Додаткові обмеження і посилення карантину в епідемічній ситуації, що склалася в Україні, навряд чи допоможуть. Набагато важливіше, щоб українці нарешті почали виконувати ті правила, які вже існують, а перш за все – дотримуватися маскового режиму.
Адже досі в тій же Одесі люди в набитих битком маршрутках, як і раніше, не надягають маски. Аналогічна ситуація – і в Дніпрі. Не можу цього зрозуміти. Такі громадяни не вірять, що вірус дійсно існує, що він укладає людей у труни і на лікарняні ліжка? Таку поведінку важко пояснити.
Є й окремі персонажі, які зі скандалом відмовляються надіти маску в магазині, навіть коли їх про це просять або коли їх відмовляються обслуговувати касири. Це – недоумство, інакше не скажеш. Такі люди просто поки не знають і не уявляють, що таке лежати в лікарні, задихаючись і чекаючи, поки до тебе дійде черга і тобі дадуть подихати киснем. Напевно, поки такі громадяни не зіткнуться з Covid-19, думати не почнуть.
Деякі люди, яких я вважала розсудливими, досі, як і раніше, вважають, що всю історію з коронавірусом і пандемією придумали спеціально, щоб не давати їм працювати – мовляв, хто бачив той вірус. Вірус – це взагалі-то невидимий об'єкт. А про те, що зустріч із ним відбулася, вони дізнаються вже потім – за наслідками, які проявляться…
Чого тоді дивуватися стрімко зростаючій кількості заражених Covid-19 в Україні? Тому я і стверджую, що нам вкрай важливо дотримуватися тих елементарних правил, які вже існують, а не чекати введення більш суворих обмежень.
Крім того, люди часто заражаються в сім'ях – від одного члена сім'ї, який підхопив коронавірус, заражаються й інші. Змусити людей і вдома ходити в масках, м'яко кажучи, непросто. І це теж позначається на зростанні захворюваності.
Процес в Україні сьогодні запущений, хворих коронавірусом дуже багато. А чим більше хворих, тим більша ймовірність, що заразяться ті, хто ще не перехворів. Оскільки ця інфекція поки не контролюється засобами вакцинопрофілактики, одні українці, дасть бог, дочекаються вакцинації, а іншим доведеться перехворіти – кому легше, кому складніше.
Що стосується "карантину вихідного дня", який зараз українська влада подумує ввести, то ефективність цього заходу сумнівна. Серед іншого "карантин вихідного дня" передбачає обмеження роботи магазинів, супермаркетів і т.д. Наприклад, Туреччина проходила через подібний досвід, і нічого хорошого з цього не вийшло: подібні обмеження, навпаки, створили у населення ажіотаж, коли всі кинулися в магазини, створили скупчення, штовханину і тисняву, гребли все підряд. Виходить, що так тільки гірше. До того ж, обмеження роботи магазинів, а якщо ще й заберуть вихідні, створить додаткові проблеми для працюючого населення – йому що, кинути роботу і протягом робочого дня вирушити робити закупки?
Крім того, пішли чутки про те, що в Україні подумують ввести навіть комендантську годину. Однак епідемічний процес у нашій країні вже на такій стадії, коли навіть такий захід навряд чи допоможе.
Набагато більше на активне поширення інфекції впливає поведінка української молоді, яка не поспішає дотримуватися правил і обмежень, оскільки розуміє, що вона хворіє в безсимптомній або малосимптомній формі, легко, а тому не боїться заразитися. В результаті молодь відчуває себе спокійніше і вільніше, а тому, наприклад, у вихідний всі тягнуться до кафе. Заради чого в ситуації, що склалася, ризикувати, вирушаючи в кафе? Там же ви не будете їсти і пити в масці? Краще якийсь час обійтися без кафе, утриматися від цього.
Також молоді слід обов'язково, як і іншим віковим категоріям громадян, вирушаючи за покупками, надягати маску. А так, молоді люди міркують: "Ну, перехворію – нічого страшного". Однак при цьому вони не замислюються, що будуть заражати інших людей, для яких зустріч із Covid-19 може виявитися вкрай небезпечною або навіть фатальною.
Алла Мироненко, вірусолог, завідувач відділу респіраторних та інших вірусних інфекцій Інституту епідеміології та інфекційних захворювань ім. Л. В. Громашевського, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред