Чому карантин в Україні треба пом`якшити, а не посилювати

Кабінет міністрів вирішив не послаблювати карантин в Україні і залишити їх чинними до 24 квітня. Більше того, їх можуть подовжити до середини травня.

Для того, щоб побороти інфекції, ніякі карантинні заходи не допомагають, бо карантин - це не спосіб лікування, а спосіб зменшення інтенсивності епідемічного процесу і розтягування його у часі.

Посилюючи карантин, ми повинні виходити з особливостей перебігу епідеміологічного процесу, розповсюдження інфекції. Тому з 6 квітня не треба було посилювати карантинні заходи - zкщо ми забороняємо прогулянки, то треба розуміти, що вірус не перебуває у повітрі, не лежить на асфальті - єдиним джерелом поширення є хвора людина та її біологічні виділення.

Тому нам треба мінімізувати соціальні контакти, дотримуючись безпечної відстані з хворими людьми, а також із предметами навколишнього середовища, на яких теоретично може знаходитися біологічна рідина зі збудником.

читайте такожКак Украине противостоять коронавирусу, оставшись с голой задницейТе саме і з кордонами - коли треба було їх перекривати, то влада говорила, що у інфекції немає кордонів. А тепер, коли вже перехворіла частина Європи і хворіємо ми, закривати кордони після того, як ми впустили в країну 100 тисяч українців (частина з яких була інфікована), немає сенсу. Люди і так налякані зараз і більшість з них не буде нікуди їхати. І якщо ми говоримо про такі заходи з червня, то зважаючи на природно-кліматичні умови, які будуть знижувати захворюваність, то навпаки, було б логічним відпустити карантинні заходи для того, щоб люди потихеньку хворіли, ми їх лікували і тоді восени людей хворітиме менше. А якщо тримати карантин до літа, то вірус нікуди не відступить.

Треба мати розуміння, наскільки жорсткими мають бути заходи карантину . В офіційній статистиці МОЗ цифр, необхідних для пом'якшення карантину, немає (оскільки немає і алгоритму їх вирахування). Кількість захворілих, померлих чи вилікуваних на це не впливає. Єдине, що має значення - кількість госпіталізованих, тобто рівень завантаження інфекційних лікарень, але в нас цей показник чомусь не озвучують, хоча він так само має бути публічним.

У світі стандарту карантинних заходів немає, кожна країна впроваджує їх по-своєму. Але проблема України ще і в тому, що знищуючи медицину, в нас знищили і медичну науку. Відповідно, сьогодні у нас немає можливостей мати власну інформацію від своїх фахівців, тому ми просто мавпуємо те, що роблять в інших країнах.

Також треба враховувати обставини, які наявні в Україні - найбільш обтяжуючою обставиною в нас є медична криза і руйнація медичної галузі, зокрема, профілактичного напрямку. У нас вкрай мізерна кількість лікарів-епідеміологів - приблизно 1 епідеміолог на 150 000 населення, при тому що у Китаї, для роботи в осередках епідемії, формувалися бригади з розрахунку 1 епідеміолог на 1500 осіб.

читайте такожКак долго будет длиться эпидемия коронавирусаАле в нас є і пом'якшуючі обставини - зараз на нашому боці природній фактор. Україна фактично остання вскочила у процес епідемії і в нас він не буде мати таких темпів приросту, які ми спостерігали у інших країнах, тому що це сезонний вірус.

Ще однією пом'якшуючою обставиною є особливості структури населення - рівень урбанізації в Україні в 10 разів менший, ніж у країнах ЄС. Наприклад, там у сільській місцевості проживає 3-5% населення, а у нас - близько 30-40%. Модель поведінки людини в селі і характер забудови також мінімізує можливості поширення інфекції у таких масштабах, які характерні для мегаполісів.

Тож прогулянки на свіжому повітрі навпаки, корисні, тому що пряме сонячне випромінювання має вірулицидну дію, тобто ультрафіолет знешкоджує РНК вірусу. І в сонячну погоду немає ризику заразитися. Ризик є тоді, коли ви потрапляєте в якесь людне місце або знаходитеся у закритих приміщеннях.

Саме тому зараз я не прогнозував би якихось катастрофічних масштабів епідемії, бо ближче до літа темпи розвитку хвороби суттєво знизяться. Більше насторожує саме осінь, бо коли почнеться новий сезон гострих респіраторних захворювань, ми матимемо другу хвилю, набагато потужнішу, ніж зараз. Літо не дасть особливої можливості підготувати медиків, навіть якщо ми знайдемо на це гроші.За три місяці навчити лікаря працювати на обладнанні для ПЛР-діагностики і проводити епідрозслідування не вийде - для цього потрібні роки.

Святослав Протас, колишній головний санітарний лікар України (2014-2016 рр.), спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред