Зважаючи на те, що коронавірусна інфекція відноситься до респіраторних захворювань і активно поширюється тоді, коли люди багато контактують, Україні вкрай важливо запроваджувати такі обмеження, які би зменшували контакти людей, що потенційно можуть бути хворими.
Для того, щоб оцінити правильність чи неправильність вжитих владою заходів, ми маємо зрозуміти, де українці найбільше і найчастіше контактують. Чи дійсно у нас у вихідні дні найбільша кількість людей відвідує торговельно-розважальні центри (ТРЦ), кінотеатри чи спортивні зали? На моє глибоке переконання, все вище перелічене не є основним місцем, де відбувається інфікування. Найчастіше українці інфікуються в сімейних колах, на роботі (під час робочих зустрічей) та під час поїздок у громадському транспорті. І все це відбувається в робочі дні, а не тільки у вихідні. Однак уряд не застосовує обмежень щодо цих трьох найбільш важливих місць інфікування не з епідемічних, а з економічних або соціальних причин.
Через це я думаю, що карантин вихідного дня не матиме суттєвого впливу на перебіг епідемії.
Втім, важливо відзначити, що традиційно у минулі роки після підйому респіраторних захворювань у жовтні й на початку листопада на кінець листопада припадав певний спад, який тривав до середини грудня. Подібні речі не залежать від наявності чи відсутності карантину вихідного дні. Потрібно спостерігати і переконатися, що такі самі тренди, як і в попередні роки, будуть наявні і цього року.
читайте такожХто заплатить за безглуздий карантин вихідного дняТому не виключаю, що протягом наступних двох-трьох тижнів ситуація дещо стабілізується і принаймні не буде погіршуватися. Але водночас і суттєвого покращення ми не побачимо. Чи пов’яжуть ці два процеси (можливий спад захворюваності і дію карантину вихідного дня – Ред.) один із одним – час покаже.
Ймовірність запровадження жорсткого локдауну в Україні на сьогодні досить висока. Проте дії влади зараз видаються нелогічними, тому що вона оголошує карантин вихідного дня, який повинен начебто покращити ситуацію, але при цьому все одно готується до жорсткого локдауну. Тобто в будь-якому разі економіка може постраждати ще більше, ніж від уже запроваджених обмежень.
Говорячи про можливий локдаун у грудні, коли начебто удар по економіці буде меншим через свята, я би хотів нагадати, що в усьому світі передноворічний і передріздвяний період – це один із піків роздрібної торгівлі, коли відбувається велика кількість закупівель подарунків та іншого до свят. Тобто локдаун у грудні може вплинути на економіку значно гірше, ніж його запровадження зараз.
читайте такожКарантин вихідного дня – це прелюдія до тотального локдаунуДля уряду зараз склалася ситуація цугцвангу, коли що б він не зробив, це буде програшний варіант, оскільки епідемію, на жаль, ми не контролюємо. А тому залишається сподіватися на імунітет нації, глузд українців і природний перебіг епідемії, який сам по собі призведе до поступового зниження. Це – не про колективний імунітет, а саме про природний перебіг епідемії.
Крім того, на даний момент хороша ідея з розподілу країни на зони остаточно дискредитувала себе. Тому я б не надто переймався через рішення про те, що тепер на території всієї країни буде діяти режим, який був властивий для "помаранчевої зони", а ті зони, що до цього були "червоними", отримають суттєві послаблення. Адже загалом ситуація в обласних центрах досить складна. Тому, можливо, для Києва, Харкова, Одеси, Львова та низки інших обласних центрів варто було б обговорити можливість введення більш жорстких заходів. Але, як бачимо, новообрані мери чи кандидати в мери починають заперечувати ці абсолютно правильні рішення. Таким чином, у нас знову політика починає перемагати здоровий глузд та епідеміологію.
Володимир Курпіта, лікар-інфекціоніст, епідеміолог, колишній голова Центру громадського здоров'я, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
