США залишають Європу без далекобійних ракет: FT попереджає про ризики безпеки

Коротко:

• Залежність від США та брак власних ресурсів
• Обережна реакція Німеччини та занепокоєння союзників
• Європейські проекти поки що не готові

Рішення Вашингтона на тлі розбіжностей між Дональдом Трампом і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем щодо конфлікту в Ірані можуть послабити оборонні можливості Європи. Як повідомляє Financial Times, США відмовилися від планів розгортання контингенту з далекобійним озброєнням, а також мають намір вивести близько 5000 військовослужбовців з Німеччини.

За оцінками аналітиків, такі кроки створюють помітну прогалину в системі безпеки Європи, яка може бути сприйнята в Москві як сигнал про ослаблення ролі США в регіоні.

"Це посилає Кремлю сигнал про те, що США відступають від своєї центральної ролі гаранта безпеки Європи. Ми це і так знали. Але тепер це матеріалізувалося в плані можливостей", – сказав Карло Масала, професор міжнародної політики в університеті Бундесверу в Мюнхені.

Залежність від США та брак власних ресурсів

Дальні ракетні системи залишаються одним із ключових елементів оборони, у яких Європа довгі роки залежала від США. Зараз європейські країни намагаються розвивати власні аналоги, однак цей процес вимагає часу.

У європейських столицях побоюються, що американські системи можуть бути виведені швидше, ніж з’являться повноцінні заміни. Ситуацію ускладнює й те, що Пентагон не надав НАТО чіткого графіка виведення інших критично важливих можливостей, включаючи системи протиповітряної та протиракетної оборони, стратегічну транспортну авіацію та супутникову розвідку.

Військові джерела підкреслюють, що невизначеність ускладнює планування оборонних інвестицій. У разі хаотичного скорочення американської присутності це може призвести до довгострокових вразливостей, поки Європа створюватиме власні системи.

Обережна реакція Німеччини та занепокоєння союзників

У Берліні намагаються не драматизувати ситуацію. Німецькі чиновники заявляють, що ризики перегляду планів США були очевидні вже деякий час. Проте, як зазначає Financial Times, міністр оборони Борис Пісторіус, коментуючи виведення військ, не став публічно висловлюватися щодо скасування розміщення далекобійних ракетних систем.

Представники інших європейських країн оцінюють ситуацію більш тривожно. На їхню думку, мова йде не стільки про Німеччину, скільки про вплив цих рішень на загальну систему стримування та оборони НАТО.

Рекомендуємо:

"Може статися щось важливе": Politico дізналася, що Європа очікує нападу РФ

Європейські проекти поки що не готові

У Європі ведеться розробка власних крилатих і балістичних ракет, однак більшість проектів перебувають на ранніх стадіях. За словами Масали, модернізація вже існуючих систем може виявитися швидшим рішенням, ніж створення нових з нуля.

При цьому він підкреслив, що наразі європейські країни мають вкрай обмежену кількість систем, здатних вражати віддалені цілі, включаючи такі регіони, як Калінінград.

Виведення військ США з Німеччини — що відомо

Як писав раніше Главред, Дональд Трамп наказав Пентагону вивести близько 5 тисяч військовослужбовців з території Німеччини. Це рішення стало несподіванкою для оборонних відомств і союзників, адже стратегічний огляд не передбачав змін у чисельності американського контингенту.

Риторика Трампа посилила розбіжності між Вашингтоном і Берліном. Його критика канцлера Фрідріха Мерца і телефонна розмова з Володимиром Путіним лише загострили підозри союзників, які бачать у присутності США ключовий фактор стримування Росії.

Особливу увагу привертає база "Рамштайн" у Німеччині — штаб-квартира ВПС США в Європі та ключовий об’єкт НАТО. Саме там розташована одна з найважливіших американських інфраструктур у регіоні, і скорочення військової присутності може мати стратегічні наслідки для альянсу.

Вас може зацікавити:

• "Питання лише в часі": у США винесли вердикт щодо нового наступу Росії
• Трамп заявив про масштабне скорочення військ США в Європі: про яку кількість йдеться
• Переговори про мир в Україні: чому США досі не відповіли на ініціативу Києва

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред