
Про що сказав Лакійчук:
- Росія в ході переговорів могла наполягати на розмежуванні Чорного моря
- Повернення до зернової угоди з Росією може обернутись проблемами для України
- Росіяни "свій програш на морі перетворили у виграш"
23-25 березня 2025 року в Ер-Ріяді, столиці Саудівської Аравії, відбулися переговори за участю делегацій Сполучених Штатів Америки, України та Російської Федерації. Метою цих зустрічей, зокрема, було досягнення домовленостей щодо припинення бойових дій у Чорному морі та забезпечення безпечного судноплавства в регіоні. Керівник програм з безпеки Центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук в інтерв'ю Главреду пояснив, чому Росія може бути зацікавлена в такому перемир’ї.
За його словами, важливу роль у переговорах відіграє російський сенатор Георгій Карасін, який представляв Москву на цих зустрічах. Карасін – колишній заступник міністра закордонних справ і один із головних прибічників жорсткої політики у 1990-х і 2000-х роках. Лакійчук зазначає, що саме він свого часу забезпечив вигідний для Росії розподіл Каспійського моря, використовуючи гібридний підхід, який дозволив Кремлю посилити свої позиції.
Дивіться відео інтервʼю Павла Лакійчука Главреду про перемирʼя у Чорному морі:
Подібний сценарій Росія застосовувала і щодо Азовського моря, коли домоглася вигідного для себе розмежування. Тож нинішня ситуація з перемир’ям у Чорному морі може бути спробою Москви повторити подібну стратегію.
"Фактично тоді Росія не просто передавила нас, а розчавила українську делегацію. Я пам'ятаю слова Георгія Карасіна в той момент, коли українські перемовники намагалися апелювати до міжнародного морського права, пояснюючи: "З міжнародним морським правом ситуація така-то і така-то". На що Карасін відповів: "Ну що ви кажете? Міжнародне морське право - це я зараз". Ось і вся позиція Росії. І очевидно, що такою ж була позиція Росії і щодо Чорного моря. Додайте до цього генерала Беседу - відомого ідеолога "захоплення України за три дні", куратора Медведчука і всієї проросійської банди - і буде зрозуміла позиція РФ", - сказав аналітик.
Лакійчук зазначив, що Росія, ймовірно, намагалася відстояти розмежування Чорного моря. Ситуація тут доволі цікава, адже українські Збройні сили наразі зберігають ініціативу на морі. Завдяки ударам ракетами "Нептун" і "Гарпун", а згодом і застосуванню морських дронів, Україні вдалося досягти ключових успіхів: зірвати блокаду портів і витіснити російські сили з північно-західної частини Чорного моря. Зрештою, росіянам довелося залишити Севастополь і передислокувати флот до Новоросійська, що фактично стало наступним етапом у зміні ситуації на морі.
Тепер постає питання перемир'я. Він нагадав, що існують територіальні води (12 миль) та економічні зони. Якщо Росія змусить США визнати її юрисдикцію над Кримом — навіть у фактичному чи юридичному аспекті — це означатиме контроль над морськими водами навколо півострова. В такому разі зона навколо Криму може стати "вільною" від атак.
"Але по факту виходить, що ми віддаємо три чверті звільненої від росіян акваторії північно-західної частини Чорного моря під контроль Російської Федерації. Нам залишається лише вузький коридор між островом Зміїним і румунськими територіальними водами. Ось вам, будь ласка, "коридор"", - сказав він.
Експерт також висловив занепокоєння щодо можливого відновлення зернової угоди. Він підкреслив, що після виходу Росії з цієї угоди Україна змогла значно збільшити товарообіг своїх портів, досягнувши рівня 2021 року. Це стало можливим, оскільки сама угода була дискримінаційною: судна, що прямували до Росії через Босфор, автоматично вважалися "чистими" й проходили без перевірок, тоді як кораблі, які прямували в українські порти, підлягали огляду міжнародною комісією, до складу якої входили представники України, Туреччини та Росії.
"Ключовий момент - участь російської команди, яка в цьому процесі є таким собі "пляшковим горлечком". Російська частина команди є - вони оглядають судна. Російської частини команди немає - судно не оглядають, їх просто не пропускають. Вони вирішують: "Так, давай ми сьогодні пропустимо чотири судна з 9:00 до 10:00. Ми попрацювали", - і кажуть українцям і туркам: "Ідіть гуляйте, бо в нас сніданок до вечора. Все, більше суден в українські порти не піде"", - навів приклад він.
Лакійчук підкреслив, що таким неофіційним методом Росія намагається зберегти контроль над усього морським трафіком до українських портів, який було втрачено після виходу України із зернової угоди. Якщо відбудеться повернення до подібного формату, це стане ще одним ударом по нашій країні.
Він наголосив, що Україна, безумовно, підтримує свободу судноплавства в Чорному морі. Однак, за його словами, формат угоди, який просуватиме Карасін— не стільки дипломат, скільки досвідчений майстер шантажу з боку РФ— ймовірно, буде вкрай невигідним і дискримінаційним для України.
"Таким чином, росіяни програш на морі перетворюють на свій виграш. Вочевидь, щось схоже розглядатиметься і щодо ударів по енергетичній інфраструктурі. Подивимося", - резюмував аналітик.
Припинення вогню в Україні – останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, на тлі переговорів у Ер-Ріяді між Україною, Росією та США Велика Британія закликала Москву негайно погодитися на безумовне припинення вогню. Про це йдеться в заяві британського МЗС, де наголошується, що Лондон підтримує тісний контакт із США та Україною після завершення перемовин.
Президент США Дональд Трамп під час пресконференції в Білому домі 25 березня заявив, що Вашингтон розгляне вимоги Росії щодо умов припинення бойових дій у Чорному морі.
Водночас Україна підтверджує свою готовність до повного та беззастережного припинення військових дій, однак для реалізації цієї ініціативи необхідна згода Росії. Про це в інтерв’ю Bloomberg заявила посол України в США Оксана Маркарова.
Інші новини:
- Скільки Україна збила балістичних ракет із 2022 року: Ігнат дав відповідь
- Росії вигідне морське перемир'я, а у Трампа вже немає козирів - Лакійчук
- Зміни торкнулись майже всіх тарифів: відомий оператор зв'язку оновлює ціни
Хто такий Павло Лакійчук?
Павло Лакійчук - військовий моряк у відставці. У період з 2013 до окупації Криму агресором Росією - керівник інформаційних проєктів аналітичного центру "Номос" у Севастополі. Був заступником головного редактора журналу "Чорноморська безпека".
Асоційований експерт Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" у 2015-2016 роках.
Член координаційної ради Громадянської ліги "Україна-НАТО".
Керівник програм з безпеки Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".
Сфера дослідницьких інтересів: національна безпека держави, міжнародне і морське право, євроатлантичне співробітництво та історія військово-морського мистецтва, зазначено на сайті Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред