Змусить Путіна відступити: генерал-розвідник назвав 4 складові для примусу РФ

Коротко:

• Тиск на Росію по чотирьох напрямках змусить Путіна відступити
• Україна має бути активно залучена до примусу Росії

Тиск на Росію повинен бути комплексним і всеосяжним, але лише за активної участі України, зокрема її інтелектуальних та організаційних зусиль. Комплексний підхід здатний змусити Путіна відступити. Таку думку в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив Микола Маломуж, генерал армії України та колишній керівник Служби зовнішньої розвідки (2005-2010 рр.).

Він зазначив, що першочерговим завданням є посилення тиску на фронті, для чого необхідна ефективна підтримка України сучасними озброєннями, технікою та боєприпасами.

"Це основна складова — як практичні програми, так і можливість потенційно задіяти багаторазово такі ресурси, які можуть показати, які сценарії можуть бути із застосуванням "Томагавків", інших видів зброї, які дадуть істотну перевагу на фронті", — пояснює гість ефіру.

Другий ключовий елемент — це економічний тиск, особливо у сфері енергоресурсів. За словами Маломужа, російський військово-промисловий комплекс переважно фінансується через експорт нафти і газу. Зниження ціни на російську нафту є потужним інструментом впливу.

Він також наголосив на важливості санкцій, які обмежують постачання газу, корисних копалин і технологічних ресурсів до третіх країн. Комплексний підхід здатен закрити ці питання. Як приклад, Маломуж навів боротьбу з тіньовим флотом, яка вже спричинила нестабільність на деяких ринках. Індія та Китай починають відмовлятися від прийому танкерів тіньового флоту. Однак, за його словами, це лише початок масштабного процесу.

"Тому потрібна системна робота насамперед США, європейських країн, але реальна… Має бути один, основний, всеосяжний пакет санкцій, які обмежать все", — коментує колишній керівник Служби зовнішньої розвідки.

Рекомендуємо:

Оточення ЗСУ та окупація Великої Новосілки: українські військові вийшли з заявою

Експерт ставить на третє місце так звану оперативну складову, що передбачає точковий тиск на Росію. Це включає вплив на суспільство, оточення Путіна, самого російського лідера та інші вразливі точки.

Четвертою складовою генерал називає формування моделі європейської та глобальної безпеки.

"[Президент США Дональд - ред.] Трамп свого часу із [головою КНР] Сі Цзіньпіном були ініціаторами такої моделі, "Гельсінкі-2" назвали. Це об’єднання країн щодо недопущення глобальної ядерної війни, але й припинення війни проти України як детонатора цієї війни у перспективі. Це також найважливіша тема, коли всі країни, не тільки НАТО та Євросоюзу, але й інші, включаючи Китай та Індію, Туреччину, Бразилію, об’єднаються у плані тиску на Росію. Це реально", — вважає Маломуж.

Він наголошує, що реалізація цих завдань повинна відбуватися за активної участі України.

Микола Маломуж підсумовує, що успіх залежить від ефективної інтелектуальної та організаційної роботи України. Інші країни краще сприймають конкретні плани дій, які враховують і їхні інтереси.

Війна в Україні - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, президент США Дональд Трамп та російський диктатор Володимир Путін планують найближчим часом провести телефонну розмову. Як пише ABC News, вони можуть обговорити низку ключових питань.

Голова Військового комітету ЄС, генерал Роберт Брігер у коментарі для Die Welt зазначив, що місія ООН, до складу якої увійдуть солдати з різних країн, могла б здійснювати моніторинг припинення вогню в Україні.

Водночас керівник Центру громадської аналітики "Вежа" та голова БФ "Нова дорога" Валерій Клочок вказує, що незмінна позиція Європи разом із риторикою Дональда Трампа можуть призвести до спалахів нових конфліктів у світі. Трамп, за його словами, підтримуватиме держави, які інвестують у свою оборону, але через невеликі розміри потребують зовнішнього захисту.

Інші новини:

• В Британії назвали 4 сценарії закінчення війни: який з них найреалістичніший
• Розв'язка війни в Україні: Лукашенко вийшов із заявою та назвав терміни
• Хто буде наступним президентом Білорусі: Лукашенко зробив несподівану заяву

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред