Підпишіться 
Про що йдеться у матеріалі:
- Росія має понад 80 нафтопереробних заводів, але великих лише 12–15
- Атаки по інфраструктурі позбавляють Кремль можливості експорту
Удари по російській нафтовій інфраструктурі дедалі сильніше впливають не лише на експортні можливості Кремля, а й на всю систему нафтовидобутку та переробки всередині країни. Про це в інтерв’ю Главреду розповів Максим Гардус, фахівець з питань комунікації, партнерства та інтеграції в ЄС у Razom We Stand.
За його словами, у разі посилення ударів по нафтопереробній та експортній інфраструктурі Росія втрачає можливість вивозити нафту за кордон і змушена переорієнтовувати її переробку всередині країни. Попри те, що на території Росії понад 83–85 НПЗ реально великих із них лише близько 12–15, і більшість розташовані в європейській частині країни.
"Таким чином, якщо експортувати нафту не можна, а переробляти її на бензин теж не можна, тому що НПЗ згорів або пошкоджений, виникає питання: що робити з видобутком? Навіть якщо у нашого військово-політичного керівництва є певний задум, воно його не розкриє, але можна припустити, що мета полягає в системному скороченні нафтовидобутку в Росії", - вказав він.
Гардус підкреслює, що у випадку неможливості збуту нафти доведеться консервувати свердловини, а це складний і ризикований процес. Під час простою можуть виникати корозія обладнання, обводнення родовищ та руйнування стінок свердловин, через що частина з них може так і не відновити роботу. Хоча нафтогазова галузь загалом передбачає періоди консервації та повторного запуску, відновити вдається не всі об’єкти, що в перспективі може створити для російської нафтової сфери довготривалі й дороговартісні проблеми.
"Крім того, НПЗ виробляють нафтопродукти, а це продукція з більшою доданою вартістю. На тонні бензину Росія заробляє більше, ніж на тонні сирої нафти. Тому удари по НПЗ — це також вагомий спосіб зменшити доходи федерального бюджету РФ", - підсумував він.
Дивіться відео інтервʼю Максима Гардуса Главреду при ризик енергокризи у Європі:
Удари по російських НПЗ - останні новини за темою
Нагадаємо, удар по НПЗ "Лукойл-Нижегородоргсинтез" та нафтобазі "Ярославль-3" став одним із наймасштабніших за останній час, адже Сили оборони пошкодили одразу чотири резервуари загальним об’ємом 140 тисяч кубометрів. У Генштабі наголосили, що ці об’єкти забезпечують російську військову інфраструктуру. Після атаки на підприємствах виникли масштабні пожежі.
Як раніше повідомляв Главред, зупинка роботи Московського та Рязанського НПЗ після ударів дронів уже призвела до тимчасового припинення переробки пального на двох великих російських заводах. Reuters писало, що підприємства були змушені призупинити виробництво для перевірки обладнання та оцінки пошкоджень.
Крім того, повторний удар СБУ по НПЗ "Лукойл-Пермнафтооргсинтез" у Пермі показав, що навіть об’єкти за понад 1500 кілометрів від України більше не вважаються безпечними для РФ. Після влучань на заводі вибухнули резервуари та спалахнула масштабна пожежа. У регіоні оголошували часткову евакуацію через викиди хімічних речовин.
Інші новини:
- Нова перешкода для миру: у Кремлі зробили цинічну заяву про переговори
- ЗСУ рознесли гігантські нафтові резервуари і НПЗ: Генштаб оголосив результати
- Росія має п'ять варіантів наступу на північ України - Зеленський
Про персону: Максим Гардус
Максим Гардус - український аналітик та експерт з енергетичної політики та санкцій. Спеціалізується на питаннях нафтового ринку, міжнародних енергетичних відносин і впливу санкцій на російську економіку. Працює експертом аналітичного центру Razom We Stand, який просуває ідею глобальної відмови від російських енергоносіїв і зміцнення енергетичної стійкості демократичних країн.
Має значний досвід у сфері стратегічних комунікацій та медіа, регулярно коментує енергетичні теми для українських та міжнародних ЗМІ. Відомий як фахівець, здатний доступно пояснювати складні енергетичні та економічні процеси, роблячи акцент на питаннях енергетичної безпеки.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
