Коротко:
- Зростання цін на енергоносії пов'язане з ескалацією конфлікту в Ірані
- Україна вважає НПЗ законними цілями
Міжнародні партнери України звернулися до Києва з проханням зменшити інтенсивність ударів по російських нафтопереробних заводах на тлі зростання світових цін на нафту. Про це повідомив глава Головного управління розвідки Кирило Буданов в інтерв'ю Bloomberg.
За його словами, Україна отримує "певні сигнали" про необхідність зменшити удари, однак він не уточнив, які саме країни виступили з таким проханням.
Буданов не уточнив, чи готовий Київ змінювати стратегію у відповідь на подібні запити. Він також висловив надію, що напруженість навколо Ірану найближчим часом може знизитися.
Зростання цін на енергоносії пов'язане з ескалацією конфлікту в регіоні Близького Сходу. Додатковим фактором стало обмеження судноплавства через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів поставок нафти на світовий ринок.
На цьому тлі атаки на російську нафтопереробну інфраструктуру можуть посилювати нестабільність цін, що й викликає занепокоєння союзників України.
Водночас Київ розглядає НПЗ як законні цілі. Україна активно застосовує далекобійні безпілотники для ударів по військових і промислових об’єктах на території Росії. Серед пріоритетних цілей — підприємства, що забезпечують паливом армію РФ і, на думку української сторони, підтримують її військові можливості.
В останні тижні інтенсивність подібних атак помітно зросла, а російська влада заявляє про значне збільшення кількості безпілотників у своєму повітряному просторі.
Який вплив на Росію мають удари по НПЗ
Директор спеціальних проєктів науково-технічного центру "Психея", експерт з державної політики у паливно-енергетичному комплексі Геннадій Рябцев говорив, що якби удари по нафтопереробці не були болючими для Росії, атак на українську енергетику не було б.
"Якщо наші удари по НПЗ триватимуть, це може мати для Росії досить вагомий ефект, зокрема економічний", — вважає він.
Удари по НПЗ — що відомо
В ніч на 2 квітня дрони атакували нафтопереробний завод (НПЗ) "Башнефть-Новойл" в Уфі (столиця Башкортостану).
Як повідомляв Главред, 28 березня невідомі безпілотники завдали масованого удару по одному з найбільших нафтопереробних заводів РФ у місті Ярославль. На території підприємства спалахнули масштабні пожежі.
У ніч на 26 березня дрони атакували промзону Кіришського НПЗ у місті Кіріші Ленінградської області РФ. Це один із ключових заводів Росії (-20 млн т/рік), налаштований на виробництво дизеля та експорт.
Вночі на 17 березня в Краснодарському краї Росії також прогриміла серія вибухів. Регіон масово атакували дрони. Головною метою атаки безпілотників став місцевий нафтопереробний завод.
Читайте також:
- Удар по нафтовому ланцюжку: дрони завдали удару по одному з найбільших НПЗ Росії
- Численні атаки та пожежі: у РФ один із найбільших НПЗ атакували дрони
- Дрони атакували важливий НПЗ в Уфі: спалахнула сильна пожежа, подробиці
Про особу: Кирило Буданов
Кирило Буданов (нар. 4 січня 1986 р., м. Київ) – український воєначальник, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (з 5 серпня 2020 р. – до 2 січня 2026 р.), генерал-лейтенант.
З 2014 року брав участь у російсько-українській війні, отримав кілька поранень. У 2018–2020 роках виконував спеціальні завдання, інформація про які засекречена.
У середині 2020 року став заступником директора департаменту Служби зовнішньої розвідки України, а незабаром очолив Головне управління розвідки Міністерства оборони України, пише Вікіпедія.
2 січня 2025 року прийняв пропозицію президента України Володимира Зеленського очолити Офіс Президента України.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
