
Коротко:
- Кремль посилив охорону Путіна через ризик перевороту
- Запроваджено суворі перевірки для найближчого оточення
- Влада боїться витоків і змов серед еліт
У Кремлі різко посилили заходи безпеки навколо президента країни-агресорки Росії Володимира Путіну через побоювання можливого державного перевороту або замаху. Про це повідомляє CNN з посиланням на дані європейської розвідки.
За інформацією джерел, останніми місяцями в оточенні російського лідера суттєво розширили контроль і обмеження. Зокрема, у будинках його найближчих співробітників встановили додаткові засоби спостереження. Особи, які мають доступ до Путіна — кухарі, охоронці та фотографи — більше не можуть користуватися громадським транспортом.
Крім того, перед зустрічами з президентом усі проходять подвійні перевірки, а також не мають права брати із собою телефони з доступом до інтернету.
Причини посилення заходів безпеки
У розвідці зазначають, що посилення заходів безпеки відбулося після вбивства високопоставленого російського генерала, що викликало занепокоєння у Кремлі. На цьому тлі влада також обмежила пересування Путіна: скорочено перелік місць, які він регулярно відвідує. За даними джерел, президент РФ разом із родиною перестав з’являтися у своїх резиденціях у Москві та на Валдаї, а також цього року не відвідував військові об’єкти, як це було раніше.
Повідомляється, що з початку повномасштабної війни проти України Путін значну частину часу проводить у спеціально модернізованих бункерах.
Додатковим фактором напруження, за оцінками розвідки, є ситуація на фронті та внутрішні проблеми в Росії. Зокрема, щомісячні втрати російських військ оцінюються приблизно у 30 тисяч осіб, тоді як територіальні здобутки залишаються обмеженими. Водночас економічні труднощі та нові обмеження дедалі більше впливають навіть на лояльну до Кремля еліту.
Окрему увагу у звіті приділено ризику змови всередині правлячих кіл. За даними розвідки, з початку березня Кремль особливо занепокоєний можливими витоками інформації та загрозою перевороту з боку найближчого оточення. Серед потенційних сценаріїв розглядається навіть використання дронів для замаху.
Загроза змови та "чистки" серед еліт
У цьому контексті згадується колишній міністр оборони РФ Сергія Шойгу, який, за оцінками, зберігає вплив у військовому керівництві та може становити політичний ризик.
Також зазначається, що 5 березня у Росії було затримано колишнього заступника Шойгу Руслан Цаліков. Йому інкримінують розкрадання, відмивання коштів і хабарництво. За оцінкою аналітиків, цей арешт став сигналом порушення неформальних домовленостей про взаємний захист серед російських еліт.
У CNN зауважують, що оприлюднення подібних розвідувальних даних є рідкісним і може свідчити про спробу західних партнерів вплинути на ситуацію, розраховуючи на внутрішню дестабілізацію Росії як один із чинників завершення війни проти України.
Чи довго ще еліти РФ терпітимуть систему - думка експерта
Економіст і колишній заступник міністра енергетики РФ Володимир Мілов вважає, що в російських владних та бізнесових колах поступово накопичується невдоволення політикою Кремля, однак воно не переростає у відкритий спротив через високий рівень репресій.
За його словами, тиск на чиновників і великий бізнес у Росії зараз перебуває на максимальному рівні, що фактично блокує будь-які колективні дії проти влади. Як приклад він навів історію підприємця Олександра Галицького, пов’язаного з держструктурами, який брав участь у запуску системи обов’язкового маркування товарів.
Оцінюючи перспективи можливого "бунту еліт", Мілов висловив скепсис. Він зазначає, що історично еліти зазвичай не стають рушієм змін першими — це відбувається лише тоді, коли економічна система вже перебуває в глибокій кризі.
Він також стверджує, що наразі підтримка Володимира Путіна серед еліт радше формальна, а не ентузіастична. За його словами, у системі переважає пасивна позиція — своєрідний "італійський страйк", коли учасники виконують мінімально необхідне без ініціативи та віри в майбутнє.
На думку експерта, ключовим фактором можливих змін у Росії може стати подальше ослаблення системи та зростання загального невдоволення, яке з часом здатне запустити політичні трансформації.
Державний переворот у РФ — останні новини
Як писав Главред, кремлівського диктатора Володимира Путіна все частіше критикують навіть ті, хто раніше його вихваляв. Зокрема, пропагандист Ілля Ремесло вкотре розкритикував нинішній політичний режим і заговорив про переворот у Росії. Політолог Олег Лісовий вважає, що Ремесло використовують як удар по інших умовних вежах Кремля, які не перебувають у прямому підпорядкуванні силового крила Путіна.
Крім того, у російських владних та бізнесових колах зростає невдоволення політикою Кремля, однак страх перед репресіями блокує будь-які спроби опору. Про це під час чату на Главреді заявив економіст і колишній заступник міністра енергетики РФ Володимир Мілов.
Також на тлі почастішання атак безпілотників на території Росії в Кремлі різко посилилися заходи безпеки навколо російського диктатора Володимира Путіна. З березня 2026 року російський президент серйозно побоюється не лише витоку секретної інформації, а й можливої змови всередині еліт, включаючи сценарій замаху з використанням дронів.
Читатйте також:
- "Путін ще не вирішив": у Кремлі вийшли з несподіваною заявою щодо перемир'я
- Вибухи в Москві, паніка в Кремлі та параноя Путіна: на РФ чекає найтривожніший парад з 2022 року
- Виведення тисяч військових США з Європи: Трамп надіслав сигнал Путіну, чого чекати
Про джерело: CNN
CNN (англ. Cable News Network; укр. Кабельна мережа новин) — одна з провідних телерадіокомпаній світу. Була заснована у 1980 р. Тедом Тернером виключно як телевізійне агентство новин.
Штаб-квартира компанії розташована в місті Атланта, штат Джорджія, однак в інших містах країни, а також закордоном знаходиться багато філіалів. Крім США, телекомпанія транслює по кабельній мережі свої передачі також і на Канаду. Окремий підрозділ "CNN International" здійснює мовлення на 212 інших країн світу через супутник. В усьому світі випуски новин телекомпанії дивляться більш ніж 1,5 мільярди осіб, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
