Путін попре на Київ, Харків, Одесу і влаштує "м'ясне цунамі" – Сотник

19 березня 2024, 18:48оновлено 20 березня, 21:21
5181
Цей термін Путіна буде останнім і ядерним, а запам'ятається він війною Росії з НАТО, вважає журналіст Олександр Сотник.
Путін попре на Київ, Харків, Одесу і влаштує 'м'ясне цунамі' – Сотник
Путін на виборах отримав карт-бланш і зможе натискати на будь-які кнопки, зокрема ядерні – Сотник / Главред

На сайті Главред відбувся чат із головним редактором каналу Sotnik-TV, журналістом, письменником і публіцистом Олександром Сотником. Спілкуючись із читачами, він пояснив, що означають 87% голосів за Путіна на виборах у Росії, попередив про другу спробу російських військ узяти Київ та близьке "м'ясне цунамі", яким Росія накриє Україну, спрогнозував появу французьких військ в Одесі за кілька тижнів та розширення масштабів війни до континентальної, а, крім того, розповів, чому США, Канада та Європа, бачачи підготовку Путіна до війни з НАТО та ядерного удару, поки що не намагаються його зупинити.

Представляємо стенограму чату з Олександром Сотником.

Terri: У цих виборів у Росії було вельми яскраве тло: смерть Навального, рейди РДК у Курській і Бєлгородській областях, найбільші нафтопереробні заводи Росії, які вибухають і горять. Але – російські вибори пройшли, наче нічого й не було, і Путін продовжує владу. Дрібні інциденти не беруться до уваги. Поясніть, чому росіяни сплять? Чому навіть таке тло нічого не змінює? Що має статися, щоб росіяни сказали "ні" Путіну або вийшли на протест?

Олександр Сотник: Росіяни не сплять – вони діють і живуть із Путіним. Їхні серця б'ються в унісон із путінським серцем. Коли ми говоримо "Путін", маємо на увазі "росіяни", коли говоримо "росіяни", маємо на увазі "Путін".

Так звана опозиція зробила явку за кордоном: Юлія Навальна, Михайло Ходорковський, Максим Кац, Катерина Шульман та іже з ними. Саме вони закликали прийти на акцію "Полудень проти Путіна" – провести в російському пеклі акцію "Чорти проти сатани". Прийшли і дали явку. Дали прекрасну картинку для путінських телевізійників, які показали, як за кордоном вишикувалися черги охочих проголосувати. За кого – неважливо.

Коли вас приводять до наперсточників, і ви починаєте з ними грати, це означає, що ви приймаєте правила гри, ви в грі. Мишки плакали, кололися, але продовжували жерти кактус. Ось і ця "опозиція" продовжує перебувати в грі. Усі ці люди так чи інакше в системі, а система сьогодні – це Путін. А Путін не піде без великої війни, про це я попереджав ще в березні 2016 року, даючи інтерв'ю Михайлу Афанасьєву, який зараз сидить в Абакані.

Тому тут усе якраз логічно. Росіяни – це ра**исти, і Україна воює з ра**истським анклавом. Це гірше за фашизм і страшніше за гітлерівський нацизм. І тут потрібно приготуватися до найгіршого сценарію.

Те, що Путін досі не застосував ядерної зброї, означає, що він просто залишив це на потім, на "смачне", коли буде велике зіткнення з НАТО.

А росіяни – це опора й основа Путіна.

Висловлюся з приводу російської опозиції, і нехай мене закидають банановими шкірками ці бандерлоги від "опозиції". Пан Навальний справно служив ФСБ, він – агент Федеральної служби безпеки. Його курирував генерал армії Сергій Борисович Корольов. Юліє Борисівно, якщо ви зараз дивитеся або читаєте це моє інтерв'ю, подавайте на мене до суду, але тільки вам доведеться доводити, що я кажу неправду.

Пан Навальний помер, і помер він своєю смертю. Путін його не вбивав. Навіщо Путіну вбивати свого найкращого агента, до того ж дорогого, в якого ввалено неміряно "бабла"? Навіщо? Це ж такий дорогий проєкт! Над ним працювали люди в погонах, серйозні дядьки. Навальний помер від залежності або від наслідків залежності. Скільки можна розповідати про те, що його отруїв Путін? Та ніякий Путін його не труїв!

Розумію, що вся ця так звана опозиційна машина пропаганди, всі ці доброхотови, грозєви та інші, нові газети зі спецжурналістом Муратовим, російська служба ВВС, Радіо свобода, Медуза, Медіазона і іже з ними давним-давно обсаджені "гебнею". Усіх давним-давно перекуплено. ВВС і Deutsche Welle просто працюють на гроші від російської реклами, їм заносять гроші від Кремля і кажуть, що писати. Вони і розповідали, як Навальний був отруєний. Вони створили цей міф.

І от тепер "навальністи" дали явку Путіну. Знову. Вони всі в одній упряжці, в одній грі.

Цей "Полудень проти Путіна" був своєрідним дембельським акордом у навальнистів. Цілком ймовірно, проєкт "Навальний" буде потихеньку закриватися. Адже в парадигмі майбутнього великого неминучого зіткнення Росії з країнами НАТО ці "хороші росіяни" вже нафіг не потрібні Кремлю.

Отже, я звинувачую так звану опозицію в тому, що вона працює на Кремль. І працювала на нього від самого початку. А пана Навального після вбивства Нємцова поставили "смотрящім" за опозицією, щоб умертвити опозиційний рух, що і вдалося йому блискуче.

Ну, а тепер світлий образ покійного Олексія Анатолійовича вже юзають добродії Волков, Пєвчих, Навальна тощо. Але весь цей "вдовій цирк" пора припиняти.

Дивіться відеоверсію чату з Олександром Сотником:

Олеся: Чому настільки бездарно і беззубо виглядала акція "Полудень проти Путіна"? У принципі, і так не було особливої надії на російську опозицію, але тут можна було поспостерігати, як опівдні вся росоппозиція "перетворилася на гарбуз". Чому всі ці опозиціонери такі немічні, ніякі? От провели цю акцію – і, що далі? Який план?

Олександр Сотник: Уже ніякого. Ніякого плану в них не буде, тому що не буде "бабла" від Кремля. Зараз Кремль із ними розрахується дзвінкою криптою, і все. На цьому з "хорошими росіянами" буде покінчено.

Наголошую, всі ці "опозиціонери" – про гроші. Усі. Пан Кац пальцем не клацне, якщо йому "ручку не позолотити". Те саме і з Волковим, і з усім цим ФБК (Фонд боротьби з корупцією, – ред.). Вони всі від самого початку тільки про гроші. Це вам не божевільний безсрібник Сотник, який рубає правду-матку, ріже її мало не на смерть. Ці – тільки про гроші і тільки про договірняк.

Лана: Як ви оцінюєте політичні перспективи Юлії Навальної? Чи не стане вона другою Тихановською?

Олександр Сотник: Не стане вона ніким. Вона – ніхто. Вона – вдова агента ФСБ. Не знаю, скільки потрібно ввалити грошей, щоб вона кимось стала. Та й потім, хто їй повірить? Байден? Він про неї все знає. Шольц? Він про неї теж усе знає. У Лондоні повірять?

Вона ніким не стане.

nik: За вашими спостереженнями, чи всі в оточенні Путіна, чи всі "вежі Кремля", еліти й елітки хочуть продовження його влади до 2030 року? Усіх влаштовує така перспектива? Невже вони такі одностайні, і ніхто не намагається тягнути ковдру на себе, ніхто не хоче перезавантажитися?

Олександр Сотник: У п'ятницю, 15 березня, я говорив про це, навіть передбачив 87%. Чітко сказав, що Путіну буде намальовано 85-87%, але я ставлю на 87%. Це ми і побачили. Я абсолютно повністю згоден із пропагандистом Володимиром Соловйовим, що це не просто голосування, а присяга верховному головнокомандувачу. Це була не просто підтримка мас, підтримка населення. Це був суспільний договір із самою системою.

Хочу наголосити, якби Путіну намалювали 75-77%, менше ніж 80%, то це б означало: "Воюй, государю, звичайно. Довойовуй, як можеш. Але, в принципі, ти берегів не плутай. Ми не готові просмажуватися і йти до кінця. Система хоче жити далі. Якщо що, можливо, відповзеш, а ми підемо на переговори з ким-небудь".

Усе, що стосується вище 80%, а Путіну було намальовано 87%, означає тільки одне: "Володимире Володимировичу, господь наш плішивий, ми тебе повністю підтримуємо, повністю. У всьому. Ось тобі всі важелі і всі кнопки, включно з ядерними. Можеш грати на них, як на роялі. Ми готові".

Це свідчить про наявність внутрішнього розуміння вичерпаності самої системи. Росіяни розуміють, що в XXI століття їм шлях закритий, їм нічого запропонувати людству. Вони загрузли у своєму корінні, уявленнях про традиції. Уся ця маячня і галюцинації про традиційні цінності, про коріння, про дідів і пращурів, які Господу молилися і процвітали, і духовність була, – усе це через те, що нема чого запропонувати. У них нічого немає, вони на 90% роздербанили те, що залишилося від "совка". Вони говорять про ядерну зброю, але там на 90% все роздербанили. Ви ж не вірите в те, що скрізь крали, на всіх заводах, фабриках, підприємствах, і тільки генерали були чесними і говорили: "Ми тут ні копійки не поцупимо!"? Ви ж не вірите в те, що в них усе полетить? 90% не літає, заіржавіло.

Але 10% залишається. І це страшно. Від 10% теж "захорошіє".

Тому я говорю про те, що такий результат Путіна на виборах був договором із системою. Система Путіну сказала: "Давай, Вова, воюй. Все одно нам кірдик – не сьогодні, так через рік, не через рік, так через три. А так, ми хоч весело, з вогником і феєрверком, усім покажемо. Нам втрачати нічого". Вони навіть пишуть у соцмережах: "Ну що, піндоси, готові? Ми – так, нам втрачати нічого, ми з голою ж*пою сидимо. А от ви...". Це екзистенціальна ненависть, готовність до екзистенціальної битви. Не просто битви, а відплати! Вони хочуть помститися. За що? "А чого ви взагалі! Чого ви так зніжено живете!".

Вибачте, що я так емоційно говорю. Я просто намагаюся передати все те напруження ненависті росіян, яка клекоче всередині них. Я їх чудово відчуваю і дуже б хотів, щоб на Заході почули ці мої слова. Я давним-давно кажу: на превеликий жаль, ця територія і це населення історично завжди вибирали найгірший сценарій з усіх можливих.

George: Дивлячись на весь цей виборчий фарс, виникло запитання: а в нинішній Росії можливе хоч що-небудь не за сценарієм Путіна? Або ФСБ – хто там головний сценарист зараз? Із людьми, з оточенням там усе зрозуміло. Але невже настільки безсилі зовнішні гравці, що не змогли запустити в РФ хоч невеличкого "чорного лебедя", щоб ці "вибори" хоч чимось здивували, хоч общипане "чорне лебедятко"?

Олександр Сотник: Ні, це неможливо. Усе зачищено, а скоро буде ще й законопачено. Печеру обов'язково відключать від зовнішнього світу, тобто скоро буде неможливо додзвонитися по WhatsApp, Viber тощо, оскільки все це буде відрубано. Ніякого Google, ніякого YouTube – нічого.

До речі, я прогнозую, що незабаром, оскільки Кремль перестане на це витрачати гроші, відваляться Фейгін, Латиніна та інші, які зараз панують в українському інформаційному полі. Навіть якщо вони зовсім не відваляться, їх стане менше. Тому що вони всі – теж про гроші: без грошей нічого робити не будуть, вони на роботі.

Там усе буде законопачено і націлено на рішучу сутичку із Заходом: спочатку через Україну, а потім уже із самим Заходом на українській території. І, звичайно ж, Росія ще сунеться в бік країн Балтії та Польщі.

Наталя: Що чекає на Росію після шоу під назвою "вибори"? Яке закручування гайок тепер почнеться? Чого чекати: підвищення податків, посилення мобілізації тощо?

Олександр Сотник: Я хочу відповісти на це запитання так, щоб не виникало сумнівів, щоб не здавалося, що я все це вигадую і висмоктую з пальця. У мене є "підказка" від фашистського ідеолога пана Дугіна.

Ось що Дугін написав: "Сьогодні вночі Путіну поставили пряме запитання про приєднання Харківської області. Він у своєму звичайному стилі відповів, що не скаже, коли і як здійсниться приєднання, але наступ і відсунення фронту неодмінно буде. Виснаження "гарматного м'яса" ворога в боях на кордоні цими днями – настільки ж важливий індикатор, як і разюче масові та регулярні бомбардування військових об'єктів Харківської області. А це означає, що звільненню Харкова – бути. Але не Харковом єдиним. Ми все ближче до Гуляйполя. А це означає, що звільненню Запоріжжя – бути".

Дугін не зупиняється на цьому і говорить далі: "Договір із Гагаузією про прямі поставки газу і перехід на російську банківську систему віщують звільнення Одеси. Аксьонов днями анонсував затверджену Путіним програму будівництва курортів на північно-західному березі Криму, що можливо, звісно ж, тільки за російських Очакова, Миколаєва та Одеси. А це означає, що звільненню Одеси – бути".

Дугін далі веде: "Повним ходом починається режим мілітаризації держави і суспільства". Тобто читаємо, що скоро буде проведена мобілізація. Причому неважливо – гібридна чи відкрита.

Далі він пише: "Планується наступ скоро, різке вторгнення на Харківщину. Якщо противнику подобається м'ясорубка, то Росії це навіть вигідно".

Що ми читаємо між рядків. Так, дійсно, Рашці воювати особливо нічим. Є ким, "м'ясо" є. А ось озброювати його нічим. Значить, будуть просто "м'ясні набори", "м'ясні штурми". Вижив – молодець; заволодів трофейною зброєю – молодець, тепер ти озброєний; здох – ну що ж, значить, щасливого раю тобі.

Загалом, "м'яса" Путін зажадає найближчим часом дуже багато.

Дугін пише: "Україна відтепер називатиметься так – санітарна зона. Усередині Росії зрадників будемо знищувати безжально. Я думаю, це стосується всіх зрадників, включно зі сплячими і залишками п'ятої та шостої колон. НАТО ось-ось вступить у конфлікт. Ми готові, але краще б цього уникнути. Останній шанс є. І ще. Мінська-3 не буде. Жодних мирних переговорів до повної перемоги над санітарною зоною теж не буде".

Це все пише Дугін. І я йому охоче вірю. Беззастережно. Не тому що він правдоруб, а тому що це ті самі хотєлки і плани, які розкреслили в Кремлі. І Дугін це точно знає.

Главред: Якщо розшифровувати ці слова про "санітарну зону", виходить, що Росія вибудовує план масштабного наступу на Харків, Чернігів, Суми і, можливо, Київ повторно?

Олександр Сотник: Так. Росія буде брати Київ, Запоріжжя, Одесу, Харків. Вони хочуть заволодіти всією Україною. Можливо, залишать тільки Львів і західну частину України. А взагалі, це те, про що говорив кілька днів тому Медведєв, він сказав те саме.

Тож плани відомі. І зараз, після перезаснування щура, все піде з новою силою. Щуру було важливо отримати повний карт-бланш, абсолютну підтримку. У тепер у Путіна мандат. Він тепер будь-якому Бортнікову, Патрушеву, Наришкіну, мормишкіну-підмишкіну запросто може сказати: "Ти хто такий, братан? Аз есмь цар. 87%! Ти хто?". І все, всі засунуть язики і за першим його наказом підуть туди, куди він скаже. І натиснуть на ту кнопку, на яку він скаже.

Тому, на жаль, у мене дуже погані новини, але не я їх придумав.

Gatto: Якщо нинішній президентський термін Путіна запам'ятається повномасштабною війною проти України, то чим, на вашу думку, загрожує запам'ятатися новий його термін? Ядерною війною чи тим, що цей термін стане останнім для Путіна?

Олександр Сотник: Цей термін Путіна, думаю, буде останнім. І він буде ядерним.

У 2018 році я говорив, що Путін балансуватиме на межі ядерної війни, буде багато ядерного шантажу, багато крутитиметься навколо ядерної зброї. Тоді ж, у 2018-му, я говорив, що, можливо, Путін вторгнеться в Україну і спробує її захопити. Це і сталося.

Цей термін запам'ятається зіткненням із НАТО. Це запам'ятається останнім вирішальним екзистенційним махачем Росії із Заходом.

Система до цього готова, вона розписалася в цьому, намалювала 87% голосів і сказала: "Давай".

Hunter: Ви послідовно говорите про ймовірність застосування Росією ядерної зброї. А як ви вважаєте, якщо Путін таки наважиться використати цей останній аргумент, то по яких містах чи місту буде цей удар? І в якому випадку?

Олександр Сотник: У якому випадку – не можу сказати, тому що ситуація розвиватиметься дуже непередбачувано і стрибкоподібно, як під час термінальної стадії раку: все буде гірше, гірше і гірше, причому швидко, дуже швидко.

Куди саме буде завдано удару, я теж не можу сказати точно, тому що я не Ванга і в мене немає інсайду з російського генштабу. Єдине, що я можу сказати: Путін використовує весь арсенал, який у нього є. Не знаю, чи атакує він Париж цього літа (як ви знаєте, в Парижі має відбутися Олімпіада), але я знаю точно, що пану Макрону щось відомо, йому щось таке сказали, що його дуже сильно обурило. Тому Макрон так закусив вудила і став робити те, що він робить.

Думаю, цим сакральним знанням Макрон поділився з Шольцем, Сунаком і, можливо, Байденом. Не знаю, як і якою мірою поділився, але він точно щось знає. Також знає це й оточення Макрона, і французькі політики. Якщо навіть Марін Ле Пен була змушена засудити вторгнення Росії в Україну! А вона все-таки протеже Путіна, Кремль її спонсорував.

Думаю, у Путіна буде можливість тільки одного залпу. Це не означає запуск однієї ракети – це може бути запуск відразу декількох ракет. Я не знаю, в якій кількості у нього вся ця справа літає. І не знаю, чи встигне Захід завдати превентивного удару. Але я точно знаю, що для того, щоб завдати удару ракетами стратегічного призначення, тими ж Ярсами або ракетами шахтного базування, потрібно прогрівати шахти, готувати запуск. А поки все це відбуватиметься, ті ж американці, британці, французи, у яких дуже потужно працює розвідка, вже все знатимуть. І на кожну цю шахту вже є по 10-15 західних ракет, готових до застосування, щоб зруйнувати шахту. Усе вже націлено, усі вже готові. Європа, Америка, Канада – всі готові до такого розвитку подій.

Щоб вдарити тактичною ядерною ракетою, потрібно вивезти саму ракету з ангара. І все це переміщення теж буде спостерігатися. Усі все бачать. І так просто запустити ракету, не попередивши про це країни НАТО, не вийде – відбудеться превентивний удар (якщо Росія не попередить, що це навчання).

Главред: Навіщо Росії війна з НАТО? Російські війська Бахмут півроку брали, Авдіївку – скільки місяців... Навіщо і чим Москва збирається воювати з країнами Альянсу?

Олександр Сотник: Це запитання із серії раціональних запитань, які мені ставили на початку 2022 року перед вторгненням. Наприклад, навіщо Путіну вторгатися в Україну, він же не зможе її взяти. А я говорив: хлопці, ви просите мене пояснити раціоналізм ракових клітин. Ракові клітини хочуть завоювати організм. Молодці, завоювали. Що далі? Смерть організму, похорон і смерть ракових клітин. Раціо тут немає.

З Путіним те саме. Путін – це рак, більшовицький рак, це червоно-коричнева цвіль. У неї просто є інстинкт розширюватися. Розширюємося, розширюємося, розширюємося... А заради чого? А треба!

Це просто буде махач із Заходом. "Ми на горе всім буржуям світову пожежу роздмухаємо", це раз. "Це є наш останній рішучий бій", це два. Чому? А тому що!

Раціональної аргументованої відповіді на ці патерни бути не може. Ними заражена кожна клітина мозку совкопітека. Усі вони цього хочуть.

Главред: Якщо, як ви кажете, Європа, США, Канада все бачать, розуміють, до чого готується Путін, що збирається зробити, і вони до цього готуються, чому вони не можуть спробувати зупинити його на цьому етапі? Усі хочуть ядерної війни?

Олександр Сотник: Ні, вони не хочуть початку ядерної війни. Це нікому не потрібно і не вигідно. Тому що наслідки будуть такими, що потім доведеться довго обтрушуватися і ввалювати величезну кількість грошей.

Йдеться про історичну відповідальність за те, що станеться. Якщо зараз рвонути в бік Москви, то скажуть, що агресор – Захід. На це ж дивиться не тільки Москва, Санкт-Петербург і Єкатеринбург, не тільки Пхеньян – на це дивиться ще й величезна кількість країн третього світу. І ось тут колективному Заходу дуже важливо історично бути правим, тому що, якщо не буде цієї правоти, то агресором будуть країни Заходу.

У цій регіональній війні агресор – Путін, усе зрозуміло. Але щойно війна перейде в стадію континентальної (а вона вже скоро перейде в стадію континентальної, тижні лишилися), там уже буде один сантиметр до можливого застосування ядерної зброї. І щойно Путін потягнеться до ядерної кнопки, я дуже сподіваюся на те, що спрацює тумблер "захист від ідіота" – від більшовицького придурка. І тоді ми побачимо превентивний удар по цій імперії зла.

Цю імперію зла Україна одна перемогти не зможе. Цю систему неможливо перемогти зсередини. Її можна перемогти тільки спільно, розгромивши військовим шляхом і довівши її до беззастережної капітуляції. Після чого ще потрібно буде обов'язково ввести зовнішнє управління. І, звісно, роззброєння.

Главред: Чи бачите ви ознаки того, що з'явилося принципове рішення зупинити Росію в Україні? Тобто дати українцям все, що необхідно для розгрому російських військ?

Олександр Сотник: Рішення не залишити Україну і дати все Україні – це не одне й те саме. Це різні речі.

Принципове рішення про те, що Путін не отримає України, ухвалено. Мені дуже важко говорити це, але це правда: українці зараз своїми життями оплачують час підготовки Європи до війни з Росією. Українці викликають вогонь на себе, платять своєю кров'ю за ті дні й тижні, які відведені на підготовку європейських країн.

Бачу, наприклад, що концерн Rheinmetall готовий побудувати чотири заводи в Україні. Це ще одне підтвердження моїх слів про те, що колективний Захід Україну не віддасть: хлопці з грошима ніколи не будуть вкладати ні цента в приречену на поразку територію. Тому зрозуміло, що є політична воля, є рішення не віддавати Україну.

Інша справа, що зараз Путін і кремлівська зграя загнані, як ведмідь, у барліг. Колективний Захід намагається виманити цього ведмедя з барлоги, дражнить – мовляв, висунься, і ми тебе пристрелимо. Захід хоче, щоб Путін і його братва зробили остаточний кидок, після якого їх можна буде "мочити".

Поки що цього кидка немає, але я бачу, як "клієнт" дозріває.

Тетяна С.: Як ви вважаєте, як зміниться перебіг війни в Україні, якщо у США на виборах переможе Трамп, а також якщо переможе Байден?

Олександр Сотник: Путін, звичайно, розраховує на те, що Трамп повернеться в Білий дім. Але я ризикну припустити, що Трампа в Білому домі не буде.

Як би себе не повів виборець у США, у 2024 році це не має жодного значення. Має значення те, як поведе себе Європа. Європейські країни починають розуміти, що не потрібно все складати в один кошик: вибори у США і допомога Штатів – це одне, а власна готовність до зіткнення з монстром – це інше. Саме від Європи, від готовності європейських політиків і самих європейців протистояти цьому монстру залежить дуже багато, практично все.

Той самий Макрон говорить про те, що готовий ввести свої підрозділи в Одесу, на територію України. Він підписав угоду з безпеки з Україною, і для нього це не просто папірець. Для Макрона зараз дуже важливий період: він залишає після себе політичну та історичну спадщину. Він не переписує конституцію "на пеньках", а досиджує останній президентський термін. Макрону не потрібно подобатися електорату й озиратися на популярність. Він думає про те, яким залишиться в історії. Тому Макрон зараз діятиме як політик історичного масштабу. Тому в Одесі з'являться підрозділи французьких військ.

Макрон підписав договір про гарантії безпеки з Україною, а також і з Молдовою. Він прекрасно розуміє, що шлях для захоплення Молдови у Путіна лежить через Одесу. Тому саме там, в Одесі, будуть розквартировані французькі військовослужбовці. Щойно почнеться зіткнення, ми відразу побачимо підвищення градуса, і НАТО вступить у війну з Росією.

Главред: Поява французьких військ в Україні – це справа найближчої перспективи? Кажуть, що НАТО буде готове до війни не раніше 2027 року, чи не буде Україна до 2027-го стримувати Росію, даючи Європі час на підготовку?

Олександр Сотник: Україна не зможе до 2027 року стримувати Росію, просто тому що зараз буде величезне "м'ясне цунамі". Путін набере дуже багато "м'яса", у нього великий двоногий потенціал. Я, звичайно, розумію, що в України теж є ще мільйонів п'ять людей, яких можна мобілізувати. Але – у Путіна більше.

Главред: Скільки мільйонів росіян Путін готовий покласти у війні з Україною без проблем для себе?

Олександр Сотник: Не до мене запитання. Думаю, Путін готовий взагалі всіх під ніж пустити. Та йому плювати. Він знає, що історично так: чим більше ти вбив людей, тим більший ти цар. У Росії, на болотах так. Там дикуни, варвари. Це ви – нація, українці, а вони – варвари. Хто вони, мокші? Які вони росіяни! Вони самі себе не можуть ідентифікувати.

Повернімося до питання про те, як скоро з'являться французькі військовослужбовці в Україні. Я думаю, що вже в найближчі кілька тижнів, можливо, місяців. Дуже скоро: через 2-3 тижні, місяць або два. Мені складно сказати точно, але я бачу, до чого йде. Я намічаю сюжетні лінії, як вони можуть розвиватися, що видно на горизонті, що демонструє новинне тло. А так, передбачати, як Ванга – це не до мене.

Марія С. Т.: Схоже, що у світі, що в Україні вже ніхто не чекає не те що завершення війни у 2024 році, а навіть українського наступу. Які у вас зараз прогнози щодо того, на скільки років ще може затягнутися війна? Чи зараз події просто прискорюватимуться?

Олександр Сотник: Я думаю, що події будуть прискорюватися. Дуже багато залежатиме від дій Путіна, від його готовності піти на крайні заходи. Судячи з усього, він дуже упоротий і перебуває в паралельній реальності. Не тільки він, а й усе його оточення теж. І всі ці волохатики, глибинарії теж перебувають у такій самій ілюзії, у таких галюцинаціях. Це передсмертна агонія. Там галюцинують усі: в одних стіна замироточила, в інших Богородиця з'явилася, третім ще якесь знамення було. І вони в це вірять, це середньовічні дикуни, варвари.

Це антикраїна, антидержава, антиматерія.

Моє відчуття: все буде розвиватися з прискоренням вільного падіння. Інше питання – наскільки глибока безодня. Але я думаю, що події будуть прискорюватися. Щойно у війну вступлять військові НАТО офіційно, все прискориться. Це вже буде зовсім інша війна.

Хочу наголосити, що ра**исти ще не стикалися зі справжньою зброєю XXI століття. ЗСУ, Україна воює зброєю ХХ-початку XXI століття. А от сучасної зброї росіяни на собі ще не відчували. Вони не знають, що таке F-16, тим більше, що таке F-35. Вони не знають, що таке Apache, що таке, коли летять Tomahawk. Вони не знають, що один удар – і навколо на 30 км усе випалено.

Главред: Думаєте, дізнаються?

Олександр Сотник: Якщо попруть на НАТО, то дізнаються. А там уже буде все одно, якщо дізнаються, тому що всі здохнуть. Хто дізнався, той здох. І передати досвід нікому.

Олег_39: Зеленський, коментуючи так звані вибори в Росії, заявив, що Путін має закінчити на лаві підсудних. А як ви вважаєте, такий диктатор, як Путін, може дожити до суду в Гаазі, може померти своєю смертю? Ось як вам бачиться його фінал?

Олександр Сотник: Та там навіть тушки не знайдуть. Максимум, хто в Гаазі може бути, це Медведєв, можливо, ще Шойгу і Герасимов. Але не Путін. Думаю, що вони навіть Пєскова не отримають живого – він здохне або його здохнуть.

Олександр: Останнім часом багато виблискує обличчям Медведєв. Виступав на річницю повномасштабного нападу, виступає на великих заходах зі своїми нісенітницями і говорить про зовнішню політику і загрози. Як ви думаєте, хто з "веж Кремля" його просуває? Чи є тут якийсь задум?

Олександр Сотник: Я думаю, що Путін за ним стоїть. Йому вигідно мати такий килимок, таку собачку. Був час, Медведєв чотири роки грів крісло для Путіна, а Путін – вдячна істота. Щур, але вдячний. От він і вдячний своєму той-тер'єрчику Медведєву, не кидає. Хоч погане, але дитя, тільки от п'є. Тому підтримати треба, Дімон хороший, ручний, нехай виступає. Він же говорить правильно, у потрібному руслі, не пацифіст який-небудь. Він – кишеньковий яструбочок.

Тож за ним стоїть Путін. І Дімон між першою і другою щось квакає в тему.

Нора: На вашу думку, США та/або Європа дадуть Україні необхідне озброєння навесні, щоб вона могла відбити російський наступ? Чи українцям доведеться вигрібати самостійно?

Олександр Сотник: Треба розраховувати тільки на себе. Це головне.

Щось Україні дадуть. У меншій кількості, ніж хотілося б і ніж потрібно, але дадуть.

Знову-таки ті ж F-16: велика проблема навчити людей, тому що це принципово інші машини, ніж МіГи або "сушки", дуже складні. Перевчити людей важко. Плюс – мовний бар'єр. Плюс – менталітет: в українців поки що пострадянський менталітет.

Зараз навчили близько десятка пілотів, але це навіть не ескадрилья. А, крім пілотів, треба ж ще навчити техніків, механіків, тих, хто буде машини на землі обслуговувати. Це складно, це теж час. Тому це складна історія. Думаю, що, якщо в Україну приїжджатиме якесь суперсучасне озброєння, то ним займатимуться західні фахівці.

Чому Шольц каже, що ракет Taurus не буде – тому що з цими ракетами потрібно відправляти в Україну німецького Ганса. А Шольц сказав, що ноги Отто і Ганса в Україні не буде. А все через ментальну травму з Другої світової війни. Там кожен німець ходить і обтрушується: "Ми пам'ятаємо війну з Росією... Ой, ну його до біса!". У це все і впирається.

Taurus потрібні? Так вони конче необхідні! Але в цю ментальну історію багато що впирається, на жаль.

Павло: Як ви оцінюєте значення і перспективи дій РДК і Легіону Свобода Росії в Бєлгородській і Курській областях? Чи можуть ці області РФ перетворитися на щось схоже на "ДНР" і "ЛНР"?

Олександр Сотник: Я дуже боюся, що за РДК стоять якісь кремлівські сили і використовують РДК як таран, щоб показати Заходу, що Україна – агресор і увійшла на територію Росії. Ну, або хоча б продати цей наративчик всередині Росії.

Я не впевнений, що потрібно, щоб Бєлгородщина і Курщина перетворювалися на "ДНР" і "ЛНР". Вони й так будуть "ЛДНР" із часом. Коли посиплеться вся федеральна структура, будуть десятки "народних республік" і "народних сіл".

Главред: А Захід дозволить Росії посипатися аж настільки?

Олександр Сотник: Я думаю, що на важливих територіях, де АЕС, хімзаводи, склади радіоактивних відходів, на підприємствах на кшталт "Вектора" чи "Маяка", буде особлива охорона, особливі зони та особливий режим управління. Загалом, елементи зовнішнього управління будуть.

Наскільки Захід зараз до цього готовий, не знаю. Думаю, що на Заході дуже багато хто хапається за голову і каже: "Господи, у нас немає стільки грошей!". Тому що це ж усе треба контролювати, а де стільки грошей узяти. Так, це велика проблема. Але ще більша проблема, якщо все звідти полетить. Навіть якщо один "Маяк" вибухне, "захорошіє" всій Європі, і не тільки – усій північній півкулі. Де дощик пройде, там і буде заповідник. Кому це треба? Це буде дорожче, набагато дорожче за наслідками. А головне – на кілька століть.

Тому, повертаючись до Бєлгородської та Курської областей, я ж тільки за те, щоб вони були звільнені від путіністів. Саме вони і мають бути тією самою "буферною зоною", але я не думаю, що це мають робити всі ці дивні утворення РДК і Легіон Свобода Росії.

Україні, звичайно, видніше, але я не думаю, що їй потрібно переймати ці гібридні технології Кремля.

Rika: Чого чекати Україні та українцям від путінської Росії найближчими місяцями? Крім "м'ясного цунамі", про яке ви вже сказали.

Олександр Сотник: Нічого хорошого. Це буде посилення наступу, це буде посилення бомбардувань, це буде... Я не виключаю нічого. Тому що найнебезпечніший диктатор XXI століття щойно отримав карт-бланш – мандат абсолютної довіри від системи, яка йому присягнула на 100%. У нього в руках усі карти, усі кнопки і всі важелі. І виключати нічого не можна.

Хто такий Олександр Сотник

Олександр Сотник (творче ім'я – Саша Сотник) – письменник, публіцист, автор-виконавець пісень, диктор радіо і телебачення, блогер. Творець і автор каналу Sotnik-TV. Виступає з жорсткою критикою російської влади. 11 березня 2010 року підписався під зверненням "Путін повинен піти". Під час російсько-української війни неодноразово виступав із засудженням російської збройної агресії проти України, пише Вікіпедія.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама
Новини партнерів
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти