Головне досягнення Зеленського

​

​Рік тому Зеленський став президентом. Почнемо зі здобутків. Він намагався і намагається бути корисним президентом. Це намагання справді існує, це видно неозброєним оком, це відчуває суспільство. І саме на цьому, на його намаганні бути чесним, порядним, щось намагатися зробити, досягти миру, тримається 44 відсотки його підтримки.

Дуже багато впливають і економічні результати, та жоден президент України вже після року президентства не мав настільки високий рейтинг. Звісно, він і починав з дуже високої цифри, але трохи менше, ніж 50 відсотків за рік після президентства ні в кого не було.

Тобто у нього є певне оточення, принаймні, воно розповідає про певні виконані обіцянки. Наприклад, про зняття депутатської недоторканності, запровадження процедури імпічменту, тощо. Але це не має жодного значення, тому що нікого в світі і в Україні зокрема не цікавлять якісь законопроекти, постанови, якісь формальні виконання чогось.

читайте такожНасправді проблема не в ЗеленськомуУ суспільства завжди є очікування по відношенню до національного лідера, і він або виправдовує їх, або ні. Зеленський головні очікування не виконав. Перше з них – це зміна політичної корупційно-олігархічної системи. Було очікування, що людина, яка прийде не з політики, яка фактично насміхалася з політиків буде налаштована на руйнацію цієї системи і її заміну на більш чесну, ефективну і прозору. Але цього не відбулося. Не збулися і сподівання того, що Зеленський буде дуже стрімко просуватися до миру. Він, власне, і сам так вважав, що достатньо політичної волі і бажання і все піде само. Але усе виявилося не так, та це намагання досягти миру залишається і підтримує його рейтинг.

Він обіцяв справедливість, зокрема, щодо представників колишньої влади, мародерів, як він сам їх раніше називав. Та насправді усе зараз залишається приблизно так, як і було і ті люди, які за уявленням суспільства повинні були постраждати чи, принаймні, ховатися від правосуддя, залишаються у владі і багато з них не тільки зберегли, а й підвищили свої посади.

Зеленський обіцяв справедливу і чесну економіку, але жодної з помітних корупційних схем, як наприклад, з бурштином, незаконним вивезенням лісу так і не усунули – усі вони залишаються. Також він обіцяв нову якість політиків, та нові політики, яких він залучив до влади, не продемонстрували нових якостей. Навпаки, за півроку вони стали подібні до попередніх політиків – так само відстоюють власні інтереси, застосовують схеми і ллють один на одну бруд із компромату.

Але його особистим досягненням є те, що він залишився таким, який він був. Тобто чесна, порядна людина, не фахівець, який і досі не може керувати такою складною соціально-політичною системою, яку являє собою Україна. І його опоненти звинувачують у корупції саме його оточення, а не особисто Зеленського. Та жити від цього краще не стало.читайте такожЧого не вистачає Зеленському

І допоки він у суспільній уяві залишатиметься цією порядною людиною, яка намагається щось змінити, але в нього не виходить, до тих пір його рейтинг буде поступово падати.

Але якщо після карантину він разом з оточенням не вигадають щось, щоб якось пом’якшити післякарантинні проблеми, то рейтинг почне стрімко летіти вниз, почнуться протестні заворушення тих, кому закручують гайки. І якщо економічна політика не стане більш прозорою і більш українською (бо не можна так демонстративно лягати під МВФ), тоді Зеленський ризикує опинитися у досить типовій для України ситуації, коли суспільство починає спочатку тихо, а потім голосно ненавидіти президента і бажати його заміни будь-якою ціною. А за умови того, що він не продемонстрував лідерських якостей, може статися так, що навколо нього з’являться певні регенти, які керуватимуть країною, а сам Зеленський стане лише портретом для відеороликів.

Олександр Кочетков, політичний аналітик, спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред