70% електромобілів в Україні заряджають вдома, ціни на зарядку знизяться - Китіна

16 січня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) ухвалило постанову "Про граничні ціни на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку", згідно якої змінилися умови купівлі електроенергії для бізнесу та непобутових споживачів.

Зокрема, до 31 березня 2026 року діятиме новий тариф для електроенергії, що вже спричинило різке підвищення вартості зарядки на публічних зарядних станціях удвічі. А це, у свою чергу, призвело до занепокоєння власників електрокарів та їхнього обурення в соцмережах.

В інтервʼю Главреду експерт із залучення та супроводження інвестицій в автомобільній індустрії Марина Китіна розповіла, як морози та відключення електроенергії вплинули на ринок електрокарів, коли знизяться ціни на зарядки, та чи почнеться масовий продаж електромобілів.

Наскільки зростання тарифів на публічні зарядки вже відчули на собі власники електрокарів – що змінилося?

Якщо коротко, зараз серед власників електрокарів спостерігається майже паніка. Ніхто не очікував, що буквально за одну добу тариф на швидкісну зарядку зросте з близько 20 грн за кВт/год до 33 грн, а в окремих випадках – наприклад, в Одесі – навіть до 55 грн.

Тобто маємо подорожчання майже в півтора раза за дуже короткий час. Через це люди почали уважно стежити за діями операторів зарядних станцій і, не розбираючись у всіх причинах, звинувачувати їх у спекуляціях – мовляв, є попит, є пропозиція, тож вони просто хочуть більше заробити.

Насправді це не зовсім так.

Починаючи приблизно з 9 січня публічна зарядка електромобілів в Україні стала менш комфортною, ніж раніше, через відновлення тривалих відключень електроенергії. У деяких районах світла не було по три-чотири доби, а комусь його давали лише на кілька годин, але цього недостатньо для зарядки авто вдома. А за статистикою, близько 70% власників електромобілів в Україні заряджаються саме вдома. У середньому по Україні співвідношення – приблизно одна зарядна станція на сім електромобілів, і це з урахуванням того, що більшість заряджалася вдома. А так вийшло, що усі одночасно виїхали і захотіли зарядитися.

Друга проблема – це збіг кількох факторів, які додали негативу. Перш за все, це сильні морози. Електромобілі вибагливі, і не те, щоби не здатні пересуватися, але в них є свої нюанси. Наприклад, щоб автомобіль міг приймати ту потужність, яку зарядна станція для електромобіля здатна віддавати через інвертор, батарея має бути прогрітою. Бажано, щоб температура була хоча б близько –10 °C – тоді заряджання відбувається більш-менш у штатному режимі.

Коли ж на вулиці сильні морози, батарея фактично переохолоджується і втрачає здатність одразу приймати високу потужність. Вона спочатку підігрівається, і лише потім автомобіль починає повноцінно заряджатися. Саме тому під час сильних морозів ми бачимо різке падіння потужності зарядних станцій.

І це не тому, що зарядна станція "не хоче" віддавати потужність, а через те, що автомобіль не прогрітий, це фізично неможливо. Якщо в нормальних умовах середній електромобіль може приймати, умовно, 80 кВт, то в мороз ця цифра спокійно падає до 30 кВт або навіть нижче. Відповідно, час заряджання суттєво збільшується.

У результаті власник електромобіля стикається одразу з кількома проблемами. По-перше, знайти зарядну станцію, яка працює від світла. У кожному додатку наших операторів – і тут вони молодці – показано, які зарядні станції працюють, а які відключені, щоб людина дарма туди не їхала, навіть якщо ще вчора там заряджалася. Тобто ви витрачаєте час уже на те, щоб просто знайти робочу станцію.

Коли ви приїжджаєте, ймовірність потрапити одразу на зарядку зараз уже значно вища, але був піковий період – приблизно півтора тижня – коли доводилося стояти в чергах. Ви приїжджаєте, а там уже є машини, які заряджаються, і ще кілька – у живій черзі. У результаті ви витрачаєте, умовно, годину на очікування в черзі і ще близько години на саму зарядку автомобіля. Тобто виходило так, що одна поїздка на швидкісну зарядну станцію могла займати в середньому до трьох годин. І до цього люди просто не були готові.

Другий момент – вартість. Якщо ще вчора заряджання коштувало близько 18 гривень за кіловат, то вже сьогодні люди побачили 33 гривні, тобто ціна зросла майже вдвічі. Багато хто купував або привозив електромобіль саме з розрахунком на економію. І в результаті люди почали перераховувати витрати й говорити: "А навіщо тоді електромобіль, якщо автомобіль на газу заправляти коштує приблизно так само, але це значно швидше?"

Виникає логічне питання: у чому тоді сенс володіння електромобілем? Але це, радше, панічна реакція. Як людина, дотична до розвитку електромобільної інфраструктури в Україні, я бачу: 90-95% електромобілістів пишуть "усе пропало" – мовляв, що тепер робити, ціна ніколи не знизиться, простіше перейти на газ або навіть продати авто. Люди, відверто кажучи, почали панікувати.

Я б хотіла донести простий меседж: ми чомусь забуваємо, що в країні триває війна. Війна – це форс-мажор, питання життя і смерті. Але фокус уваги чомусь змістився виключно на ціни на заряджання електромобілів. Ніхто не змушує людей платити ці гроші примусово. Це тимчасова ситуація – від неї нікуди не подітися, але вона мине. Більше того, оператори вже почали знижувати ціни, але лише тому, що почали вкладати власні кошти. Не тому, що вони стали "добрішими", а тому, що зрозуміли: надто високий тариф відлякує людей.

На жаль, з’явилися й радикальні емоційні заклики: мовляв, треба псувати станції, різати кабелі. Це повне нерозуміння наслідків. По-перше, усе фіксується камерами, і знайти людину – не проблема. По-друге – навіщо? Через високу ціну влаштовувати такий "міні-страйк"? Це безглуздо й нічого доброго не дасть. Я сподіваюся, що до реальних дій люди не дійдуть.

І важливо розуміти, як працює ринок: є оператори зарядних станцій, а є платформи з білінгом, тому одна платформа справді може об’єднувати декількох операторів. У результаті маємо таку модель: є застосунок, є платформа з білінгом, а власників самих зарядних станцій – сотні або навіть тисячі. Умовно, якщо близько 2000 станцій, це означає 2000 різних власників – людей або бізнесів, які купили станцію і саме вони можуть коригувати ціну.

Звісно, ціна не може бути довільною – вона орієнтується на ринок, бо якщо поставити надто високий тариф, люди просто не будуть заряджатися. Але умовно: я вирішила поставити 50 грн, а сусідня станція – 30 грн. І люди, не розуміючи цієї системи, вважають, що всі ціни підвищила одна компанія.

Насправді ж власники станцій побачили ситуацію на ринку і те, що вхідна ціна електроенергії для бізнесу зросла в середньому приблизно на 12%, а в пікові моменти – до 15-16%. Але весь негатив пішов саме на платформу, бо вона "на виду". Звісно, власники рахують економіку. Є мінімальна ціна, нижче якої бізнес просто не виживе. Якщо не помиляюся, це приблизно 19 грн 40 коп. за кВт/год. І це без технічного обслуговування, без еквайрингу, без білінгу – тобто фактично "в нуль".

Якщо ж додати по гривні-дві на обслуговування, сервіс, ризики – от і виходить сьогодні 27-28 грн за кВт/год. Це логічна ринкова ціна, яка, ймовірно, утримається до завершення дії чинної постанови, тобто до 31 березня.

Ми сподіваємось, що після завершення дії цієї постанови ситуація полегшиться. Гарантій немає – її можуть як продовжити, так і скасувати, але навесні буде набагато простіше: з’явиться сонце, вітер, вода. Тобто ті альтернативні джерела енергії почнуть активніше працювати, і електроенергії в країні стане більше. Також зараз активно розвивається когенерація – на жаль, поки що не в тих обсягах, у яких хотілося б, але вона теж має потенціал дати Україні зберігати більше власної електроенергії. Саме через ці фактори ціна потенційно може знизитися.

Хоча ми всі знаємо правило: якщо щось підняли, воно рідко повертається до попереднього рівня. Але варто також пам’ятати, що до кінця січня вже фіксують зростання цін на дизель і пальне. Тобто це не унікальна проблема електрозарядок – це загальна кризова ситуація, яка склалася буквально за одну добу і яку ніхто не міг передбачити. І тут у мене є відкрите питання: чому ми так гостро відреагували саме на електрозарядну інфраструктуру, але майже не говоримо про інші бізнеси? Наприклад, ресторанний чи готельно-ресторанний бізнес – там теж потрібні світло, електроплити, опалення, і для них ціна електроенергії також зросла. Але вони не піднімали ціни за одну добу – і люди цього різко не відчули. Або великі виробництва, які працюють нон-стоп і не можуть зупинитися – їм також потрібна електроенергія і вдень, і вночі. Але чомусь суспільна увага сконцентрувалася саме на електромобілях.

І ще один важливий момент. Енергоринок в Україні – надзвичайно складний. Бізнес має на добу наперед заявляти, скільки електроенергії він споживатиме. Якщо не добрав – штраф. Якщо перевищив – також штраф. Є жорсткі ліміти. У цій кризовій ситуації оператори просто вичерпали свої ліміти за старими цінами, бо попит був аномально високим. Вони не могли спрогнозувати ні морози, ні тривалі відключення. І якщо зараз не закласти нову ціну, наприкінці місяця бізнес може отримати рахунки "заднім числом" із, не дай боже, мільйонними збитками. Бо інакше вони просто закриють або призупинять роботу зарядних станцій – і тоді заряджатися не буде взагалі ніхто.

Я щиро вірю, що ця ситуація зміниться. Її потрібно пережити й прийняти як реальність, не забуваючи, що в нас війна. І, на жаль, ворог і надалі битиме не лише по електро-, а й по тепловій та газовій інфраструктурі. Ми свідомо обрали жити тут, і взаємне цькування одне одного в цій ситуації для мене особисто дуже болісне.

Хочу також уточнити момент щодо часу заряджання. Коли ви говорили про три години, йшлося про ситуацію тиждень тому, коли світла не було по три-чотири доби. Скільки наразі потрібно часу та кіловат-годин для зарядки авто?

Зараз електропостачання поступово стабілізується, і цей піковий кризовий період уже минув. Тобто криза була, але зараз вона поступово стає краще. Щодо зарядки, почнемо з ідеального сценарію – весна або осінь, коли помірна температура, без спеки й морозів. Це найкращі умови для заряджання. Середній електромобіль, який найчастіше купують в Україні, має батарею приблизно 60 кВт/год.

Як легко вирахувати час на її заряджання? Наприклад, якщо ви приїхали на зарядну станцію 60 кВт, то теоретично за 1 годину можна зарядити авто з 0 до 100%. Якщо станція 120 кВт – це близько 30 хвилин, а якщо 180 кВт – приблизно 15 хвилин.

Але жоден адекватний електромобіліст не розряджає авто нижче 15–20%. І так само майже ніхто не заряджає до 100%, бо після 80% швидкість зарядки падає до 7-10 кВт, і стояти на швидкісній станції стає економічно невигідно.

Тому стандартна практика – заряджати з 20% до 80%. Це значно швидше, ніж повна зарядка, і набагато ефективніше з точки зору вартості. У підсумку, в нормальних умовах 15-20 хвилин на швидкісній станції достатньо, після чого можна спокійно їздити 2-3 дні і вже потім знову повертатися на зарядку.

В умовах сильного холоду ситуація інша. Якщо автомобіль без теплового насоса, він спочатку починає підігрівати батарею, і цей процес відбувається дуже поступово. Ви приїжджаєте з батареєю ємністю 60 кВт/год на станцію, яка технічно може видавати 180 кВт, але фактично бачите 12-15 кВт на старті. Далі потужність починає зростати повільно: умовно через 20 хвилин ви побачите вже близько 50 кВт, хоча станція здатна видавати значно більше. Тобто час заряджання збільшується через охолоджену батарею. У результаті ми сміливо можемо множити звичний час заряджання у 3-4рази. Тобто зараз електромобіль із батареєю 60 кВт/год в середньому заряджається на швидкісній станції близько однієї години, а не за 15 хвилин, як це було б улітку.

Відповідно, це виходить дорожче?

Так. І тут є ще один важливий момент – плата за паркування. Вона запроваджена для того, щоб люди після завершення заряджання не залишали автомобіль на місці, адже це має бути відчутно для гаманця. Це абсолютно правильна практика, і так працює в Європі: людина заряджалася – від’єднала авто і звільнила місце для інших. Раніше, коли паркування було безкоштовним, траплялися ситуації, коли водій підключав авто, ішов в офіс на 8 годин, автомобіль давно зарядився, але інші не могли скористатися станцією, бо було зайнято і місце, і конектор. Саме тому запровадили додаткову оплату за паркування. Коли зарядка бачить, що автомобіль уже не споживає електроенергію, починає нараховуватися плата за простій. Тобто це додаткові витрати для водія.

Але ж зросли лише витрати на зарядку, оплата паркування не змінилася?

Так, це стосується заряджання і на швидкісних, і на повільних зарядних станціях. Загалом же варто розуміти, що публічні зарядки мають різне призначення. Швидкісні станції потрібні тоді, коли треба зарядитися швидко – у дорозі, транзитом, у форс-мажорній ситуації. Але це радше виняток, ніж повсякденна практика.

Коли ми ще працювали над концепцією національної мережі зарядних станцій і обговорювали це в міністерстві та профільних асоціаціях, логіка була іншою: Україні потрібно набагато більше AC-зарядок (змінний струм). Вони заряджають повільніше, зате їх можна ставити масово.

Такі зарядки доцільно розміщувати біля офісних центрів, торговельних центрів, спортзалів, супермаркетів. Логіка проста: якщо людина проводить у певному місці 2-3 години, цього більш ніж достатньо для заряджання авто. Ви пішли в кіно, випили каву, подивилися фільм, зайшли в магазин – виходите, а автомобіль уже заряджений.

Ще один ідеальний сценарій – досвід Великої Британії, де зарядки інтегрують у вуличні ліхтарі. Потужність – близько 2 кВт, але цього достатньо, щоб людина, приїхавши на роботу або зустріч, за кілька годин поповнила заряд і спокійно поїхала далі. Це якраз та модель, яка добре підходить для України:

• швидкісні зарядки – "про всяк випадок", для дороги й транзиту;
• повільні AC-зарядки – для щоденного життя в місті.

Якщо ти мешкаєш у своєму місті, тобі цілком вистачає 2-3-6 кВт, щоб заряджатися протягом 5-6 годин без стресу й черг.

Якщо така тенденція збережеться – навіть за умови певного зниження цін – який прогноз ви бачите для ринку зараз? Наскільки серйозно ця ситуація може вплинути на нього? Адже ви самі говорили, що люди вже починають замислюватися над альтернативами і над тим, чи справді вигідно мати електрокар з економічної точки зору.

Особисто я вважаю, що з приходом весни й потепління ціни трохи знизяться, а та "істерика", яку ми зараз бачимо серед водіїв, поступово зійде нанівець. По-перше, погодні умови покращаться. По-друге, нам на допомогу дедалі більше приходитимуть сонячні панелі.

Люди вже активно встановлюють сонячні електростанції, і цей процес стає доступнішим: з’являється більше технологій, більше конкуренції. Якщо раніше це було справді дуже дорого, то зараз я не скажу, що це дешево, але це вже підйомно для сім’ї, особливо для тих, хто живе у власному будинку.

Адже люди, які купували електромобілі, здебільшого і залишилися жити в приватних будинках, а не переїхали до багатоповерхівок. Відповідно, дедалі більше домогосподарств накривають свої дахи сонячними панелями і можуть напряму заряджати автомобілі від сонця, незалежно від того, є світло в мережі чи ні.

Ми вже, по суті, стали більш автономними. Майже в кожної свідомої людини, яка дбає про власну безпеку й комфорт, сьогодні є базові рішення для автономності. Хтось не купить зайві речі, але придбає генератор чи портативну батарею. У багатьох це станції на 2-2,5 кВт, яких достатньо, щоб при економному використанні добу працював холодильник і базові прилади. Якщо говоримо про будинки, то там уже встановлюють інверторні батареї на 5, 10, 15 кВт, а дехто – навіть на 30-35 кВт. Тому я думаю, що люди дивитимуться на ситуацію не лише через призму зростання тарифів, а загалом через те, що світла може не бути по 12-17 годин. Саме це буде ключовим фактором для встановлення сонячних панелей і переходу на часткову або повну енергонезалежність.

Рекомендуємо:

Авто реєструють на родичів та знайомих: Бучацький - про наслідки повернення ПДВ на електрокари

Наразі так вийшло, що підвищенню тарифів передувало ще й повернення ПДВ на ввезення електрокарів. Наскільки вся ця ситуація загалом може вплинути на рішення продавати наявні або відкладати купівлю нових електрокарів в Україні?

Я думаю, що масового продажу не буде. Це радше розмови, обговорення, емоційна реакція. Так, можуть бути поодинокі випадки, коли електромобіль – єдина машина в сім’ї, і людині потрібно їздити щодня без альтернатив. Але загалом люди купують електромобіль у кількох типових сценаріях:

• коли є приватний будинок;
• коли це друга машина в родині;
• коли людина розуміє, де і як вона заряджається – наприклад, у радіусі 100–200 метрів є зарядна станція біля дому.

Люди розуміють, що світло потроху повертатиметься, але водночас усі усвідомлюють: це ситуація "на сьогодні". Через п’ять хвилин можуть полетіти нові ракети – і знову будуть відключення. Це реальність, у якій ми живемо.

Водночас ця ситуація дуже сильно пригальмує приріст парку електромобілів. Вже зараз у деяких брендів станом на 26 січня не продано жодного авто, тоді як у листопаді-грудні минулого року був справжній бум. Вони самі кажуть: по-перше, продавати особливо й немає що – усе, що могли, розпродали. По-друге, це співпало з тим, що люди хотіли купити дешево й зекономити. Вони це зробили, купили електромобілі, а тепер просто чекають стабілізації зі світлом. Але це не та ситуація, яка спонукає людину продавати автомобіль. Якщо людина знайшла гроші на купівлю електромобіля, вона знайде гроші й на зарядку по 30 грн за кВт/год.

З 31 березня зменшується тариф "на добу наперед", тобто гранична ціна просто знижується. Чи можлива в подальшому така ситуація, що навіть на тлі загального зниження цін усе одно виникатимуть пікові періоди, коли вартість електроенергії зростатиме? Наприклад, так само, як це буває взимку з електроенергією або з газом, коли через високий попит ціна різко піднімається. Чи може аналогічний сценарій спрацювати й у випадку з електромобілями?

Важливо розуміти: це зниження не для всього бізнесу і не для всієї енергосистеми. Зараз ціни знижуються лише за рахунок операторів зарядних мереж, які свідомо зменшують власну маржу. Наприклад, коли платформа не бере відсоток з оператора, вона сама не заробляє – але для електромобіліста зарядка стає дешевшою.

Тобто держава не змінює тариф, змінюється лише поведінка окремого бізнесу, який тимчасово жертвує розвитком, маркетингом і масштабуванням, щоб споживачеві було не так боляче платити.

Чи може це призвести до зменшення кількості зарядних станцій в Україні?

Демонтувати зарядну станцію – це теж гроші, і ніхто цього робити не буде. Якщо бізнес стане тимчасово нерентабельним, станції просто відключать і чекатимуть кращих умов, а не демонтуватимуть. Одна DC-станція зараз коштує близько 35 тисяч доларів, а приєднання до мережі – від мільйона гривень і більше. Ніхто не буде вкладати ці гроші двічі. Тому сценарій масового демонтажу я взагалі не розглядаю – навіть у кризовому варіанті.

Отже, ймовірніше за все, навесні, коли ціни трохи знизяться, ситуація заспокоїться. Люди адаптуються – так само, як звикли до подорожчання кави, продуктів, побутових витрат. Ми живемо у країні, що воює, і це реальність, яку неможливо ігнорувати.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред