
Головне з новини:
- Сірко не був непереможним - джерела фіксують його поразки
- Легенди про "характерника" спростовують знайдені бойові поранення
- Міфи про Дюнкерк і "праву руку" не підтверджені фактами.
Іван Сірко - постать, яка стала одним із символів Запорозької Січі та українського козацтва. Його ім’я оповите легендами, що переплітаються з реальними фактами, створюючи образ майже надприродного воїна.
Проте історичні джерела й археологічні дослідження дозволяють відокремити правду від містифікацій, йдеться на сайті "Локальна Історія".
Не мав жодної поразки
У народній пам’яті Сірко закарбувався як полководець, який не знав поразок. "Історія Русів" навіть стверджує, що він не програв жодної битви. Та документи XVII століття свідчать про інше: у 1660 році його загін зазнав поразки від татар, а в 1664 році - від польського війська Себастьяна Маховського.
Того ж року невдало завершилася облога Городища на Черкащині. Отже, Сірко був талановитим стратегом, але не бездоганним - як і будь-який воїн.
Був характерником
Легенди приписують Сіркові містичні здібності: кулі його нібито не брали, а шабля не могла розрубати тіло. Деякі перекази навіть стверджують, що він ловив кулі руками й кидав їх назад у ворогів.
Проте антрополог Сергій Сегеда у 1960-х роках дослідив останки отамана й виявив численні бойові поранення - на ключиці та гомілці. Це доводить: Сірко був не "заговореним", а мужнім воїном, який виживав після тяжких ран.
Герой Дюнкерка
У ХХ столітті з’явилася сенсаційна версія, що Сірко разом із Богданом Хмельницьким воював за Францію під Дюнкерком. Публіцист Ілько Борщак навіть назвав його "бароном де Сіро". Та історики встановили, що у 1645 році Сірко перебував на українських землях, воюючи з татарами.
Під Дюнкерком справді билися найманці з Речі Посполитої, але доказів участі козаків немає.
Барон де Сіро
Міф про шляхетний титул Сірка виник через плутанину з французьким бароном де Сіро. Насправді ж Сірко ніколи не мав аристократичних звань. Більше того, після рішення сейму 1638 року використання іноземних титулів було заборонене. Для козацького отамана це могло б стати навіть небезпекою.
Магічна рука
Одна з найяскравіших легенд стверджує, що після смерті Сірка козаки відрізали його праву руку й носили її на війни, вірячи, що вона відлякує ворогів. Археологічні розкопки могили у Капулівці 1967 року спростували цей міф: руки отамана були на місці. Його останки перепоховали у кургані "Сторожова могила", де вони спочивають і нині.
То ким же був Сірко
Іван Сірко - не містичний герой, а реальний воїн, який пройшов десятки битв, зазнавав поразок і перемог, отримував тяжкі поранення, але залишався символом сили та відваги. Легенди про нього - це відображення народної віри у непереможність козацтва, а історичні факти показують складний і багатогранний шлях отамана.
Вас може зацікавити:
- Могла обійтися у цілий статок: які штрафи платили козаки за лайку
- Козаки боялися цього більше, ніж смерті: яким було найганебніше покарання на Січі
- Не просто декор: для чого козаки вішали зброю над порогом або іконами
Про джерело: Локальна історія
Локальна історія – український онлайн-ресурс, присвячений популяризації історичної освіти та висвітленню подій і персоналій з історії України. Публікує статті, аналітичні тексти, репортажі та інфографіки про локальні події, культурну спадщину та видатних історичних постатей.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред