Хто придумав назву Львова та як місто називалось спочатку — маловідомий факт

13 квітня 2025, 15:40оновлено 14 квітня, 20:32
41753
​Назва міста Львів походить від імені князя Лева, сина короля Данила Галицького, і впродовж століть трансформувалася у різних мовах та контекстах.​
Хто придумав назву Львова та як місто називалось спочатку — маловідомий факт
Хто придумав назву Львова - як насправді Львів називався спочатку / Колаж Главред, фото: УНІАН

Ви дізнаєтесь:

  • Чому Львів так називається
  • Що означає слово Львів
  • Як поляки називають Львів

Львів — місто, яке не лише відіграє ключову роль у культурному та політичному житті України, а й має захопливу історію свого походження. Назва міста безпосередньо пов’язана з постаттю князя Лева Даниловича — сина легендарного правителя Данила Галицького. Саме на честь Лева й було назване місто, яке згодом стало справжнім форпостом української ідентичності. Про це йдеться у сюжеті програми "Ранок вдома".

Главред з'ясував, як Львів називався в давнину.

Якщо вам цікаво дізнатись більше цікавих фактів про назви міст України, рекомендуємо наш матеріал: Розсекречено другу назву Києва: історик розкрив, як називалась столиця України.

Що означає ім'я Лева - походження назви Львова

Львів уперше згадується у літописах у 1256 році — саме через велику пожежу, яка тоді охопила місто. Але саму фортецю, ймовірно, почали зводити ще раніше — у 1240-х роках. Це був час, коли Київ упав під ударами татаро-монголів, і українські князі шукали безпечніші терени для відбудови своєї сили.

"Його засновниками вважають князя Данила Галицького та його сина Льва Даниловича, якому місто і завдячує своєю назвою", — йдеться в сюжеті.

Загальноприйнято вважати, що засновник Львова король Данило назвав місто на честь свого сина князя Лева Даниловича.

Дивіться відео про цікаві факти з історії Львова:

Чому у Львові багато архітектурних стилів

У XIV столітті Львів опинився під владою польського короля Казимира III. Саме тоді в місті почали селитися поляки, німці, євреї, вірмени, кожна спільнота формувала свій квартал. Львів здобув магдебурзьке право, що надало місту широкі самоврядні повноваження.

"Так Львів і збагатився культурно, і здобув привілеї магдебурзького права", — говориться у програмі.

У 1527 році пожежа практично знищила середньовічний Львів. Для його відновлення польські королі запросили італійських архітекторів, завдяки чому Львів отримав унікальні ренесансні риси, що збереглися донині.

"Львовъ городъ" — найдавніша українська назва Львова

Протягом своєї багатовікової історії Львів мав численні назви, що відображали його культурне, політичне та мовне різноманіття. Ці назви є свідченням багатої спадщини міста та його значущості в різних історичних контекстах.​ Видатний український мовознавець, славіст, літературознавець, фольклорист, а також науковий і громадський діяч Ярослав Рудницький провів дослідження, присвячене походженню назви міста Львів. Результати цього дослідження були опубліковані у збірці "Наш Львів. Ювілейний збірник 1252–1952", виданій у 1953 році видавництвом "Червона калина" в Нью-Йорку.

За його словами, найстарішою назвою Львова є "Львовъ городъ", що означає "місто Лева". Ця назва вказує на засновника міста — князя Лева Даниловича, сина короля Данила Галицького. У подальших документах зустрічаються варіанти "град Львова" та "город Льва", які використовувалися в урочистих промовах і поетичній мові, підкреслюючи архаїчний характер назви та її зв'язок з історичними правами українців на це місто.​

Яка друга назва Львова

Рудницький вказує на те, що з часом форма "Львов" стала вживатися без додаткового слова "город".

"У XIV столітті з'являється варіант "Ильвів", що пов'язано з фонетичними змінами в українській мові, зокрема появою приставного "и" перед звуками "л" та "р". Ця форма збереглася в західноукраїнських говірках і зафіксована в словнику Желеховського", - йдеться у дослідженні.

Походження назви "Leopolis"

У латинських документах місто згадується як "Leopolis", що є прямим перекладом українського "Львов город". Інші латинські варіанти включають "Leopolia", "Leontopolis", "Leona" та "Leo". Ці назви використовувалися в офіційних документах та на картах, відображаючи значення міста в європейському контексті.​

Як німці називали Львів

Дослідник зазначив, що німецька назва "Lemberg" виникла як адаптація українського "Львов город". Найстаріші німецькі форми включають "Leonburg", яка з часом трансформувалася в "Lemberg" через фонетичні та семантичні зміни. Ця назва була офіційною під час австрійського правління та нацистської окупації.​

Як поляки називали Львів

У польських документах місто згадується як "Lwów". Ця форма стала поширеною в польській мові з XV століття, відображаючи вплив польської культури та мови на регіон. Цікаво, що в польській мові не використовувалося словосполучення "Lwów gród", а натомість — "miasto Lwów".​

Львів мав різні назви в інших мовах:​

  • Грецька: "Леонтополіс", "Леовіос"​
  • Турецька: "Ілі", "Ільбов", "Ільбадір"​
  • Вірменська: "Ілоф"​
  • Їдиш: "Лемберґ"​
  • Французька: "Леополь"​

Ці назви відображають багатокультурний характер міста та його значущість у різних історичних періодах.​

Сучасні назви Львова

Сьогодні Львів відомий як "місто Лева", "культурна столиця України", "маленький Париж" та "український П’ємонт". Ці епітети підкреслюють його історичну спадщину, культурне багатство та унікальну атмосферу.

Вам також може бути цікаво:

Хто такий Ярослав Рудницький

Ярослав Рудницький (1910–1995) - український мовознавець, етнолог, лексикограф, літературознавець і громадський діяч.

Народився 18 лютого 1910 року у Відні (Австро-Угорщина). Здобув ступінь доктора філософії у Віденському університеті, спеціалізуючись на славістиці. Після Другої світової війни емігрував до Канади, де оселився у Вінніпезі та став професором університету Манітоби.

Основна сфера його наукових зацікавлень — українська ономастика. Він вивчав походження і значення географічних назв, особових імен та прізвищ, зокрема українських. Значну увагу приділяв топоніміці українського поселення в Канаді, а також етимології українських назв міст. Був активним учасником українського культурного життя в діаспорі, співпрацював з Науковим товариством імені Шевченка, долучався до створення "Енциклопедії українознавства" та розвитку української мови за межами України.

Помер 19 жовтня 1995 року у Вінніпезі (Канада).

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Новини партнерів
Реклама
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти