
Повністю зруйновані населені пункти України, які Росія захоплює після місяців штурмів і бомбардувань, можуть на десятиліття залишитися зонами запустіння. Поки Кремль продовжує війну на виснаження, питання про майбутнє окупованих українських територій залишається відкритим: чи буде РФ намагатися відновлювати знищені населені пункти, чи залишить руїни, де неможливе нормальне життя. Показовою в цьому сенсі стала доля Маріуполя, де за фасадною "картинкою відновлення" ховаються масштабні руйнування та соціальна криза.
Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов в інтерв’ю Главреду розповів, яка доля чекає на більшу частину окупованих Росією територій, враховуючи, що будь-які спроби відбудувати зруйноване стануть "каменем на шиї" для російської економіки, що буде з Попасною, Бахмутом та Авдіївкою, чому Росії доведеться зносити міста і створювати могильники, чи можливий приплив російських переселенців на захоплені українські землі, а також за яких умов Україна зможе повернути окуповані території та відновити міста.
Що Росія робитиме з окупованими та зруйнованими дощенту українськими містами? Чи буде хоча б імітація спроби щось відбудувати, як це було в Маріуполі?
Маріуполь – класичний приклад "потемкінського села", коли фасад будинку фарбують, а його стіни обвалюються.
Дії Росії щодо повністю зруйнованих міст залежатимуть від інвестицій, які їй вдасться залучити. У неї самої грошей на відновлення немає. Ми ж бачимо, як "процвітають" захоплені Донецьк і Луганськ: там майже нічого не робиться протягом усіх років окупації, постійно виникають проблеми з ЖКГ, сміттям та іншим, роботи немає, оскільки окупанти вивезли заводи, а на території промзон влаштовують склади або ремонтні бази для російської техніки. Тому і Путіна є єдиний шлях – шукати інвестора, який вкладеться в окуповані українські регіони.

Єдиний кандидат на роль інвестора – це Дональд Трамп. Путін намагається купити Трампа, обіцяючи віддати Штатам окуповані території під розробку – мовляв, йдіть копайте, що знайдете, те й ваше. Це "приманка" для США. І Дмитрієв веде прямі переговори з Віткоффом і Кушнером саме тому.
А там є що копати. Зокрема, на Донбасі, в районі Слов'янська та Краматорська, є родовища сланцевого газу, є там і марганцеві руди, у Криму видобувають і збагачують феросплави.
Іншого варіанту у Росії немає. Якщо Путін не переконає Трампа, не підкупить його такими "пряниками", то цей регіон залишиться депресивним і збитковим, а постачання відбуватиметься за залишковим принципом.
Навіть у випадку із Запорізькою АЕС максимум, на що здатна Росія, – це запустити один реактор. Більше охолоджувачі не витримають, адже ця станція працювала тільки завдяки водосховищу. Тому Росії доведеться й надалі тримати п’ять реакторів у холодному режимі, а один запустять. До його запуску РФ готується – потайки будує підстанцію. Однак це все, на що Росія здатна. П'ять реакторів стоятимуть у глушині. І тут економічні завдання тягнуть за собою військові, зокрема, для Росії виникає необхідність відновити водосховище. А щоб це зробити, потрібно відновити Каховську греблю. А щоб відновити дамбу, потрібен плацдарм на правому березі Дніпра.
Це ви говорите про Енергодар, Маріуполь і про ті окуповані території, де так чи інакше ще тліє життя. А якщо говорити про міста, де фактично не залишилося мешканців, то що буде з ними? Коли Росія застосовувала цю тактику – знесення міст до нуля, а потім захоплення руїн, вона спочатку розуміла, що нічого не робитиме з ними?
За таким самим принципом діяв і Радянський Союз: спочатку все захопити за будь-яку ціну, а потім уже розбиратися. Як під час Другої світової війни говорили радянські маршали та політичні діячі: "Потім все відбудуємо". Тому ніхто не шкодував ані патронів, ані снарядів.
Те саме Росія робить і зараз.
Тільки зовнішній інвестор, якщо він буде, може щось відновити на окупованих Росією територіях. Але – тільки ті міста та населені пункти, які матимуть значення в економічному плані. Наприклад, якщо мова йде про Покровськ, де видобували коксівне вугілля, то інвестор вкладатиме гроші саме в це, і тоді доведеться забезпечувати житлом тих, хто видобуватиме це вугілля. Якщо говорити про Бахмут, то там інвестора цікавитимуть соляні шахти – ймовірність їх відновлення є, але тільки за наявності інвестицій.
А решту міст Росія навряд чи відновлюватиме. Ту саму "Азовсталь" легше буде знести, і не факт, що знайдеться інвестор, який захоче побудувати її заново.

Наприклад, про Попасну в Росії ще у 2022 році сказали, що немає сенсу відновлювати місто, тому потрібно просто розселити звідти людей, що залишилися, і все. Виходить, частину міст окупанти просто залишать стояти руїнами?
Росія не зможе просто кинути зруйновані міста, як є. Адже в руїнах неминуче з'являться безхатченки. Там з'являться анклави людей, які будуть усамітнюватися, зокрема, щоб утекти від місцевої влади. Тому зруйновані міста доведеться зносити і робити могильники, щось доведеться вивозити, щось закопувати, тобто зрівнювати з землею і облагороджувати цю територію або під сільгоспугіддя, або для інших цілей.
Однак поки що Росія збирається просто все кинути. А таких зруйнованих дощенту міст буде близько 80%!
Життя буде тільки на тих окупованих територіях, у які вкладатимуться гроші. А гроші знову-таки будуть тільки за наявності зовнішнього інвестора. Можливо, якусь частину потягнуть російські олігархи. Хоча, судячи з того, як Путін поставив завдання на недавній колегії – "Гроші – в загальний фонд!", тих, хто не здасть багато, розорять до нуля, не розбираючись, хто там Сечин, Дерипаска чи хтось ще. Імперська машина буде просто видавлювати гроші з російських олігархів, як сік з яблука.
А так, тільки зовнішній інвестор – США або, можливо, Китай – зможе повернути життя в якісь окуповані міста.

Якщо знайдеться настільки божевільний інвестор, який наважиться ризикнути і почати вкладати гроші в території з сумнівним статусом, чи означає це для України, що потім складніше буде повертати окуповані території? Адже ті самі США, про які ви говорите як про найбільш ймовірного інвестора, вже будуть триматися за них зубами.
Україна фактично відмовляється від окупованих територій "мирним планом" із 20 пунктів. В одному з пунктів йдеться про те, що ми відмовляємося від збройної боротьби за ці території і будемо діяти виключно дипломатичним шляхом.
Якщо дивитися в глобальному масштабі, то сьогодні Трамп досить успішно розбиває вщент весь світовий порядок, всю світову правову систему. Ще рік-два, і право сили стане основним законом на планеті. Судячи з того, як Трамп все руйнує і ламає навіть у самих США, а американці мовчки плачуть у кутку і не роблять нічого, щоб його зупинити, то, значить, так було задумано.
У майбутньому лише право сили дасть нам можливість повернути окуповані території.

У разі оптимістичного сценарію, за якого Україна поверне окуповані території, зокрема й той самий Волчанськ, зруйнований на 100%, де залишився десяток мешканців, наскільки, на вашу думку, Україні доцільно відновлювати зруйновані дощенту, дощенту міста?
Для нас відновлення зруйнованих міст має сенс, хоча б тому, що це дозволить повернути населення додому, виправити демографічну ситуацію, повернути робочу силу та розселити тимчасово переміщених осіб. Тим більше, якщо ми це робитимемо не в гордій самоті, а спільно з партнерами. Ми на своїй землі, і відновлення міст для нас доцільне.
Росії ж усе це просто не потрібно. Погляньте за Урал: половина Росії то тоне, то горить, то там забивають худобу в шести областях, що може спровокувати нестачу продовольства. І що, РФ вкладає туди мільярди рублів? Ні, вона відбирає останні гроші в економіки, навіть у олігархів, тільки щоб профінансувати війну.
Та й росіяни навряд чи будуть у захваті, якщо Росія почне відновлювати зруйновані міста України замість того, щоб боротися з розрухою у себе вдома…
Їх ніхто не питатиме. Пригадую картину, як у похиленій хаті з земляною підлогою стоїть дерев'яний стіл, за яким двоє алкоголіків допивають останній ковток, і один з них каже: "Уявляєш, яка підла Америка! Вона нападе і все у нас відбере!". І цей імперський шовінізм у росіян у всьому. Усі повинні жити так само, як вони, або гірше.
А шанс на повернення окупованих Росією територій у нас з'явиться в разі її розвалу. Якщо там почнуться темні часи і смута в результаті економічного краху, російська армія в Україні воювати не буде, а поїде додому – захищати свій туалет на вулиці.

Цього року озвучувалися плани Росії щодо переселення на окуповані території понад 100 тисяч росіян. Наскільки, на вашу думку, це реалістичний план?
Це нереально. Людей потрібно мотивувати, зокрема, хорошими зарплатами та умовами, тільки тоді вони поїдуть. Повторити 20-ті роки та індустріалізацію, яку проводив Сталін, РФ не зможе, тому що інженерно-технічний склад становили виключно американці, а робочою силою були зеки, яких ніхто не питав. До того ж тоді були примусові переселенці, яких заганяли на заводи та шахти.
Пам'ятаю, як у Радянському Союзі пишалися тим, що ДніпроГЕС побудували тачками – не бетоновозами, не міксерами. Бетон тоді місили тисячі людей, вручну. Це штрих до російського імперіалізму: для будь-якої іншої країни це був би сором, а Союз цим пишався.
Однак сучасній Росії це зробити нереально. Подивіться на Маріуполь: робітників привезли туди лише ті будівельні компанії, яким дали можливість побудувати там кілька будинків. "Ждуни", які там були, вкрай обурені: вони думали, що їм компенсують втрачене житло і повернуть його квадратними метрами, але вийшло не так, і їх відправили в банк брати іпотеку, або ж купувати за готівку чи безготівково. Але ніхто не збирається їх заселяти у відновлені будинки. У Маріуполі знесли дощенту радянські панельні будинки та хрущовки, а замість них побудували нові п'ятиповерхівки та кілька дев'ятиповерхівок. І виставили їх на продаж.
У Росії людина – ніщо, і називати її ніяк.

Яка доля чекає на українські міста-привиди в найближчі 20-30 років? Вони залишаться руїнами, чи є перспектива відновлення?
Ніякої перспективи відновлення цих міст немає. Подивіться хоча б на "Донбас Арену" в Донецьку – її хіба відбудували? Путін цілком міг вкластися в її відновлення, і для Росії це були б не такі великі гроші, зате там могли б провести футбольний матч і показати "красу життя" в окупованому Донецьку. У Путіна була можливість сказати, що він зробив краще, ніж було. Але ні, ніхто цього не робить, у Кремлі про це навіть не замислюються. Те саме стосується й Донецького аеропорту – про його відновлення навіть не замислювалися.
Та той самий Крим! Що там зробили? Перше, що зробили, – обнесли парканом все узбережжя Криму, чим вкрай обурені кримчани, яким навіть ноги вмочити в морі не можна, оскільки всюди тепер заборонена зона. Все захопило міністерства оборони РФ! І це при тому, що в Криму Росія ще намагалася щось робити і зберігати обличчя. Проте, траса "Таврида" між Севастополем і Керчю попливла: під час її будівництва не врахували особливості ґрунту, і трасу просто змило дощами. У Сімферополі в супер-аеропорту, побудованому Росією, ставлять відра і тазики, коли йде дощ. А про Кримський міст я взагалі мовчу: він експлуатується суто для показухи, по ньому не пускають навіть автобуси далекого прямування, бо бояться, що від вібрації він може обвалитися.

Крим був "перлиною" і курортом. А що ж тоді буде з Попасною чи Авдіївкою, які навряд чи будуть цікаві чиновникам з російського міністерства оборони?
У тому-то й річ, ці міста нікому не будуть потрібні. Для всіх російських чиновників це така глушина, в яку вони ніколи не полізуть! Ось якщо вони знайдуть там рідкоземельні метали і комусь їх продадуть – Китаю чи Штатам, тоді з цими містами щось можуть почати робити.
Не виключаю, що Китай може повернутися на чорноморський шельф, бо там нафти й газу безліч. Адже Пекін ще Януковичу перед Майданом пропонував великий кредит, а натомість просив ялтинський порт. Китай хотів там зробити найглибший порт в акваторії Чорного моря, щоб у нього могли заходити судна з осадкою понад 8 метрів.
Ще раз повторю, міжнародне право розвалюється, формуються регіональні союзи, все сегментується. Глобалізму прийшов кінець. Тепер так: завоював територію, значить, вона моя, і всі йдуть лісом, ми тут будемо робити все, що захочемо. І ніяких санкцій не буде, як вони вводилися раніше проти компаній, які приходили працювати в Крим, наприклад, Siemens.
Тож у нас є два варіанти повернення своїх територій: перший – у разі розпаду Росії, другий – якщо ми накопичимо сили та кошти і проведемо військову операцію.
Підсумовуючи все вищесказане, виходить, що ці зруйновані міста-привиди можуть стати каменем на шиї у Росії та її економіки в разі спроби відновити там хоч щось.
Абсолютно вірно.
Росія самостійно окуповані території не потягне. Без зовнішнього інвестора там залишиться руїна і розбрат. На територіях з такими пейзажами Георгій Данелія, якби був живий, зняв би продовження "Кін-дза-дзи".
Про особу: Олег Жданов
Олег Володимирович Жданов (30 березня 1966, Дрезден, НДР) – радянський і український військовий, полковник запасу ЗСУ, український військовий аналітик і відеоблогер. З 2016 року регулярно виступає не тільки на українському телебаченні та в українській пресі, а й дає коментарі закордонним ЗМІ. У 2012 році відкрив власний YouTube-канал, на якому публікує відео з аналітикою бойових дій, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
