Підпишіться 
Що відомо:
- Після удару на підприємстві в Нижньокамську спалахнула пожежа
- Очевидці повідомляють про вибухи й після першого влучання
- Завод випускає синтетичні каучуки та пластмаси
У ніч проти 15 листопада безпілотники атакували Нижньокамськ у російському Татарстані, і після удару на території одного з місцевих підприємств спалахнула пожежа. Ймовірною ціллю атаки називають "Нижньокамськнафтохім", одне з найбільших нафтохімічних виробництв Росії. Про це повідомляють моніторингові Telegram-канали, зокрема Exilenova+.
Місцеві жителі кажуть, що дрони влучили в один із промислових об'єктів міста. На відео, які з'явилися в мережі, видно масштабне загоряння. Очевидці стверджують, що першим ударом атака не обмежилася: вибухи лунали й згодом, а загроза нових влучань зберігалася.
Російська влада поки не оприлюднила офіційних даних про наслідки атаки. Немає інформації ні про можливі руйнування, ні про постраждалих.
Гігант "Сибуру": що виробляє підприємство
"Нижньокамськнафтохім" входить до холдингу "Сибур" і належить до найбільших нафтохімічних підприємств не лише Росії, а й світу. Його основна спеціалізація - синтетичні каучуки та пластмаси.
За 2025 рік завод випустив близько 3 млн тонн нафтохімічної продукції. На підприємстві також працює новий комплекс ЕП-600, який може виробляти до 600 тис. тонн етилену на рік.
Нижньокамськ атакують не вперше
Нижньокамськ розташований понад за 1200 кілометрів від кордону України, але його промзона вже кілька разів опинялася під ударами. Так, 13 вересня безпілотники атакували нафтопереробні підприємства міста. Тоді місцеві жителі повідомляли про серію вибухів і роботу ППО, писала "Економічна правда".
Перед тим, 10 серпня, дрони вже атакували Нижньокамськ. А на початку липня український ударний безпілотник упав на території заводу "ТАІФ-НК".
Окрім "Нижньокамськнафтохіму", у місті працюють два великі нафтопереробні заводи. "ТАНЕКО" компанії "Татнафта" може переробляти понад 16 млн тонн нафти на рік, а "ТАІФ-НК" - понад 7 млн тонн нафти та газового конденсату.
Удари по НПЗ можуть посилити паливну кризу в РФ
Російський паливний ринок зазнає дедалі більше проблем через систематичні удари Сил оборони України по нафтопереробних підприємствах. За словами експерта з міжнародної енергетики Михайла Гончара, наслідки атак накопичуються, а їхня інтенсивність продовжує зростати.
"Нинішні проблеми на російському паливному ринку в цілому - це накопичений ефект і наслідок наших системних дій з початку 2026 року, динаміка яких наростає", - зазначив фахівець в інтерв’ю "Главреду".
Поки що уникнути гострого дефіциту допомагають запаси великих нафтових компаній, які продовжують забезпечувати оптові поставки навіть після пошкодження своїх НПЗ.
Гончар також попередив, що подальші атаки можуть погіршити ситуацію на півдні Росії, де важливу роль у постачанні палива відіграє Волгоградський НПЗ.
Удари вглиб РФ - новини за темою
Як повідомляв Главред, у ніч на 7 листопада ракетні війська, задіявши берегові комплекси ВМС ЗСУ, уразили завод "Протон-Електротекс" в Орлі, який випускає компоненти для "Іскандерів". Продукція підприємства використовується, зокрема, в ракетах "Іскандер-М" і зенітних ракетно-гарматних комплексах "Панцир-С1".
Сили оборони також системно б'ють по російській дроновій інфраструктурі. 8 листопада Генштаб повідомив, що за добу уражено чотири пункти управління безпілотниками, зокрема підрозділ "Рубікону" в тимчасово окупованому Бердянську. У Генштабі тоді наголосили, що кожен виведений з ладу пункт управління означає менше російських дронів над українськими позиціями.
Під удари потрапляє й військово-морська інфраструктура країни-агресорки. У ніч на 11 листопада СБУ під час атаки на порт Усть-Луга уразила малий ракетний корабель "Наро-Фомінськ" проєкту "Буян-М". Це судно є носієм крилатих ракет "Калібр" та "Онікс".
Вас може зацікавити:
- ЗСУ масовано вдарили ракетами "Нептун" по РФ: що відомо про наслідки атаки
- Горять резервуари з нафтою та паливний склад на аеродромі: деталі ударів по РФ
- Морські дрони України освоїли нові завдання на суші: розробники не очікували такого
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
