
Коротко:
- НАТО ніколи не становило загрози для безпеки Росії
- НАТО відіграє центральну роль у системі європейської безпеки
Росія намагається використати тристоронні переговори з Україною та США в Абу-Дабі не лише для обговорення припинення війни, а й для просування своїх вимог щодо зміни всієї системи безпеки в Європі. За оцінкою американських аналітиків, Москва фактично повертається до ультиматумів, які висувала НАТО та Вашингтону в грудні 2021 року.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики звернули увагу на недавню заяву міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Він стверджував, що перш ніж переходити до врегулювання війни в Україні, необхідно домовитися про майбутню архітектуру безпеки Європи. Такий порядок дій глава російського МЗС назвав "абсолютно розумним".
Аналогічну позицію озвучило неназване джерело в російській делегації, яка бере участь у переговорах в Абу-Дабі. За його словами, припинення війни в Україні є лише одним із питань більш масштабного обговорення європейської безпеки. Москва ж прагне зробити саме цю тему центральною в переговорному процесі.
У ISW нагадали, що подібні заяви перегукуються з вимогами, які Кремль висунув НАТО у грудні 2021 року. Тоді Росія наполягала, щоб Альянс відмовився від розміщення нових озброєнь та військового персоналу на території держав, що приєдналися до нього після 1997 року.
Фактично виконання таких вимог означало б надання Москві права впливати на рішення НАТО та обмеження суверенного вибору європейських держав щодо вступу до Альянсу.
Аналітики також звернули увагу на суперечність між позицією Кремля та заявами спеціального посланця президента США Джареда Кушнера. Останній наголошував, що після укладення мирної угоди Україна та інші держави мають зберегти суверенітет і право самостійно визначати питання власної безпеки та участі у військових союзах. При цьому НАТО й надалі відіграватиме центральну роль у системі європейської безпеки.
В ISW вважають, що Москва знову намагається використати тезу про загрозу з боку НАТО для виправдання своєї агресії проти України. Кремль стверджує, що потенційне вступ України до Альянсу нібито створювало загрозу російській безпеці і було однією з так званих "корінних причин" війни, які необхідно усунути в рамках мирних переговорів.
Водночас аналітики наголошують, що НАТО ніколи не становило загрози для безпеки Росії. За їхньою оцінкою, повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році Володимир Путін розпочав, зокрема, з метою підірвати єдність Північноатлантичного альянсу та західних країн.
"Тривала кампанія когнітивної війни Кремля, яка помилково звинувачує НАТО та Україну в загрозі суверенітету Росії, спрямована на виправдання зусиль Москви щодо відновлення контролю над колишніми радянськими державами і не відображає реальної стурбованості Росії власною безпекою", - підсумували в ISW.
Чи завадять внутрішні конфлікти Трампа мирним переговорам
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко в інтерв’ю "Главред" зазначив, що друга половина терміну Трампа мине у протистоянні з Конгресом, і це відволікатиме Білий дім від мирного процесу.
"Очевидно, що наступні два роки - друга половина правління Трампа - будуть конфліктними. Продовжиться протистояння між Конгресом і президентом. Ці внутрішні конфлікти заважатимуть, відволікатимуть Трампа та його адміністрацію, зокрема, від теми мирних переговорів", - підкреслив експерт.
Водночас експерт попередив, що внутрішньополітична боротьба в США може позначитися й на відносинах із Києвом.
"На жаль, вони можуть створювати проблеми й у відносинах з Україною. До того ж Трамп непередбачуваний: конфлікт із демократами в деяких ситуаціях може підштовхувати його до співпраці з Путіним. Таке теж можливо", - пояснив Фесенко.
Скептично оцінює нинішній раунд і політолог Артем Бронжуков. У коментарі 24 каналу він припустив, що американські переговірники насамперед працюють на імідж свого президента.
"Американські переговірники займаються піаром Дональда Трампа і, ймовірно, створюють ілюзію прогресу", - зазначив він.
На запитання, чи зупинить ця зустріч бойові дії, експерт відповів песимістично.
"Чи покладе ця зустріч край війні? Напевно, ні", - сказав Бронжуков.
Переговори в Абу-Дабі - новини за темою
Як повідомляв Главред, напередодні зустрічі Кушнер оприлюднив чотири цілі команди Трампа в мирному процесі. За його словами, президент США прагне створити умови для суверенної, безпечної та процвітаючої України. Тристоронні переговори в Абу-Дабі стали першими з лютого.
Американську сторону на зустрічі представляють Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Після початку переговорів Віткофф зробив першу заяву щодо координації позицій США, України та Європи. До складу української делегації увійшли Кирило Буданов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця та Вадим Скибицький.
Згодом стало відомо, що переговори між Україною, США та Росією на сьогодні завершилися. Перший раунд обговорень тривав понад чотири години.
Читайте також:
- В ISW розкрили справжні цілі Кремля на переговорах щодо України
- РФ готується до переговорів, запускаючи балістичні ракети по Україні: Київ звернувся до США
- Зустріч Зеленського та Путіна: Мельник розкрив, де можуть відбутися переговори
Про джерело: Інститут вивчення війни (ISW)
Інститут вивчення війни (англ. Institute for the Study of War, ISW) - американський аналітичний центр, заснований у 2007 році військовим істориком Кімберлі Каган. Штаб-квартира розташована у Вашингтоні, округ Колумбія.
Наразі ISW працює як неприбуткова організація. ISW готував звіти про війну в Сирії, війну в Афганістані та війну в Іраку, "зосередившись на військових операціях, ворожих загрозах і політичних тенденціях у різних зонах конфліктів". З лютого 2022 року ISW публікує щоденні звіти про російське вторгнення в Україну, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
