Журналісти-розслідувачі Bihus.Info оприлюднили заключну частину записів телефонних розмов одного з лідерів Опозиційної платформи - За життя Віктора Медведчука. Вони присвячені тому, як кум Путіна прикривався звільненням полонених, хоча насправді відстоював свої економічні та політичні інтереси.
"Темами газу і електрики Медведчук почав займатися набагато раніше, ніж його запросили до обговорення щодо обміну полонених. Полонені - у всіх сенсах - це останнє, чим Медведчук займався", - розповідає Денис Бігус.
Офіційний мандат переговірника зі звільнення полонених у Медведчука з'явився в кінці 2014 року. У переговорну групу його призначив голова СБУ Валентин Наливайченко. У розмові з помічником президента РФ Владиславом Сурковим Медведчук заявив, що підключитися до переговорів щодо полонених його попросив п'ятий президент України Петро Порошенко.
До підключення кума Путіна до переговорів у 2014 році СБУ вдалося витягнути з полону 1,5 тисячі українців, після – ще стільки ж, але вже за п'ять років. До підключення кума Путіна до переговорів обміном полоненими займалися СБУ, волонтери, громадські діячі.
"На тих плівках, які у нас є, він не звільняє нікого, кого не могла б штатно звільнити СБУ. Під їхнім контролем, як ви чули, він і працював. Іноді заважав, іноді - виконував роль телефоністки. В економічних питаннях – він куди ефективніший... 1,5 тисячі людей звільнили за півроку до Медведчука. А за наступні п'ять років за участю цього "видатного переговірника" звільнили ще 1,5 тисячі. Реально до нього було швидше", - йдеться в програмі.
Які бонуси отримав Медведчук
Завдяки тому, що кум Путіна був залучений до обміну полоненими, він міг зокрема:
- літати безпосередньо з Києва до Москви;
- комунікувати з Кремлем;
- мати легалізований контакт з бойовиками;
- заробляти на вугіллі та електроенергії.
Переговори про постачання російського газу в Україну
За даними авторів матеріалу, восени 2014 року Медведчук підключився до неформальних переговорів щодо постачання російського газу в Україну. Вони проводилися паралельно з офіційними переговорами між Нафтогазом і українським урядом з одного боку і Газпромом і урядом РФ за посередництва Єврокомісії - з іншого.
Медведчук регулярно спілкувався телефоном з міністром енергетики РФ Олександром Новаком і главою Газпрому Олексієм Міллером. На офіційних переговорах у Брюсселі українська сторона наполягала на зниженні ціни і закріпленні її в контракті. Росіяни з цим не погоджувалися. Знижку вони пропонували оформити у вигляді міжурядової угоди. Медведчук запевняв росіян, що йому вдалося переконати президента Петра Порошенка прийняти пропозицію РФ. У підсумку українська делегація пом'якшила висунуті росіянам умови.
Поставки російської електроенергії
Восени 2014 року проходили переговори про постачання російської електроенергії в Україну та забезпечення електрикою окупованого Криму. Останнє питання було для Кремля питанням більше політичним, оскільки залежність півострова від материка досягала 90%. Цю тему Медведчук обговорював з тодішнім російським віцепрем'єром Дмитром Козаком і міністром енергетики Олександром Новаком.
Автори матеріалу стверджують, що Медведчук в інтересах Порошенка намагався включити в контракт фірму-"прокладку" Костянтина Григоришина. На переговори в Москву Медведчук літав зі своїм соратником Тарасом Козаком. У підсумку договір про постачання електроенергії уклали безпосередньо, без посередників.
читайте такожОпубліковано "нові плівки Медведчука" про повернення контролю над "трубою"
Випуск програми Bihus.Info Прослушка Медведчука. Фінал: полонені, газові війни, електрика в Крим - дивитися:
"Плівки Медведчука" - про що раніше писав Главред:
Журналісти Bihus.Info отримали записи телефонних розмов Віктора Медведчука з бойовиками "ЛДНР", помічниками Путіна і чиновниками Кремля за 4 роки.
Розслідувачі підготували цикл відео Як гартувалася мерзота і розділили на чотири тематичні частини.
Експерти перевіряють справжність оприлюднених журналістами записів телефонних розмов підозрюваного у державній зраді народного депутата від фракції Опозиційна платформа - За життя Віктора Медведчука в період 2014-2018 років.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред