8 листопада у США відбулися проміжні вибори до Конгресу. Підрахунок голосів ще триває, але згідно попередніх результатів, демократи з республіканцями набрали порівну місць у Сенаті, але республіканці мають перевагу у Палаті представників.
В інтерв'ю Главреду директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала розповів, як контроль республіканців у нижній палаті Конгресу може вплинути на рівень допомоги Штатів Україні, чи може Китай скористатися зміною контролю в американському уряді та чи вигідна Штатам довготривала війна в Україні.
Як би ви охарактеризували поточні позиції демократів після попередніх результатів виборів?
Проміжними виборами у Сполучених Штатах, як ми їх називаємо, обирається Палата представників (435 депутатів) і третина Сенату (35 депутатів). Хоча у той же час обираються і ключові губернатори, державні секретарі та різні посадові особи. Тобто ці вибори є дуже важливими, і напередодні них було багато розмов про те, що реальність у Сполучених Штатах має кардинально змінитися. Тобто республіканці мають отримати перевагу. Цього не сталося. Більше того, в американській та зарубіжній пресі пишуть про те, що винуватцем програшу республіканців є Трамп, і його шанси на те, щоб іти на президентські вибори 2024 року тепер під великим питанням. Зокрема, губернатор Флориди ДеСантіс, який був знову переобраний, тепер є його основним конкурентом. Через це Трамп вже почав висловлюватися проти нього, і в цій ситуації пишуть, що Байден не програв, а Трамп не виграв. На сьогодні мова йде про те, що, скоріше за все, республіканці матимуть більшість у Палаті представників, але це буде невелика перевага - умовно 2-3 місця. Побачимо, як насправді буде, бо кінцевий результат виборів ще під питанням, тому що багато людей проголосувало завчасно поштою, і підрахунок цих голосів потребуватиме часу. Більше того, якщо говорити про Сенат, то у Джорджії ще буде умовний 2-й тур у грудні, бо ніхто з кандидатів — ані республіканець, ані демократ — не набрали більше 50 відсотків голосів. Станом на сьогодні сенатором від цього штату є демократ, тому буде або паритет у Сенаті, або залишиться невелика перевага демократів. В іншому випадку, є два місця в інших партій, через що у республіканців також не буде більше 50 зі 100 сенаторів. Тому, як мені видається, ситуація у Сенаті більш-менш близька до статус-кво, за винятком Палати представників.
Але я не думаю, що це у якійсь мірі може вплинути на позицію адміністрації Джо Байдена стосовно України. Для нас це дуже важливо, і ми спостерігали за виборами саме у контексті змін, адже республіканці навіть проводили свою передвиборчу кампанію, звинувачуючи демократів у надмірній допомозі Україні. Хоча це насправді не відповідає дійсності, бо ті умовно 70 мільярдів доларів, які Україні надали Сполучені Штати Америки, зовсім не співставні з трильйонами доларів, якими США виплачували свої борги. Адже насправді це — наслідок інфляції, підвищення цін, тобто не тільки світової кризи, але і тих виплат, які потрібно було робити раніше.
Судячи навіть з попередніх результатів виборів у США, як ви сказали, у Палаті представників можлива невелика перевага республіканців. Наскільки це критично і для поточного керівництва США, і у перспективі - для України?
У республіканців також є неоднорідність. Так звана група MAGA (прихильники програми експрезидента Сполучених Штатів Дональда Трампа "Зробимо Америку знову великою" – Make America great again. – Главред). Тобто це - трампісти, які найбільше виступали проти допомоги Україні та говорили, що її потрібно зменшувати. Але є й інші республіканці, і саме їхня частина буде голосувати за ті законопроекти, які стосуються України. Тобто я би тут був обережним оптимістом. Тим більше, як пишуть на Заході, що Трампа фактично звинувачують у програші, тож ця небагаточисельна група мага MAGA не буде мати такої підтримки в інших республіканців, якщо вони виступатимуть проти України чи зменшення нам допомоги.
А якщо говорити про Сенат, де так само до кінця незрозуміла ситуація. Що буде, якщо республіканці контролюватимуть і Сенат, і Палату представників?
Навіть якщо буде більшість у Сенаті, хоча і це під великим питанням, хочу повернутися до тої думки, де я говорив, що є різні групи республіканців — є супертрампісти та інші. Інші, до речі, серед яких і губернатор ДеСантіс, який, можливо, буде їхнім кандидатом на перемогу спочатку серед республіканців, а потім на президентських перегонах 2024 року. Тому я зараз порадив би усім нам подивитися і почитати, що саме цей губернатор говорив стосовно України, бо навколо нього так чи інакше є достатня група республіканців, яка висуватиме його як одного з претендентів від Республіканської партії США на президентських перегонах.
Ще раз хочу підкреслити те, що говорив трохи вище - я є обережним оптимістом стосовно підтримки України. Не думаю, що щось може суттєво змінитися, навіть якщо Сенат буде за республіканцями.
Я допускаю, що ця частково та риторика, яка була притаманна не тільки групі MAGA, але й іншим республіканцям, пов’язана з тим, щоб у чомусь звинувачувати своїх опонентів. У даному випадку - демократів, бо за даними різних соціологічних досліджень, питання національної безпеки і зовнішньої політики набирають 10% зацікавленості американців. Тому, безумовно, усі, хто йде на вибори, ознайомлюються з такими дослідженнями, і далі говорять те, що хочуть почути американці, аби за них проголосували.
Чим Україні та світу загалом загрожує така зміна контролю над керівними органами у США - які процеси це може запустити?
Насправді Палата представників є важлива тим, що там ухвалюють усі ініціативи - Сенат їх тільки потім схвалює. Тобто від Сенату не може бути ініціативи про допомогу Україні чи її збільшення. Тому, безумовно, голосування у Палаті представників є первинним і дуже важливим. Саме у цьому сенсі є певні побоювання через більшість там республіканців, але я особисто так не вважаю. Адже, повторюсь, республіканці наразі неоднорідні, і навіть їхні виборці (а таких більше половини) підтримують допомогу Україні.
Цією ситуацією у разі, якщо влада буде розгалужена, можуть скористатися противники Сполучених Штатів - Китай чи Росія?
Можна малювати різні сценарії того, як реагуватимуть різні країни. Але для мене цікавим було те, що сказав Байден, говорячи про результати. Зокрема, у контексті виводу російських військ з Херсона він сказав, що РФ чекала результатів, і після того зробили відповідну заяву, ніби сподівались на якісь інші результати. Тому ця заява насправді є для нас дуже позитивною, і я не думаю, що Росія чи Китай можуть у тій чи іншій мірі сподіватися на якісь погіршення взаєморозуміння усередині США. Бо коли голосували різні документи стосовно безпекової доктрини зовнішньої політики і республіканці, і демократи визначили Китай головним конкурентом для себе, Росію у цьому плані розглядають менше. Хоча Сі Цзіньпін після 20 з’їзду Комуністичної партії Китаю зараз навпаки виступає за початок нового діалогу зі США. Тому Китай після політики самоізоляції протягом другого терміну Сі Цзіньпіна знову заговорив про глобалізацію. А це знов дає підстави для того, щоб сподіватися на інакшу поведінку Китаю. Бо він розуміє, що проблеми, які можуть бути у США та Європі, можуть фінансово вдарити по Китаю,адже тоді він не зможе надавати свої послуги. Тобто погіршення економічної ситуації у США та ЄС б’є доларом чи юанем по Китаю - тут усе настільки переплетено, що робити лінійні висновки передчасно.
Тобто так чи інакше США та Китай будуть намагатися шукати якісь шляхи для компромісу?
Так. Одразу після з’їзду міністр закордонних справ Китаю мав дуже ґрунтовну розмову із держсекретарем США Ентоні Блінкеном. Як пишуть ЗМІ, вона була непростою, але вони шукають якісь варіанти. Також до Китая прилітав канцлер Німеччини Олаф Шольц, і під час його візиту Сі Цзіньпін уперше публічно заявив, що Китай виступає категорично проти будь-якого застосування ядерної зброї, що також було певним сигналом для Путіна. Тобто Китай дещо змінює певні свої орієнтири - він виходить зі своїх національних інтересів, але у контексті тієї політики, якої Китай дотримувався до з’їзду Компартії Китаю, його позиція буде змінюватися.
Ви згадували Байдена, і була заява про те, що він планує балотуватися на другий президентський термін. Як би ви розцінили можливі подальші шанси - чи вдасться Байдену за поточної ситуації це зробити?
Останнє, що я прочитав в іноземній пресі, це те, що Байден зробить остаточну заяву наступного року. Я думаю, що це правильно, бо треба пережити цю зиму. Для Байдена буде важливим результат завершення війни в Україні - він може це використати як у своїй передвиборчій кампанії, але це можуть використати і проти нього. Взагалі у США існує формула 13 ключів, де кожен ключ - це окрема сфера життя американців. Ця формула з’явилася ще у 70-х роках і жодного разу не дала збою. Фішка у тому, що майбутньому кандидату у президенти треба набрати хоча б 8, і тоді він переможе. Тому питання завершення війни - це один із ключів, який потрібен Байдену для того, щоб він ухвалив остаточне рішення. Усі його консультанти, думаю, чітко це відслідковують і радять йому.
А чи є ризик того, що війна в Україні через це може розтягнутися до 2024 року?
Я не думаю, що війну потрібно ставити у залежність від виборів. Тоді можна говорити і про вибори у Росії, бо Путіну це потрібно. На мою думку, війна продовжуватиметься рівно стільки, скільки ми отримаємо необхідної кількості зброї для того, щоб ми її завершили, а також від фінансової та економічної допомоги та санкцій. Я не думаю, що США насправді вигідне тривале продовження війни в Україні у контексті внутрішніх економічних проблем, адже, так чи інакше, ця війна має вплив і на внутрішню ситуацію в США. Навпаки, перемога у війні - це великий плюс, тому що потім почнеться відбудова України. А я дуже сподіваюся, що чинна влада дасть більше замовлень саме американським компаніям, бо вони зараз надали нам більше допомоги, ніж інші країни разом узяті. Це також буде певним стимулом, і тому це питання для Байдена більш виграшне, бо тоді США відіграватимуть роль країни, яка сприяла завершенню цієї війни. І я дуже сподіваюся, що вона завершиться перемогою України.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
