Ракети були наші, кнопка — чужа: як Україну позбавили ядерної зброї

Про що ви дізнаєтесь:

• Хто і чому роззброїв Україну
• Кому віддали українську ядерну зброю

Питання ядерного роззброєння України залишається однією з найдраматичніших сторінок сучасної історії. Після розпаду Радянського Союзу молода держава несподівано для світу опинилася в статусі третьої за потужністю ядерної сили планети.

На її території був зосереджений арсенал, що перевищував сукупні ядерні потужності Франції, Китаю та Великої Британії. Проте за кілька років цей потенціал було повністю ліквідовано — в обмін на обіцянки, які згодом виявилися лише папером.

Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, Україна змушена знову ставити болісне запитання: хто, на чию користь і під чиїм тиском позбавив її головного інструменту стримування? Детальніше про це розповість Главред.

Ядерна спадщина СРСР

Як розповідають на каналі "WAS: Популярна історія", на момент проголошення незалежності Україна володіла 176 міжконтинентальними балістичними ракетами та близько 2500 одиницями тактичної ядерної зброї. Такий "спадок" викликав серйозне занепокоєння не лише в Москві, яка прагнула зберегти контроль над колишніми радянськими територіями, а й у Вашингтоні.

США сприймали появу нової ядерної держави як загрозу глобальній стабільності та режиму нерозповсюдження зброї масового ураження.

Ракети в Україні — кнопка в Москві

Ситуація була парадоксальною. Ядерні ракети перебували в українських шахтах, але так звана "ядерна валіза" з кодами запуску залишалася в Москві. Водночас українські фахівці мали технічну можливість перехопити управління системами, що робило Україну не номінальним, а реальним ядерним гравцем.

Саме цей факт лякав як Росію, так і Захід.

Рекомендуємо:

Справжній День Незалежності України — не 24 серпня: історик здивував відкриттям

Спільний інтерес США та РФ

Роззброєння України стало рідкісним прикладом повної згоди між Вашингтоном і Москвою. Адміністрація Джорджа Буша-старшого, а згодом і Білла Клінтона застосовували класичну політику "батога і пряника".

Україні прямо погрожували міжнародною ізоляцією, затягуванням дипломатичного визнання, відмовою у фінансовій допомозі та співпраці з міжнародними інституціями.

Внутрішній хаос і страх

Усередині країни панували економічний колапс, управлінський хаос і страх перед катастрофами. Російська пропаганда активно поширювала через медіа наративи про те, що ядерні ракети в Україні — це "другий Чорнобиль", термін їхньої експлуатації нібито завершився, а обслуговування коштувало б бюджету захмарних сум.

Під тиском Заходу та через побоювання екологічної катастрофи українська політична еліта почала поступово здавати позиції.

Відео про те, хто і чому роззброїв Україну, можна побачити тут:

Два ключові кроки до роззброєння

Процес ядерного роззброєння тривав кілька років і складався з двох визначальних етапів.

У січні 1994 року президент Леонід Кравчук у Москві підписав Тристоронню заяву разом із президентами США та Росії. Документ передбачав повне вивезення українських ядерних боєголовок до РФ в обмін на компенсацію за високозбагачений уран і так звані безпекові запевнення.

Будапештський меморандум: фатальна помилка

Фінальним акордом став грудень 1994 року, коли вже президент Леонід Кучма підписав Будапештський меморандум. Росія, США та Велика Британія зобов’язалися поважати суверенітет і кордони України та утримуватися від застосування сили.

Однак згодом стало очевидно: в англомовній версії документа використовувався термін security assurances (запевнення), а не security guarantees (гарантії). Це означало відсутність юридичного обов’язку захищати Україну в разі агресії.

Як знищували ядерний потенціал

Більшість українських боєголовок вивезли до Російської Федерації для демонтажу. Пускові шахти підривали під контролем американських інспекторів. Стратегічні бомбардувальники Ту-160 і Ту-95 частково утилізували, а частково передали Росії як оплату за газові борги.

Ціна роззброєння

За програмою Нанна—Лугара Україна отримала близько 350–500 мільйонів доларів фінансової допомоги — суму, мізерну порівняно з вартістю знищеного арсеналу.

Головним "здобутком" вважалося визнання України "відповідальною державою" та її інтеграція в міжнародну спільноту.

Урок, заплачений війною

Сьогодні історія ядерного роззброєння України виглядає як трагічний приклад надмірної віри в міжнародне право. Відмова від ядерної зброї була не добровільним жестом, а результатом скоординованого тиску світових гравців, які обрали власний комфорт ціною української безпеки.

Будапештський меморандум став жорстоким уроком: у світі реальної політики безпеку гарантують не підписи, а сила і чіткі юридичні зобов’язання союзників. Сьогодні Україна змушена виборювати свободу зі зброєю в руках, згадуючи той крок як найпідступніше роззброєння сучасної історії.

Вас може зацікавити:

• Як Україні вийти з енергетичної кризи
• РФ не припиняє нищити енергетику України: в ISW розкрили головну ціль ворога
• "За нами закривали кордон": відомий продюсер розкрив, як виїжджав з України

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред