Франція, так звана Belle Époque (тобто прекрасна епоха) - період після франко-пруської війни і до Першої світової, коли країна процвітала, задавала тон Європі, а добробут її громадян давав їм змогу вести вельми приємний спосіб життя (на кшталт античних епікурейців). Рівно так і живе Доден-Буффан (Бенуа Мажимель) - відомий гурман, фахівець з витончених страв і рантьє. З ним у його шикарному старому особняку вже 20 років живе і господарює на кухні Ежені (Жюльєт Бінош) - формально куховарка, а по факту - багаторічна кохана і соратниця господаря. З нею на кухні отирається її маленька племінниця Полін (Бонні Шагно-Равуар). Загалом, нічого не заважає безтурботному життю, от хіба що Ежені ніяк не хоче виходити заміж за Додена, хоча і не завжди зачиняє двері до своєї кімнати.
"Смак пристрасті" (в оригіналі фільм називається Потофьо Додена-Буффана - страви щось на кшталт рагу) - один із тих рідкісних останнім часом фільмів, чию чарівність дуже важко передати словами. Формально - це костюмна ретромелодрама, мила, приємна і плюшева. Але ось знятий цей фільм режисером Чан Ань Хунгом (справді, цілком заслужена ним премія Каннського фестивалю за режисуру) і оператором Джонатаном Річбургом так, як мало хто може в європейському кіно і вже зовсім давно забули в Голлівуді. Найдрібніша увага до деталей, приголомшливо продумана гра світла і тіні (частина сцен так і зовсім знята при свічковому світлі - епоха зобов'язує). І навіть на тлі своїх умовних заокеанських побратимів по кулінарному жанру типу "Ведмедя" або "Точки кипіння" фільм виділяється і реально задає нові стандарти.
Але, звісно, це б усе не спрацювало, якби не пара виконавців головних ролей. Особливо цікаво дивитися на гру Мажимеля і Бінош, знаючи, що вони кілька років були парою і навіть мають спільну доньку. І тут артисти з якоюсь неймовірною віртуозністю розігрують історію наполегливої, зрілої та від того гіркуватої пристрасті. Так, що геть забуваєш про те, що і персонажі їхні вигадані (Доден-Буффон - герой романів швейцарського письменника Марселя Руффа), і обставини їхнього оманливо затишного кохання перебільшені.
Утім, це все дрібниці. Кіно сподобається і фанатам кулінарії (особливо якщо вони відрізняють консоме від фрікандо, а волован - від потофе), і фанатам французького кіно, і просто людям, що люблять гарно зроблені мелодрами.
Дивіться на відео трейлер фільму "Смак пристрасті":
Вас можуть зацікавити такі тексти:
- "А попереду горить, горить вогнем Синай": рецензія на фільм "Голда"
- Не все коту масниця: рецензія на фільм "Аргайл"
- Кішки, які гуляють самі по собі: рецензія на фільм "Елла і чорний ягуар"
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
