Підпишіться 
Ключові тези:
- Запасатися продуктами на місяць потреби немає
- Висоцький радить мати харчі щонайменше на тиждень
Українцям не потрібно закуповувати продукти на місяць наперед через російські удари по продовольчих складах, однак запас харчів приблизно на тиждень мати варто. Міністерство аграрної політики та продовольства не очікує тривалого дефіциту продуктів, хоча перебої з постачанням можливі. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу, передає Суспільне.
За словами міністра, війна створює ризик непередбачуваних ситуацій, тому певний резерв продуктів у домогосподарствах є доцільним. Водночас потреби скуповувати великі обсяги харчів на тривалий період він не бачить.
"Це означає, що в кожної сім'ї він може бути різний. Немає якогось універсального (набору харчів - ред.). Думаю, що також жодна родина не живе по принципу мати продукти лише на один день і щодня ходить їх купувати. Але умовно, чи треба було б мати його на понад місяць? Ну, передумов такого немає. От тижневий - потрібно мати", - сказав Висоцький.
Окремо міністр оцінив наслідки російських атак для продовольчої інфраструктури. Найбільше ударів по складах, за його словами, припало на Київську та Дніпропетровську області.
"Фінансові збитки на сьогодні компанії кінцево ще не змогли порахувати. Ми оцінки чули, що кожен по великих складах одномоментний удар може бути від 3 до 5 мільярдів гривень збитків. Тобто точно говоримо про десятки мільярдів гривень", - зауважив Тарас Висоцький.
Висоцький зазначив, що атаки можуть позначитися на вартості харчів. За оцінкою міністерства, потенційне здорожчання продуктів на макрорівні може становити близько 2,5%, однак тривалого дефіциту в Україні не прогнозують.
Основним ризиком залишаються перебої з логістикою - товари можуть тимчасово не потрапляти зі складів до магазинів. Водночас після відновлення постачання продукція знову з'являється на полицях.
Мінагрополітики також розглядає зміни в системі зберігання продукції. Серед варіантів - перехід до менших і розосереджених складів та скорочення ланцюга постачання шляхом доставки товарів безпосередньо від виробника до торгових точок.
Щодо структури внутрішнього ринку, то близько 25% вироблених в Україні зернових та олійних культур споживається всередині країни, тоді як 75% експортується. Для інших категорій продукції співвідношення інше: 70–80% припадає на внутрішнє споживання, а 20–30% - на експорт.
Україна також експортує крупи, борошно, цукор, олію, молочну та м'ясну продукцію, яйця й фрукти. Найбільша залежність від імпорту, за словами Висоцького, спостерігається у рибній галузі - понад 80% споживання риби забезпечується закордонними поставками.
Як російські удари впливають на бізнес в Україні - думка експерта
Російські удари змушують український бізнес перебудовувати логістику, закривати навіть неушкоджені торгові об’єкти та скорочувати витрати. Компанії змінюють маршрути, шукають альтернативні місця для зберігання товарів і переглядають кадрові рішення. Про це повідомив економіст Андрій Новак у коментарі Главреду.
Проблема для ритейлу виходить далеко за межі прямих руйнувань. Навіть без влучання в конкретний магазин компанії змушені оцінювати, наскільки безпечно залишати там товари та продовжувати роботу.
"Чому закрили? Не тому, що там безпосередньо сталося руйнування. Виходячи з досвіду, очікують, що вже кілька "Епіцентрів" потрапили під удар", - пояснює Новак.
На практиці це означає додаткові витрати для мереж і постачальників. Їм доводиться перебудовувати транспортні схеми, обирати інші точки для складування та працювати за складнішими маршрутами.
Окремим наслідком стають рішення щодо масштабів роботи. За словами економіста, компанії можуть тимчасово припиняти діяльність у небезпечних районах, переміщувати ресурси або відмовлятися від використання певних об’єктів ще до їхнього фізичного пошкодження.
Ще один напрям скорочення витрат стосується працівників. На тлі атак у ритейлі вже з’являються рішення про обмеження найму, перегляд виплат і зміну підходів до преміювання.
Зокрема, Fozzy Group повідомила про призупинення найму на всі вакансії, виплати премій та перегляд зарплат співробітників.
Продуктова криза в Україні - останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомив, що Росія цілеспрямовано б'є по складах з продуктами і впливає на продовольчу логістику. Висоцький зазначив, що логістика продуктів в Україні стає складнішою і система адаптується через переміщення та зміну форматів зберігання. За словами міністра, значна частина сучасних потужностей для зберігання вже знищена, подекуди до 90%.
В мережу супермаркетів АТБ пояснили рішення обмежити продаж окремих товарів і повідомили про тимчасові ліміти на відпуск продукції. У пресслужбі мережі вказали, що дозволяється купувати не більше шести одиниць або шести кілограмів в одні руки для окремих товарів. Обмеження стосуються олії, оцту, пластівців, продуктів швидкого приготування, консервів та яєць.
Голова Держпродспоживслужби у Києві Анатолій Катеренчук порадив формувати вдома запас води та базових продуктів. Катеренчук в ефірі заявив, що варто мати запас на 7–12 днів і не робити панічних закупівель на місяці вперед. За його словами, продуктові запаси необхідні через ризик ворожих ударів по логістичних складах і критичній інфраструктурі.
Читайте також:
- У РФ розстріляли генерала ВКС РФ, який наказав бити по "Охматдиту" - росЗМІ
- СБУ розкрила причину стрілянини з ГУР і заявила, що "цього не мало статися"
- Понад 20 пострілів: у Києві розстріляли директора клініки репродуктології - деталі
Про персону: Тарас Висоцький
Тарас Миколайович Висоцький - заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Тимчасово виконував обов'язки міністра Мінагрополітики з 14 травня до 5 вересня 2024 року.
З 16 липня 2026 року міністр аграрної політики та продовольства України.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
