Історик, ексдиректор Українського інституту національної пам'яті, боєць ТРО Володимир В'ятрович підтримав ідею того, що Україні необхідно позбутися пам'ятників та інших об'єктів, пов'язаних з Росією.
За його словами, "все, що об'єднає нас з Росією, буде використано Росією проти України".
"Всі ці пам'ятні знаки, присвячені діячам культури, яких так багато по всій Україні, встановлювали не з метою увічнення цих людей, а як маркери російського впливу на українській території. Сотні пам'ятників Пушкіну, розставлені по всій Україні, з'явилися тут не з нашої ініціативи, а в кінці XIX століття за розпорядженням царської влади", - сказав В'ятрович під час чату на Главреді.
Історик вважає, що необхідно позбутися "маркерів російськості на українській території".
"Якщо частина з них має якусь цінність, давайте розмістимо їх в музеях і будемо показувати дітям як приклад впливу Російської імперії на нашу свідомість – ось, мовляв, колись таке стояло на наших вулицях", - сказав він.
Які радянські пам'ятники вже демонтували в Україні
У центрі Києва демонтували пам'ятник під Аркою Дружби народів, встановлений в 1981 році та який символізує возз'єднання українського і російського народів. Під час демонтажу скульптури у російського робітника відвалилася голова.
Мер міста Віталій Кличко розповів, що в столиці планують демонтувати ще близько 60 пам'ятників, барельєфів, знаків, пов'язаних з СРСР і Росією.
У квітні у Вінниці демонтували пам'ятник російському поету і письменнику Максиму Горькому. Постамент стояв у Центральному парку кілька десятиліть. Замість Горького, імовірно, з'явиться пам'ятник Миколі Леонтовичу.
У Харкові вранці 17 квітня знесли пам'ятник радянському маршалу Георгію Жукову.
У Чернігівській області ліквідують монумент "Три сестри", який знаходиться на кордоні України, Росії та Білорусі.
Інші новини:
- "Дуже невдалий символ": історик пояснив значення "Z" і "O" на російській техніці
- Війна в Україні: В'ятрович пояснив історичну роль Володимира Зеленського
- Путін готовий на будь-які звірства: Україні загрожує Нова Буча і Маріуполь-історик
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред