Ризик блекауту мінімальний, Україна працює над резервним живленням для інфраструктури - Харченко

13 січня 2023, 08:00
372
З квітня Україна почне отримувати обладнання для ремонту електромереж, тому відключень світла поменшає, зазначає експерт.
Ризик блекауту мінімальний, Україна працює над резервним живленням для інфраструктури - Харченко
З весни кількість відключень світла може суттєво зменшитися - Олександр Харченко / Главред

Поки Росія знизила кількість масованих атак по всій території країни та зосередилася на обстрілах прифронтових областей, енергетики шукають способи зменшити пошкодження систем, аби зменшити кількість аварійних відключень у споживачів. І хоч після посилення морозів в Україні знову почали частіше вимикати світло, вже згодом ситуація може покращитися.

В інтервʼю Главреду директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко розповів про те, як працюватиме резервне живлення для опалення та водопостачання у разі подальших ракетних атак РФ, коли покращиться ситуація з відключеннями електроенергії та коли Україна може повністю від них відмовитися.

Нещодавно ви сказали, що з лютого кияни можуть забути про відключення електроенергії через нову схему електропостачання. Розкажіть, будь ласка, докладніше, з того, про що можна говорити, про яку резервну генерацію йдеться, і як виглядатиме ситуація для побутових споживачів у разі її запуску?

Це – проект, над яким працює уряд, міська адміністрація, донори. Я про нього знаю, бо трохи до нього залучений. Мова йде про те, щоб убезпечити критичну інфраструктуру (перш за все – опалення і водоканал) від можливих відключень світла в разі значного пошкодження мереж атаками. Тобто тоді, коли немає можливості доставити значну кількість електрики. Це стосується не тільки Києва, це треба робити в усіх великих містах України. Ідея полягає в забезпеченні резервного живлення, яке б базувалося на тому, що швидко запускається, швидко може підключитися і забезпечити джерело електрики для ключових станцій опалення, котелень, насосів водоканалу.

Тут опора на так звану газову турбогенерацію. Фактично, це турбіна, як у літаку, яка використовує газ у якості палива. Вона крутиться, до неї приєднаний генератор, і й потрібно буквально 2-3 хвилини на запуск. Фізично така установка займає таке ж місце, як два морських контейнери. Їх можна поставити десь у сховищі, приховано встановлювати. І якщо таких установок у Києві буде на 120-130 мегаватт, то, відповідно, ключові системи опалення і усього, що з ними повʼязано, будуть заживлені. Навіть якщо усе інше не працюватиме, і ми матимемо катастрофічну ситуацію блекауту, ключова інфраструктура продовжить роботу.

Тобто якщо Росія продовжуватиме обстріли, ми можемо бути деякий час без світла, але з водою та опаленням?

Так, безумовно. І в цьому ключова ідея, тому що якщо під час морозів зникає опалення, то ситуація стає вкрай небезпечною. Не тільки з позиції того, що можна замерзнути, а й у випадку замерзання труб для опалення та водогону це означає їхню руйнацію, бо лід розриває їх на шматки. І щоб відновити систему, яка замерзла, потрібні роки, бо її потрібно буде практично повністю перебудувати. Саме тому важливо, аби ключова інфраструктура була приєднана до незалежного джерела електрики, яке в разі критичної ситуації вмикається і заживлює усе необхідне обладнання.

А загалом наскільки зараз велика ймовірність блекауту, зважаючи на те, що Росія протягом останніх днів завдає ударів по територіях, які межують з лінією фронту?

Я не військовий експерт, і з точки зору вірогідності атак мені важко оцінювати. Але і енергетики, і військові багато роблять для зменшення вірогідності блекаутів та аварійних відключень – над цим працюють і ППО, і фізичний захист підстанцій генерації. Великий обсяг робіт ними вже виконано, і одночасно з цим інженери та диспетчери Укренерго розробили сценарії дій в разі атак для мінімізації ризику блекаутів. Певні ефективні плани вони мають, і, як бачите, останнім часом під час атак вимикати систему у московського режиму не виходить. І після 23 листопада їм жодного разу не вдалося спричинити щось схоже на блекаут. Тому з цієї точки зору я дивлюся на ситуацію доволі спокійно, бо впевнений в тому, що наші інженери та диспетчери разом із ППО нас, тобто країну в цілому, скоріше за все, вбережуть.

А от якщо казати про окремі райони, то масовані атаки, сфокусовані окремо на Києві, Одесі та якомусь іншому великому місті можуть призвести до ситуації, коли живлення міста буде недоступним. І от саме на такий випадок ми просто зобовʼязані зробити для усіх великих міст плани "Б" - що робиться, які потужності прикривають зсередини міста так, щоб їх не можна було відключити зовнішніми атаками.

Якщо у Києві за рахунок резервної генерації вдасться мінімізувати відключення, що буде з іншими регіонами - там ситуація теж може покращитися? Бо, наприклад, у частині Київської області відключення зараз більш тривалі і не завжди за графіком.

Якщо ми кажемо саме про область, то тут проблема полягає у роботі регіональної компанії, яка за це відповідає. Тому що усі регіональні компанії, як Київської, так і інших областей знаходяться в однакових умовах, бо графіки відключення вони знають зранку кожного дня, коли Укренерго озвучує їм обсяги споживання електричної енергії. Тому тут питання саме у якості роботи місцевої розподільчої компанії. Погоджуюся, що ситуація в області доволі неприємна, але стан мереж, будемо відверті, теж дуже поганий.

Що стосується іншої частини вашого питання, то тут мова якраз і йде про те, що атаки намагаються ізолювати Київ, який сам по собі енергодефіцитний і йому обовʼязково потрібне живлення ззовні. Бо колись для того, щоб заживлювати Київ, будували Чорнобильську АЕС. Зараз вона не працює, відповідно, треба забезпечувати високовольтними лініями, які з різних боків заходять у Київ. Їх багато (але їхня кількість не безкінечна), і всі вони кожного разу наражаються на небезпеку під час ракетних атак, що знижує їхню здатність проводити електрику до київського енерговузла. Відповідно, він не здатен зараз отримати стільки електроенергії ззовні, скільки йому потрібно.

Якщо бути чесним, то Київ, Харків і Херсон і поряд з ними Одеса – це найбільш складні регіони з точки зору стану мереж, ситуації з подачею живлення споживачам і відновлення. Тому що те обладнання, яке необхідно для відновлення живлення у цих регіонах, на жаль, малодоступне і його доведеться чекати ще кілька місяців.

Поточні відключення, як зазначають у ДТЕК, повʼязані з підвищеним споживанням електроенергії через низькі температури. Як може виглядати ситуація з відключеннями, якщо, наприклад, Росія і надалі вдаватиметься до ударів по інфраструктурі, але температура на вулиці підвищиться - чи будуть відключення більш короткими?

Кожен градус температури вниз - це додаткові 200 мегаватт споживання. Що означає потребу у ще одному вугільному енергоблоці в системі. Його фізично немає, тому ситуація така, яка є. Дійсно, якщо потеплішає, то, скоріше за все, графіки трохи помʼякшаться через те, що загальний рівень споживання знижуватиметься і, відповідно, можна буде одночасно заживлювати більшу частину споживачів. Наприклад, на свята не працювала промисловість. Поки індустрія була на вихідних, можна було заживити приватних споживачів, через що майже усі українці свята зустріли більш-менш з електрикою. Так само коли стане тепло, доступна кількість електроенергії збільшиться через зменшення попиту. Тому її можна буде розподілити, і графіки стануть мʼякшими та комфортнішими.

Відповідно, та сама ситуація буде і влітку, оскільки тоді не буде потреби в опаленні?

По-перше, влітку довший день, тому менше споживання. Тому, я думаю, квітень буде тією точкою, коли до нас почне приїжджати найважливіше обладнання, яке нам потрібно. Ті самі складні пристрої, автотрансформатори і обладнання до них, які зараз нам потрібні, почнуть зʼявлятися у пристойній кількості. Відповідно, тоді усі дуже швидко відчують результат.

Якщо ми отримуватимемо це обладнання, як бути наступного сезону? Звісно до цього ще доволі довго, але якщо допустити, що триватимуть обстріли, то як ми проходитимемо наступний опалювальний сезон?

Про це ми дискутуємо вже декілька тижнів. І серед енергетиків це питання обговорюється вже тоді, коли починається опалювальний сезон. Уже є розуміння того, що потрібно робити з обладнанням і всі намагання спрямовані на те, щоб до наступного сезону відновити систему значною мірою. Якщо усе вдасться, то наступного сезону ми не потребуватимемо. Робота над цим уже триває у багатьох аспектах – треба відновлювати і генерацію, і високовольтну мережу, і одразу в новому форматі будувати трансформаторні підстанції, аби вони були менш вразливими. Там величезний комплекс заходів - і паливо накопичувати, і думати про те, де буде братися газ, скільки вугілля буде потрібно тощо. Але цю роботу вже розпочато.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама
Реклама

Последние новости

Реклама
Реклама
Реклама
^
Ми використовуемо cookies
Прийняти