ідейка…
Які з'являться ризики
По-перше, якщо, припустимо, ОРДЛО отримає статус вільної економічної зони, почнуть обурюватися інші регіони, причому – справедливо, виникнуть скандали. Адже як це так – жителі Донецької та Луганської областей роздовбали свій регіон, а точніше допомогли в цьому Росії, не хочуть жити в Україні, але отримають вільну економічну зону, а нам, жителям України, за все це платити? Вільна економічна зона передбачає, що хтось за це задоволення платитиме. Не "хтось", а – інші регіони. Тому, зрозуміло, це викличе обурення і вимогу впровадити такий самий податковий режим по всій країні.
По-друге, без конкретних цільових показників все це буде фікцією і створенням умов для певних осіб для звичайного відхилення від податків.
Що стосується створення вільної економічної зони в одній області на західній Україні, ризики – аналогічні. Адже на Закарпатті (а, схоже, йдеться саме про нього) і так ніхто особливо не страждав від законослухняності, в принципі, як і в усій країні. Контрабанда там, як була, так і залишилася. Тому розраховувати, що буде отриманий ефект, про який говорить влада, не можна, це брехня.
читайте такожГібридний договорняк: чому Росія знімає санкції з українських компанійВільна економічна зона повинна бути створена на окремій території області, а не на всій. Припустимо, якщо під Ужгородом буде 30 га, на яких буде запроваджена вільна економічна зона, це нормально, а решта – це просто заговорювання історії.
Кравчук говорив, що на Донбасі вільну економічну зону хочуть створити на 30 років. Зазвичай на такий термін вони і створюються. Але у нас, швидше за все, цю цифру взяли "зі стелі". Тому знов-таки потрібно зрозуміти, як це все буде реалізовуватися на практиці. Якщо ці зони будуть призводити до економічного зростання та індустріалізації України в цілому, тоді таких зон у нас в країні має бути створено декілька, наприклад, у частині Одеської області, частині Львівської області (задля індустріалізації регіону), можливо, в Дніпропетровській області і на Донбасі. Тому для початку нам потрібно розібратися з тим, які території повинні бути в пріоритеті, і, в першу чергу, мова повинна йти про розвиток промисловості.
Вкрай важливим буде законопроект, що регулює питання вільних економічних зон, який просуватиме влада. Перш за все, потрібно буде з'ясувати, чи не буде влада при цьому відстоювати суто олігархічні інтереси і намагатися створити вільні економічні зони, щоб дозволити їм ухилятися від податків. Тому що так у підсумку ні держава, ні громадяни нічого від цього не отримають.
Тарас Загородній, політичний та економічний експерт, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред