Лукашенко шукає спосіб зрадити Путіна – інтерв'ю з Олегом Ждановим

Росія видихається, а тому їй вкрай важливо втягнути Білорусь у війну з Україною, але у Лукашенка є козир, вважає полковник запасу Олег Жданов.

Найбільша активність білоруських військ спостерігається біля Волинської та Рівненської областей – Жданов
Лукашенко може виштовхати російські війська з Білорусі – Жданов / УНІАН, Главред

З перших днів війни Білорусь залучена у війну з Україною на боці Росії, оскільки Лукашенко надав територію своєї країни росіянам як плацдарм для нападу. Саме з білоруської території здійснювали вторгнення російські війська, які рухалися на Київ і Чернігів. І саме з білоруської території по містах України летіли і летять ракети.

Однак усі ці чотири місяці Лукашенку вдавалося уникати безпосереднього вплутування у війну і введення білоруських військ в Україну. Тепер, коли Росія почала видихатися, очевидно, що тиск на Білорусь із боку Кремля посилився, і напруга на українсько-білоруському кордоні постійно зростає.

Главред дізнався у військового експерта, полковника запасу Олега Жданова, що свідчить про підготовку білоруських військ до вплутування у війну з Україною, чому зволікає Лукашенко, наскільки критично для Росії участь у війні Білорусі і чому, а також Чи є у Лукашенка можливість маневру – чи може він уникнути участі у війні.

Наскільки ймовірним ви вважаєте вступ Білорусі у війну і введення її військ на територію України? Що свідчить про те, що Лукашенко готується до війни?

– Підготовка Білорусі до війни повільно, але просуваэться. Лукашенко виконує всі заходи, які забезпечують готовність армії до її застосування за призначенням: проводяться військові навчання, перевірки бойової готовності і навіть навчання з розгортання армії. Це три ознаки того, що білоруська армія готується до бойового застосування.

Інтерв'ю з Олегом Ждановим у форматі відео. Підпишись на Главред!

А яка ймовірність, що це дійсно відбудеться? В інших інтерв'ю раніше ви говорили, що оцінюєте цю ймовірність 50/50 можливо, на сьогоднішній день ваша оцінка змінилася?

– Ні, навпаки, я утвердився в думці, що ймовірність вступу армії Білорусі у війну (тому що сама Білорусь давно вже воює на боці Росії) залишається 50/50. Тому що паралельно (з підготовкою до війни, ред.) Лукашенко почав проводити заходи з передачі боєзапасу і техніки, яку він знімає зі зберігання, збройним силам Російської Федерації. А ніхто ніколи не віддає боєприпаси і техніку перед початком військової кампанії.

За вашими припущеннями, коли приблизно Лукашенко може рушити свої війська на Україну? І які області нашої країни, в першу чергу, повинні бути готові приймати білоруських "гостей"?

– На сьогоднішній день найбільша активність білоруських військ спостерігається в Брестській області Білорусі – навпроти Волинської та Рівненської областей України. Однак там выдбувається постійна ротація військ, і немає накопичення військ для створення ударного угруповання. Це головна ознака: тільки-но почне накопичуватися і формуватися ударне угруповання, ми одразу зрозуміємо, де і в якому місці білоруські війська хочуть перейти кордон і вторгнутися на нашу територію. Поки нічого подібного не спостерігається.

Тобто в даній ситуації не буде прив'язки до будь-яких символічних дат? Путін любить приурочити такі операції до якоїсь події, дати…

– З'явилася інформація про те, що Російська Федерація готує 3-ій армійський корпус (танковий) чисельністю 15,5 тисяч. Його готовність передбачається на середину серпня. Також з'явилася інформація, що цей корпус може вторгнутися на територію України з території Білорусі. І це буде спроба другого походу на Київ.

Наскільки ця інформація відповідає дійсності, сьогодні сказати важко. Поки що спостерігаються лише спроби сформувати цей корпус в Муліно Нижегородської області на базі 10-ої танкової армії.

Якщо білоруські війська почнуть брати участь у бойових діях на території України, які завдання перед ними ставитиме Москва? Та й взагалі, наскільки критично для Путіна втягування Білорусі у війну і чому?

– Для Російської Федерації вступ Білорусі у війну дуже критичний, тому що РФ починає потихеньку видихатися. Їй потрібна допомога в плані відволікання наших сил на інший напрямок.

Перш за все, Путін поставить перед Лукашенком завдання перерізати шляхи постачання в Україну західної військово-технічної допомоги. Це в ідеалі.

А так, за великим рахунком, Путіну все одно, навіть якщо білоруська армія вся вб'ється об Збройні сили України прямо на кордоні Білорусі та України.

Головне, щоб білоруська армія хоч трохи українських сил відтягнула зі сходу України.

читайте такожЧи дотисне Путін Лукашенка і чи вплутається Білорусь у війну з Україною - інтерв'ю з Золотарьовим

Чи буде метою Рівненська АЕС, щоб Україну занурити в енергетичну кризу напередодні зими?

– Не думаю, що Рівненська АЕС буде метою. По-перше, ми добре охороняємо Рівненську та Хмельницьку АЕС, вони знаходяться поруч. Тому бої за них будуть досить серйозними і кровопролитними. По-друге, все-таки йдеться про атомні станції – гратися з вогнем біля бочки з бензином нерозумно. Навіть у Лукашенка не вистачить сміливості піти на такий ризикований крок.

В Енергодарі АЕС захопили, і Росії це не завадило…

– Енергодар вони брали голими руками. Фактично опору ми там не чинили, оскільки на той момент у нас не вистачало військ. Тому російські війська просто увійшли в Енергодар і захопили станцію практично без єдиного пострілу. Постріляли трошки, і на цьому все закінчилося.

Як на сьогоднішній день ви оцінюєте стан білоруської армії? У чому її очевидні слабкі місця, в чому сильні сторони? Часто відзначається висока дисциплінованість білоруської армії…

– Щодо дисциплінованості не скажу, тому що в білоруській армії панують різні настрої зараз: там борються антивоєнні настрої з військовими.

На мій погляд, техніка білоруської армії приблизно в такому стані, в якому була у Росії на момент вторгнення, тобто вона більш-менш модернізована, технічно справна, і білоруські війська цією технікою укомплектовані.

У білорусів є навіть унікальні зразки озброєнь, яких практично немає ні в кого у світі, за винятком країн, які її купили. Наприклад, реактивна система "Полонез" із дальністю пуску в 200 км – це досить серйозна система спільного білорусько-китайського виробництва.

Крім того, в білоруській армії дуже мало контрактників – більшою мірою армія Білорусі призовна. А призовники – це не найнадійніша частина армії, оскільки вони більше схиляються до соціальних настроїв, тобто до настроїв у суспільстві. А в білоруському суспільстві превалюють антивоєнні настрої.

Плюс білоруська армія ніде ніколи не воювала.

Взагалі, мені до кінця не зрозуміло, чи розуміють самі білоруси, що досі росіяни принижують білоруських військовослужбовців. Росіяни використовують їх на підхваті, на господарських роботах. Убитих російських солдатів вантажать білоруські солдати. Поранених російських солдатів вантажать білоруські солдати. Відмивають техніку від решток людських тіл і крові теж білоруські солдати. Російську техніку, яка приходить до Білорусі на ремонт…

Але, з іншого боку, в білоруських підрозділах є російські офіцери, які проводять роз'яснювальну роботу, чому треба воювати з Україною.

Олег Жданов, без лого
Олег Жданов / Главред

Наскільки я розумію, угруповання білоруських військ вельми нечисленне, а ідея вплутування Білорусі у війну з Україною не дуже популярна серед білорусів. Як у цьому випадку Лукашенко буде проводити мобілізацію або заповнювати втрати особового складу?

– Політично ситуація у взаєминах Білорусі і Росії на сьогоднішній день така, що, як тільки Лукашенко віддасть наказ про наступ, далі його вже ніхто ні про що питати не буде. Він стане перешкодою на шляху Путіна у створенні Союзної держави. До речі, це ще один із запобіжників, чому Лукашенко не віддає наказ про наступ.

У січні Росія і Білорусь провели навчання "Союзна рішучість". Темою навчань було відпрацювання питань системи безпеки Союзної держави. Тобто, якщо білоруська армія вступає у війну на боці Росії, вона автоматично переходить у підпорядкування Генштабу Російської Федерації, в єдину систему безпеки Союзної держави. І тепер тільки Лукашенко залишається перепоною на шляху підписання Союзного договору по об'єднанню двох "братніх народів".

Тож у повітрі між Росією і Білоруссю витають дуже серйозні розбіжності.

Лукашенко розуміє, що коли він віддасть наказ, стане нікому непотрібним. Поки він не віддав наказ, він може себе почувати більш-менш впевнено на своїй посаді. При цьому Лукашенко намагається робити паралельно різні заяви: з одного боку, він каже, що для того, щоб Захід не відрубав західні області України, Білорусі, напевно, доведеться повоювати за західну Україну, а з іншого – на зустрічі з народом буквально через день він говорить, що ЗСУ відірвуть голову будь-кому, хто сунеться в Україну, особливо якщо це будуть "нацики". Тобто Лукашенко хоче, щоб і вовки були ситі, і вівці цілі. Ось у яку гру він грає.

Насправді, Лукашенко просто тягне час, щоб, як у давньосхідній казці, дочекатися, хто першим здохне – віслюк або емір.

Отже, у Лукашенка дуже складна ситуація в плані віддачі наказу про наступ на Україну. До речі, можливо, тому з'явилася інформація про те, що 3-ій армійський корпус, який формує Росія, може увійти в Білорусь і вторгнутися в Україну або разом із білоруською армією, або самостійно.

Якщо вже ми згадали про Союзну державу... Зовсім скоро відбудеться Форум регіонів Союзної держави, в ході якого пройде і зустріч Лукашенка і Путіна – чого від неї чекати, чи може під час зустрічі Путін дотиснути Лукашенка і змусити його погодитися на вступ Білорусі у війну?

– Це буде вже друга зустріч цього тижня. Вони вже зустрілися – Лукашенко їздив до Москви. Є неофіційна інформація, що Путін дотиснув Лукашенка, і той пообіцяв (вступити у війну, ред.). Однак ми не знаємо термінів – коли він пообіцяв це зробити.

Втім, Лукашенко вже якось обіцяв вступити у війну – 21 березня, проте він так цього і не зробив.

Я думаю, на наступній зустрічі Союзної держави або ОДКБ Путін буде тиснути на всіх. Йому потрібні озброєння, тому що те, що у нього зберігається, виявилося справжнім металобрухтом, і він не може скористатися цими величезними запасами. Він буде тиснути, щоб вони, як мінімум, дали озброєння або, як максимум, дали війська для війни з Україною – для того, щоб захопити Україну і теж її примусити увійти до складу Союзної держави. Тож він буде формувати нову юридичну особу на карті Євразії.

Ну, і він буде тиснути на Лукашенка, аби той підтвердив всі ці обіцянки вступити в бій.

читайте такожРакети на Київ: як білоруси уклали угоду з дияволом

Питання з приводу наслідків. Ви вже сказали про те, якими можуть бути наслідки вплутування Білорусі у війну особисто для Лукашенка – він стане, по суті, непотрібним Росії після цього. А для білоруської держави чим може закінчитися вся ця історія?

– Вся ця історія для білоруської держави закінчиться простим і прямим поглинанням Російською Федерацією. Просто прийде російський капітал, прийде Росія і оголосить, що це її споконвічна територія, і що це все – великий "русский мир".

Але це не буде Радянський Союз із ковбасою по 2-20, як було колись при Брежнєві. Це буде божевільний економічний занепад, обвал фінансів, економіки і всього іншого. Якщо врахувати, що Росія вже в стані дефолту, та ще й в умовах санкцій, то це буде "залізна завіса" і життя за нею із мінімальним продовольчим пайком, як це було в роки Перебудови і розпаду Радянського Союзу.

Путін пообіцяв передати Білорусі комплекси "Іскандер-М", за допомогою яких можна запускати в тому числі ракети з ядерними боєголовками. З чим пов'язано це рішення Путіна? Це чергова спроба Росії залякувати світ ядерною дубиною, чи це свого роду гарантії Лукашенку, щоб він діяв більш рішучіше і вступав у війну, чи щось інше?

– Тут щось інше. Тому що ніхто нічого нікому передавати не буде. До того моменту, коли Путін пообіцяє передати ці комплекси, Республіки Білорусь як самостійної юридичної особи існувати не буде. Це все буде Росією.

Путін ніколи в житті не буде посилювати Лукашенка. Ніколи. Він його зараз не може переконати, побороти. А якщо ще Путін дасть Лукашенку ядерну боєголовку, то він тим більше не змусить Лукашенка підписати договір про Союзну державу.

Тому Путін нічого Лукашенку передавати не буде.

Але можливий такий варіант, що російські війська зайдуть на територію Білорусі і оголосять про те, що у них із собою є ядерна зброя. А далі, коли все це почне перетворюватися на СРСР 2.0, Путін скаже: "Так це ж наша територія, тому що хочемо, те і розміщуємо, де хочемо, там і розміщуємо".

Олег Жданов
Олег Жданов / Главред

Якщо Лукашенко вдасться пропетляти і не вплутатися в цю авантюру. Наскільки ускладнить реалізацію планів Кремля неучасть білоруських військ у війні?

– Це буде справжнім ударом у спину Росії. У РФ дуже розраховують на білоруську армію в плані військового протистояння з ЗСУ.

Крім того, повертаємося до долі Лукашенка – тоді Путіну нічого не залишиться як просто ліквідувати Лукашенка. Як сказав один російський опозиційний політик, у Путіна в сейфі стоїть трилітрова банка "Новачка", і він може налити будь-кому стаканчик або половинку.

Тож у Лукашенка дуже незавидна доля – або його ліквідує Путін, або вступ у війну може викликати соціальний вибух у Білорусі, якщо суспільство не сприйме його наказ про наступ.

А якщо Кремль діятиме "по-хорошому", не ліквідовуючи Лукашенка, то у Кремля є ще якісь доводи і аргументи, після яких Лукашенко не зможе відмовити?

– Кремль "по-хорошому" діє досі. І не може "по-хорошому" домогтися від Лукашенка слів "так, я введу війська, завтра ми наступаємо".

У Лукашенка, до речі, дуже сильний КДБ. І зараз у вищому ешелоні влади Білорусі відбувається чистка проросійськи налаштованих чиновників і військовослужбовців. Тобто Лукашенко прекрасно розуміє, з ким і коли потрібно боротися: коли потрібно боротися з опозиціонерами, а коли – з проросійськими силами.

Лукашенко також дуже ретельно охороняє своїх синів – і старшого, і молодшого. Тому питання про те, щоб викрасти сина і взяти Лукашенка за горло, не стоїть.

Плюс, я так розумію, у Лукашенка є якийсь козир, який не дає Путіну розправитися з ним сьогодні і зараз.

Що це може бути, який козир?

– Я не знаю, що це може бути. Можливо, козир у тому, що Лукашенко поставив себе таким чином, що він – ключ до стабільності Білорусі. Наприклад, якщо вб'ють Лукашенка, і в Білорусі почнеться бунт, народ вийде на вулиці і захоче демократизації – що Путіну робити? Розв'язувати другу війну проти Білорусі, заливати кров'ю Мінськ? Ні, він не зможе цього зробити, у нього немає сил. Та й цього ніхто в світі не зрозуміє. А поки він буде розгойдуватися, туди першою прибіжить Тихановська разом із західними грошима, і Білорусь може просто почати дрейф у бік України, Польщі або західного світу.

З іншого боку, Путін не може зламати Лукашенка через коліно, щоб той віддав наказ про наступ.

Лукашенко так сформував політичну ситуацію, що і з ним не можна, а без нього – тим більше не можна.

Чи може Лукашенко зрадити Путіна і переметнутися на бік Заходу, України в обмін на певні гарантії?

– Так Лукашенко зраджує Путіна постійно. Він 20 років водить Путіна за ніс – 20 років підписується Союзна держава.

І сьогодні є дані про те, що Лукашенко постійно шукає контакти на Заході. Він готовий (зрадити Путіна, ред.) за гарантії особистої безпеки і безпеки своєї сім'ї, але за умови збереження влади.

Поки що Лукашенко тримається за владу. І тільки з цієї причини Захід не йде на контакти з ним. Але Лукашенко постійно шукає спосіб зрадити Путіна.

Якщо Лукашенку на Заході пообіцяють, що він залишиться главою якоїсь держради або номінальним главою держави, повірте, завтра політика Білорусі буде абсолютно іншою. І завтра Лукашенко дійсно може постаратися виштовхати російські війська з території Білорусі, тим більше, їх там зараз не особливо багато.

Як казав один мій заступник із політичної частини, все для перемоги, аж до зради. На мій погляд, це – гасло Лукашенка, і він діє відповідно до цього гасла.

А такий сценарій сьогодні виглядає радше фантастичним чи реалістичним?

– Він – реальний. Але поки що він нездійсненний через умови. Захід сьогодні налаштований більш жорстко і не готовий йти ні жодні компроміси і поступки. Захід прагне показати свою силу. Виходить, що Захід хоче показати свою силу на Путіні, але тут влазить Лукашенко і каже: "Давайте, домовтеся зі мною". Йому відповідають: "Ні, хлопець. Або ми тебе тиснемо, як курку тисне каток, і Білорусь стає демократичною, або відійди убік, і далі продовжуємо боротьбу".

Сьогодні Захід не готовий до компромісів, а Лукашенко хоче дуже великий компроміс – збереження себе у владі.

Більше оцінок Олега Жданова ви знайдете на його особистому YouTube-каналі.

Також підписуйтесь на канал Главреда.

Реклама
Підтримайте Главред

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти