
Про що сказав Володимир В'ятрович:
- Закон визначає багаторівневу процедуру відбору до Пантеону
- Наявність найвищих посад не гарантує автоматичного включення
- Зрадник Янукович точно не може бути там перепохований
Закон про Національний пантеон передбачає багаторівневу процедуру відбору осіб, яких можуть перепоховати у майбутньому. Водночас навіть належність до найвищих державних посад не гарантує автоматичного включення до переліку. Про це повідомив історик, колишній голова Українського інституту національної пам'яті, народний депутат Володимир В'ятрович в інтерв'ю Главреду.
За словами В'ятровича, документ уже визначає коло осіб, які потенційно можуть бути включені до Національного пантеону. Водночас закон встановлює і чіткі обмеження для окремих категорій.
"Насамперед уже визначено критерії, хто це може бути. Не хто це обов’язково має бути, а хто може бути. Наприклад, є така категорія, як президенти України та головнокомандувачі української армії від початку війни за незалежність у 2014 році. Але це знову-таки не означає, що обов’язково всіх нинішніх президентів перепоховають. Вони можуть бути, але не обов’язково будуть. Одного точно не буде - Янукович, тому що в законі передбачені статті, які не дозволяють людині, визнаній судом зрадником, бути перепохованою", - зазначив В'ятрович.
Він уточнив, що перелік потенційних кандидатів не обмежується лише державними діячами. Закон охоплює представників різних історичних епох і сфер суспільного життя.
До можливого списку, за словами депутата, можуть увійти керівники українських державних утворень від часів Русі до сучасності, командувачі українського війська, а також визначні діячі культури, науки та інших галузей. Однак остаточне рішення щодо кожної кандидатури ухвалюватиметься окремо.
Окрему роль у процесі відіграватиме спеціальна комісія, яка розглядатиме всі пропозиції та формуватиме перелік для подальшого розгляду парламентом.
"Далі буде створено спеціальну комісію, яка розглядатиме пропозиції. Роботу комісії координуватиме Український центр національної пам’яті як центральний орган виконавчої влади. Я думаю, що до комісії можуть подаватися пропозиції за результатами громадського обговорення. Комісія за підсумками формує список, який подається до парламенту", - сказав В'ятрович.
Після цього документ має пройти парламентську процедуру. Для затвердження переліку необхідно щонайменше 226 голосів народних депутатів, а завершальним етапом стане підпис президента.
"Далі парламент має проголосувати. Тобто це приймається як додаток до цього закону - знадобиться 226 голосів "за", щоб затвердити включення тих чи інших прізвищ. І після цього остаточне завершення процесу - це підписання президентом як закону. Ми свідомо створили таку складну процедуру, щоб не сталося знецінення цього місця. Ще один важливий момент: ми встановили 20-річний термін, тобто перепоховання буде можливим лише після закінчення 20 років від дня смерті - щоб, знову ж таки, не піддаватися тимчасовим політичним тенденціям", - наголосив В'ятрович.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, народний депутат Ярослав Железняк повідомив про ухвалення закону про Національний пантеон. Железняк зазначив, що пантеон у Києві буде загальнодоступним і фінансуватиметься з державного бюджету. За рішенням проголосували 287 народних депутатів.
Відомий скелетоніст Владислав Гераскевич виступив у Верховній Раді і звернув увагу на низьку відвідуваність депутатів. Під час виступу він закликав позбавити Бубку звання Героя України. Гераскевича дискваліфікували з Олімпіади-2026 за використання шолома пам'яті загиблих.
Читайте також:
- Багато загиблих і поранених: деталі трагедії на трасі Одеса–Миколаїв
- Військовий втратив дружину та дочку внаслідок удару РФ по будинку в Сумах
- Загинули люди, серед постраждалих діти: РФ атакувала великі міста України
Про персону: Володимир В'ятрович
Володимир В'ятрович – історик, публіцист, політик, громадський діяч, доктор філософії (кандидат історичних наук), народний депутат України IX скликання. Був головою Українського інституту національної пам'яті (2014-2019), головою вченої ради Центру досліджень визвольного руху (Львів), членом наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького", ексдиректором архіву Служби безпеки України (2008-2010), пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
