23 травня народно-визвольна армія Китаю (НВАК) розпочала найбільші за останній рік дводенні військові навчання поблизу острова Тайвань. Главред дізнавався, чи загрожують нинішні навчання великою війною в Тихоокеанському регіоні і як можливі бойові дії можуть вплинути на перебіг війни в Україні.
- Навчання Китаю біля Тайваню - що відомо
- Коли Китай може напасти на Тайвань?
- Як війна на Тайвані вплине на Україну?
Навчання Китаю біля Тайваню - що відомо
Китайський державний мовник CCTV прямо пов'язує навчання, розпочаті Пекіном, із заявами новообраного президента Тайваню Лая Цінде про незалежність острова.
"Тайвань має зміцнити свої національні оборонні сили, забезпечити економічну безпеку, проявити стабільне і принципове лідерство у відносинах через протоку і підтримувати ціннісну дипломатію", - заявляв Лай Цінде у своїй інавгураційній промові 20 травня.
У відповідь міністр закордонних справ Китаю Ван І назвав новопризначеного президента Тайваню "ганебним" лише через день після його вступу на посаду, чим знову загострив відносини двох країн. Крім того, на думку Пекіна, військові навчання мають "стати суворим покаранням за сепаратистські дії сил "незалежності Тайваню" і жорстким попередженням проти втручання і провокацій з боку зовнішніх сил".
Навчання передбачають оточення Тайваню - в їхніх рамках десятки китайських винищувачів із бойовими боєприпасами здійснили імітаційні удари по "важливих військових цілях" умовного "ворога" поряд з есмінцями, фрегатами та ракетними катерами.
Крім того, Китай, який багато років вважає Тайвань своєю територією, заявив, що ті, хто підтримує незалежність острова, залишаться з "проломленими головами і пролитою кров'ю", і що його військові навчання покликані послати "серйозне попередження".
Зі свого боку, міністерство оборони Тайваню заявило, що провокації з боку Пекіна ставлять під загрозу регіональний мир та стабільність. Зважаючи на це, Тайваню довелося привести в бойову готовність збройні сили.
Тайвань - що це за країна?
Тайвань (Республіка Китай, не плутати з КНР) - острівна держава з обмеженим міжнародним визнанням у Східній Азії. У першій половині XX століття була однопартійною країною, визнаною міжнародним співтовариством, що мала юрисдикцію над материковим Китаєм; проте з другої половини століття є демократичною державою, що контролює острів Тайвань і низку інших дрібних островів, хоча де-факто підтримує відносини з багатьма іноземними державами. Материковий Китай, своєю чергою, став комуністичним.
Будучи одним із чотирьох "азіатських тигрів", вона є 26-ю за величиною економікою у світі. Новітні технології відіграють ключову роль у промисловості країни. У Республіці Китай на високому рівні перебувають свобода слова, охорона здоров'я, освіта, економічні свободи тощо.
Коли Китай може напасти на Тайвань?
Варто зазначити, що раніше такі масштабні навчання Китай проводив біля Тайваню після візиту ексспікерки Палати представників США Ненсі Пелосі на острів у серпні 2022 року. Тоді Китай у межах навчань перекрив шість зон навколо острова в межах жвавих судноплавних маршрутів, що у США визнали блокадою з порушенням міжнародного морського права.
Але чи готовий Китай до повномасштабної війни - рівняння з кількома невідомими. Як повідомило видання Global Press із посиланням на джерела в Міністерстві оборони Китаю та агентстві Сіньхуа, Пекін, імовірно, планує вторгнення на Тайвань уже в червні поточного року.
Як розповів "Главреду" політичний експерт і керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок, ці навчання можуть бути спробою демонстрації сили, а також відповіддю на спільні навчання США, Японії та Австралії в Південно-Китайському морі, що відбулися у квітні.
"Китай поки що не готовий до війни через економічні причини. Наразі він вийшов із рецесії і перебуває на незначному підйомі. Отже, йому потрібен певний каталізатор для підтримки цих процесів та їхнього масштабування. Якщо уявити, що в такій ситуації Китай починає війну, то в цьому він не схожий на РФ. Адже в нього є своя логіка, і поспішати з розв'язуванням війни Китай не буде, хоча й готується до цього", - вважає Клочок. На думку експерта, це може статися не раніше 2027-2028 року - все залежатиме від того, наскільки Пекіну вдасться стабілізувати ситуацію в економіці, покладаючись на китайське лобі в ЄС.
Хто такий Валерій Клочок
Валерій Клочок - громадський і політичний діяч, магістр державної служби.
З 2017 року активно займається політичною та економічною аналітикою.
З 2022 року - керівник Центру громадської аналітики "Вежа", голова благодійного фонду "Нова дорога".
З 2020 до 2022 року співпрацював із незалежною неурядовою організацією Growford Institute (Think Tank), яка здійснює стратегічні глобальні дослідження у сфері економіки та фінансів, оцінює системні ризики та розробляє оптимальні моделі економічного розвитку для країн, регіонів і світу загалом.
З 2016 по 2018 рік - голова центрального Виконавчого комітету всеукраїнської партії.
З 2006 по 2016 рік - керівник прес-служби народного депутата, керівник прес-служби всеукраїнської партії.
З 2010 року - по сьогодні - засновник, директор приватного підприємства.
З 2005 по 2006 рік - головний консультант секретаріату депутатської фракції у Верховній Раді України IV скликання.
2005 рік (з березня по жовтень) - начальник відділу з питань взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю (прес-служба) Державної митної служби України, радник митної служби III рангу.
З 2004 по 2005 роки - прес-секретар депутатської групи у Верховній Раді України IV скликання.
З 2003 по 2004 роки - інспектор відділу освіти районної державної адміністрації.
Нагадаємо, раніше глава Індо-Тихоокеанського командування США адмірал Джон Акіліно в інтерв'ю Bloomberg заявляв, що Сі Цзіньпін міг дати вказівку збройним силам Китаю бути готовими до вторгнення на Тайвань до 2027 року.
Водночас, як вказує експерт Центру оборонних стратегій, дипломат Олександр Хара, Китай навіть без активних бойових дій завдає шкоди боєздатності Тайваню.
"З огляду на асиметрію в кількості озброєнь, зокрема в літаках у Китаю і Тайваню, навіть проведення навчань і провокації вичерпуватимуть ресурс засобів у Тайваню, і тим самим Китай опосередковано завдає йому шкоди", - каже Хара. І додає, що Китай усвідомлює ризики, оскільки крім Тайваню у війну можуть втрутитися США, Велика Британія, Австралія, Японія і Південна Корея. Не кажучи вже про те, що військові дії можуть загрожувати стабільності всередині Китаю.
Хто такий Олександр Хара
Олександр Хара - експерт з питань зовнішньої та безпекової політики, заступник голови правління БО "Інститут стратегічних Чорноморських досліджень".
Закінчив Донецьку державну академію (університет) управління (1998 р.), Дипломатичну академію при Міністерстві закордонних справ України (2000 р.), Королівський коледж оборонних досліджень, м. Лондон (2010 р.).
Магістр зовнішньої політики.
Обіймав низку посад у центральному апараті Міністерства закордонних справ України, зокрема в IV територіальному та II територіальному департаментах (2000-2002, 2005-2006 рр.), а також у посольстві України в Канаді (2002-2005 рр.).
Як війна на Тайвані вплине на Україну?
На думку Клочка, головна причина дій Китаю полягає у виході на переговорний процес між Україною та РФ за планом Пекіна.
Як зазначає експерт, Китай демонструє силу насамперед Заходу, оскільки хоче стати посередником у мирних переговорах і отримати від цього профіт у вигляді замороження війни, одностороннього зняття торговельних санкцій з Китаю і розширення ринків збуту в ЄС замість США. Для Пекіна це важливо, особливо на тлі ухваленого Байденом рішення про збільшення експортних мит на китайські електромобілі, напівпровідники, медичні засоби, а також сонячні панелі та інше обладнання "зеленої" енергетики.
До речі, у відповідь на дії США Китай також запровадив санкції щодо 12 американських збройових компаній.
"Не можна недооцінювати санкційного тиску на Китай, від якого той дуже страждає. Але раз не хочуть знімати односторонні санкції проти Пекіна, він почав навчання навколо Тайваню", - зазначив Клочок.
Крім того, як вважають експерти, опитані "Главредом", ймовірна війна за Тайвань відволіче і Китай від допомоги РФ, і США від допомоги Україні, хоча для обох країн-гегемонів важливо не тільки зберігати, а й нарощувати свій вплив у центральній частині Європи.
"Якщо ситуація навколо Тайваню загостриться, то і американцям, і більшій частині європейців буде не до України, оскільки цей конфлікт може перерости в застосування зброї масового ураження, а отже, стати глобальним економічним шоком. Тому такий конфлікт матиме негативні наслідки для всієї планети", - каже Хара.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
