Секретар Радбезу України Олексій Данилов заявив про те, що другою мовою в країні має бути англійська. Такі слова не могли прозвучати до анексії Криму. Але приречені були прозвучати після.
Вони стали можливі завдяки Москві. Тієї самої, що вирушила сім років тому воювати за "русский мир". Сила дії дорівнює силі протидії. Чим активніше в Кремлі ставили під рушницю культурну спадщину – тим швидше ця війна перетворювалася з битви за деколонізацію в битву за дерусифікацію.
Півтора роки тому Володимир Путін заявив про спроби "безцеремонно скоротити простір російської мови в світі". Звинуватив у всьому "державну політику окремих країн". І це той випадок, коли з російським президентом доведеться погодитися. Політика Кремля і правда йде не на користь російській мові.
На відміну від тієї ж англійської, у російської мови Москва відібрала головне – політичну нейтральність. Вивчення англійської не зазіхає на ідентичність – литовець, що вивчив англійську, залишається литовцем, а казах – казахом. А російську мову Кремль продає як пакетний товар. Намагаючись пристебнути до цього культурного локомотива лояльність до імперії і згоду з російською версією історії.
читайте такожЧому Україні потрібна англійська як друга державна моваМосква доклала всіх зусиль, щоб перетворити закордонні "російські школи" в фабрики "російських людей". Тих самих, що мають бути в опозиції до своєї держави. До її історії та мови. Кремль раз по раз намагається не допустити інтеграцію власних діаспор в політичні нації тих країн, в яких їм випало жити. Лише для того, щоб потім використовувати їх як важіль тиску. Як інструмент для впливу і привід для втручання. Чим гірше їм живеться - тим більше у Москви стає прав на окрик.
В результаті, сусідні країни приречені захищатися не стільки від самої мови, скільки від усього, що йде з ним в рамках "пакетного пропозиції". Тим більше, що для колишніх радянських республік цей товар поставляється як привід для вторгнення. Будь-який носій мови оголошується російською власністю, яку Москва зобов'язана захищати. Рівно те саме, що ми спостерігали сім років тому в Криму.
Будь-які подібні заяви - це історія про "родоплемінне". Фактично, нам говорять про те, що якщо на якійсь території живуть люди, яких Москва вважає "своїми" - то це привід для вторгнення. Привід для анексії та окупації. І поки самі російські опозиціонери переконані, що "захищають своїх" - насправді все відбувається з точністю до навпаки.
По суті, в цей момент Москва посилає своїм сусідам сигнал. Поки у вас живуть ті, хто готовий охрестити себе "росіянами" - ваша територіальна цілісність під питанням. Поки у вас є ті, кого ми вважаємо "своїми" - будьте насторожі. І це все звучить як прямий заклик до російських сусідів займатися асиміляцією і дерусифікацією.
читайте такожІдея Данилова про англійську-чергова безглузда фантазія"Співвітчизники", "російськомовні школи", "копромісні підручники історії". З подачі Кремля все це тепер стає бомбою під суверенітет сусідів. Приклад Криму виглядає як недвозначне попередження. Хочете захиститися від вторгнення? Прагніть до внутрішньої монолітності. Мовної одноманітності. Позитивної дискримінації. До єдиного і суверенного погляду на історію своєї країни.
Тому що в іншому випадку є ризик прокинутися і виявити російські триколори в одному зі своїх регіонів.
До того ж, ставка Москви на те, щоб перетворювати "співвітчизників" в паливо для імперії запустила ще один процес. Багато росіян стали інтегруватися в Україну - в силу того самостійного вибору, який вони зробили між старою батьківщиною і новою. І в цій ситуації Кремлю вже не доводиться розраховувати на те, що вони стануть лобістами його інтересів. Тому що вибір нової ідентичності виявився пов'язаний з втратою старої. А тому новий перепис, ймовірно, подарує нам чимало сюрпризів.
А ще ми станемо спостерігати за тим, як буде скорочуватися ареал російської мови. Як жителі сусідніх країн стануть вивчати російських класиків в перекладі і на уроках іноземної літератури. Як кожна країна буде озброюватися своєю власною суверенною версією історії, в якій для російських духовних скреп вже не залишиться місця. І всі ці зміни стали можливими лише завдяки тому, що Москва не залишила сусідам право на ілюзії.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
