РФ готується до війни: що свідчить про агресивні плани Кремля щодо України

Російське керівництво стягує до українських кордонів військових і техніку з трьох причин.

По-перше, Путін не вирішив ті стратегічні завдання, які перед собою ставив: він не домігся виконання Україною політичної частини Мінських угод і домовленостей, досягнутих у Парижі; він не домігся легітимації лідерів "ЛНР" і "ДНР", не посадив їх за стіл переговорів з Україною і не домігся можливості для Росії залишитися осторонь в якості миротворця.

По-друге, Путін не міг залишити без відповіді політичний, економічний та інформаційний наступ української влади не просто на проросійську "п'яту колону" в Україні, а на його кума.

В-третіх, Путін перевіряє і вивчає нове керівництво США, щоб зрозуміти, чого чекати від команди Байдена, і з'ясувати, як вона відповідатиме на ті чи інші дії Москви.

читайте такожЧи Доступна Путіну розкіш "великої війни" проти України

Однак для того, щоб почати широкомасштабну війну проти України, Росії потрібно близько 240-250 тисяч осіб, але поки угруповання такої чисельності немає. Втім, наявних сил Путіну вистачить для вирішення локальних завдань і проведення локальних операцій. Причому діяти він може з різних напрямків: з окупованої частини Донбасу, з Криму, а також з півночі, почавши наступ із Білорусі (адже під виглядом навчань Росія вже давно завезла в Білорусь все, що їй необхідно для подібних операцій).

Торік реалізації планів Путіна завадила і пандемія коронавірусу, і парад перемоги в Москві, і "вибори" Путіна на царювання.

Завдання Кремля зараз – стягнути максимальну кількість військової сили, щоб мати можливість реалізувати якусь операцію. Далі Росія буде дивитися, як себе поведе Україна, а також як відреагують союзники Києва. Потім Москва має намір із більш вигідних позицій почати переговори з сильними світу цього, щоб перерозподілити світовий вплив.

У російську історію Путін уже увійшов, тепер його мета – увійти в світову історію в інтересах Росії, а також увічнити себе великого.

Будь-які військові операції завжди супроводжуються легендуванням. Легендування Москви полягає в тому, щоб звинуватити Україну в зриві перемир'я. Противник вже не раз обстрілював на Донбасі власну інфраструктуру, звинувачуючи потім у цьому українську армію, або розміщував свої озброєння серед цивільної інфраструктури, провокуючи щоб українська сторона їх обстріляла.

читайте такожНавіщо Кремль стягує війська до українського кордону

Так, наприклад, на східному напрямку вже пішло легендування: там уже обстріляли цивільне село, що знаходиться на непідконтрольній Києву території, звинувативши в цьому, звісно, українську армію. Далі противник діятиме нібито у відповідь, щоб захистити вже не просто російськомовне населення, а громадян РФ (адже понад 400 тисяч росіян уже переселили в "Л/ДНР").

Для дій із кримського напрямку приводом стануть спільні навчання України і НАТО.

А от яка легенда пояснить просування російських військ із півночі поки що не ясно, мовчать. В принципі, почати операцію з Білорусі складніше, зате це дуже ефективно.

Основною зовнішньою ознакою реалізації легендування є активізувалася російська пропаганда. Однак Росію зупинила заява міністра оборони США, а також дзвінок Байдена Зеленському. Втім, пауза тривала недовго, і Путін ухвалив рішення продовжувати діяти на ескалацію: війська накопичуються, легенди створюються, бойові дії готуються.

У разі активних бойових дій Росії проти України Захід воювати за нас не буде, але, думаю, ми можемо розраховувати на допомогу озброєнням і технікою. У разі, якщо Росія зайде занадто далеко, Захід їй пригрозить застосуванням зброї, як це було в Грузії: коли РФ пішла на Тбілісі, американці висадили в Грузії свої війська і пригрозили нанесенням ракетних ударів.

Сподіватися на те, що накопичення військової сили біля українських кордонів – це всього лише "гра м'язами", за якою не послідує ніяких агресивних дій, не варто: якщо Росія вивішує на початку вистави рушницю на стіну, значить, у якомусь акті вона неодмінно вистрілить.

Тим більше, в Росії настають думські вибори, а, значить, Путіну потрібна маленька переможна війна. Тому зараз він промацує ґрунт і перевіряє різні напрямки. Провести широкомасштабну операцію Путіну не дозволяє чисельність війська – 240 тисяч військових РФ ще не зібрала. А ось на локальному рівні Росія цілком може в середині-наприкінці квітня провернути якусь операцію.

Ігор Романенко, генерал-лейтенант запасу, кандидат військових наук, доктор технічних наук, професор, екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ, спеціально для Главреда

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред