Великий обман СРСР: звідки насправді взялася хвалена радянська техніка

Про що ви дізнаєтесь:

• Чи дійсно в СРСР було так багато власних винаходів
• У кого СРСР "крав" ідеї для винаходів

Ностальгія за "радянською якістю" та нібито унікальними вітчизняними розробками й досі звучить у розмовах старшого покоління. Проте за фасадом індустріальної могутності СРСР приховується незручна правда: від моменту свого заснування і до розпаду держава систематично копіювала чужі технології, дизайн і готові виробничі рішення.

Те, що пропаганда подавала як тріумф інженерної думки, на практиці часто виявлялося застарілими копіями західної техніки — нерідко майже дослівно відтвореними. Главред розповість більш детально.

Міф про "передову науку"

Як розповідають на каналі "Історик", радянська ідеологія десятиліттями переконувала громадян, що СРСР є однією з найрозвиненіших науково-технічних держав світу. Насправді ж купували лише те, що неможливо було вкрасти або скопіювати — наприклад, великі промислові заводи.

Натомість побутова техніка, яка потрапляла на полиці магазинів, здебільшого була копією закордонних аналогів, що з’явилися на Заході на 10–20 років раніше.

Коли "натхнення" було надто очевидним

Детальне порівняння радянських товарів із західними прототипами залишає мало простору для сумнівів.

Пилосос "Москва"

Випуск розпочався у 1954 році, але сам прилад був практично повною копією американського Lewyt Model 40, представленого ще у 1947-му. Було скопійовано навіть форму корпусу.

Рекомендуємо:

Чому радянські магазини нагадували поле битви:що було справжнім трофеєм у СРСР 80-х

Побутова техніка: копія за копією

Схожа доля спіткала і дрібні електроприлади:

• Праска УТ-1000 (1989 рік) — копія нідерландської Philips Valita HD1120, доступної в Європі з 1971 року. Єдина "інновація" — інший колір регулятора температури.
• Фен "Лілія" (1972 рік) — повторення німецького Braun HDL 231 (1964). У радянській версії змінили лише кнопку вимикача.
• Електробритва "Мікма-101" (1980 рік) — фактичний клон Braun Sixtant SM 31, що з’явилася у ФРН ще у 1962 році.

Відео про те, що саме СРСР крав у інших країн і видавав за своє, можна переглянути тут:

Копіювали навіть електроніку

Навіть у складніших пристроях СРСР не гребував прямими запозиченнями.

"Електроніка МК-85" — програмований калькулятор, представлений у 1985 році, був копією японського Casio FX-700P (1983). Водночас радянська промисловість не змогла відтворити оригінальну якість: частина роз’ємів і функцій у "вітчизняній" версії була відсутня.

Військові й туристичні товари — не виняток

Навіть у цих сферах оригінальність була умовною:

• Бінокль Б8×30 (1947 рік) — копія німецької моделі 1920 року.
• Туристичний примус "Джміль-1" (1981 рік) — повторення австрійського Phoebus 625, популярного на Заході з 1970-х.

Що насправді стояло за "могутністю"

Тисячі подібних прикладів демонструють: значна частина промислової сили СРСР трималася на системному копіюванні технологій "загниваючого Заходу". Поки пропаганда говорила про унікальність радянських досягнень, громадяни користувалися морально застарілими версіями товарів, які в оригіналі створювалися для комфорту мешканців капіталістичних країн.

Історія радянської промисловості — це не історія проривів, а історія запізнілого копіювання, яке десятиліттями видавали за великі перемоги.

Вас може зацікавити:

• Чому "руханка" — не те саме, що "зарядка": несподівана правда
• Існувала чи ні: історія про квітку, яку ніхто не бачив
• Нація, яку неможливо зламати: звідки береться українська свобода

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред