Підпишіться 
Головне із заяви Ігната:
- Дрони РФ можуть утворювати власну мережу зв'язку
- Ретранслятори в Білорусі можливі, але ще не доведені
- На "Шахеди" ставили датчики за принципом парктроніків
Країна-агресор Росія використовує ударні безпілотники як ретранслятори, щоб обходити українську ППО. Апарати в групі здатні створювати власну мережу зв'язку, через яку ними керують з території РФ. Про це розповів начальник управління комунікацій командування Повітряних сил Юрій Ігнат у подкасті РБК-Україна "Це база".
За його словами, окремі наземні станції для такої схеми не обов'язкові, бо роль посередника можуть виконувати самі ударні апарати.
"Дрони можуть передавати сигнали один одному, навіть якщо просто летять один за одним. Так вони створюють спільну мережу зв'язку, через яку російський оператор, що сидить, наприклад, у Брянській області чи Орлі, може керувати дроном, який летить попереду, і використовувати його навіть для атак на повітряні цілі", - наголосив він.
Водночас речник Повітряних сил не виключає, що росіяни застосовують і наземні станції зв'язку. До їхньої роботи, за його словами, може бути залучена ворожа агентура всередині України.
Раніше прикордонники повідомляли про ймовірне розміщення російських ретрансляторів у Білорусі. Коментуючи ці дані, Ігнат звернув увагу, що ворожі безпілотники часто рухаються вздовж прикордонної смуги ланцюжком.
На його думку, використання такого обладнання на білоруській території цілком імовірне, однак цей факт ще потрібно офіційно підтвердити. Наразі відповідну роботу щодо Мінська веде Міністерство закордонних справ.
Водночас білоруська сторона заперечує як використання подібних засобів, так і надання дозволів на це. Остаточні висновки, наголошує Ігнат, мають зробити розвідувальні органи.
Як дрони обходять ППО
Росіяни вже вдавалися до нестандартних рішень, щоб уберегти свої апарати від перехоплювачів. Зокрема, на звичайні "Шахеди" встановлювали камери заднього огляду та датчики, що працюють за принципом автомобільних парктроніків: фіксуючи наближення іншого об'єкта, дрон змінював курс і ускладнював перехоплення.
Втім, Ігнат переконаний, що саме дистанційне керування зрештою не дасть російським апаратам суттєвої переваги над українською ППО. Значно важливішою він вважає загальну тенденцію, яка нині визначає розвиток озброєнь.
"Зараз у сфері військових розробок активно впроваджуються системи з машинним зором та елементами штучного інтелекту. Цей напрямок розвивається надзвичайно стрімко, а нові технологічні рішення з'являються майже щомісяця", - підсумував Ігнат.
Як РФ хоче модернізувати дрони
Авіаційний експерт Богдан Долінце говорив, що російські війська працюють над модернізацією реактивних ударних безпілотників, розраховуючи збільшити їхню швидкість до 750–900 км/год.
Він пояснив, що нинішня швидкість російських реактивних дронів, яка становить приблизно 450–650 км/год, може суттєво зрости. Теоретична межа для подібних апаратів оцінюється в 900–1000 км/год, хоча досягти таких показників зможуть не всі моделі.
"Ворог не стоїть на місці. Він також аналізує ефективність своїх засобів, намагається підвищувати, вдосконалювати та розширювати спектр застосування своїх систем", - наголосив експерт.
Удари РФ по Україні - останні новини
Як повідомляв Главред, у ніч проти понеділка, 26 жовтня, російські війська вдарили по Запоріжжю. Двоє людей дістали поранення, пошкоджено приватні будинки, автомобілі та комерційну будівлю.
Зранку 25 жовтня російські окупаційні війська атакували Полтаву безпілотниками. Ворожий БпЛА влучив у будівлю торгівельного комплексу. Травми отримала 52-річна жінка. На місці влучання виникла пожежа.
Крім того, моніторингові канали попереджали, що для Києва та Київської області зберігається підвищена загроза застосування балістичної зброї.
Читайте також:
- Не лише блекаути: Росія визначила 7 нових цілей для ударів по Україні, що відомо
- Удар по Харкову і Лозівщині: загинула жінка, поранені двоє дітей
- Ціль - мости, Києву загрожує удар балістикою: названо можливі терміни атаки
Про персону: Юрій Ігнат
Український військовослужбовець, полковник Збройних сил України, речник Повітряних сил ЗСУ, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена Данила Галицького (2022).
Юрій Ігнат закінчив Львівський інститут при Національному університеті "Львівська політехніка" (з 2009 року - окрема Національна академія сухопутних військ) за спеціальністю "Військова журналістика".
Станом на 2017 рік - начальник відділу редакції Повітряних сил Центрального друкованого органу Міністерства оборони України "Народна армія".
Нині - начальник служби зв'язків з громадськістю Командування Повітряних сил Збройних сил України.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
