Підпишіться 
Читайте у матеріалі:
- Які зміни чекають на військово-лікарські комісії
- Чи можуть ухилянтам заблокувати рахунки та обмежити послуги
- Кого стосуватимуться нові правила бронювання
В Україні готують нові зміни у сфері мобілізації: головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий посилив контроль за військово-лікарськими комісіями, а уряд анонсував перегляд відповідальності за ухилення від призову та самовільне залишення військових частин. У Верховній Раді також обговорюють можливі додаткові обмеження для порушників військового обліку - від блокування банківських рахунків до обмеження доступу до окремих послуг.
Главред з'ясував, які зміни відбуваються в системі мобілізації, які санкції для порушників військового обліку лише обговорюють і кого стосуватимуться нові правила бронювання.
Як посилять контроль за військово-лікарськими комісіями
У Збройних силах України запроваджують посилений контроль за медичними оглядами військовозобов'язаних. Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий підписав наказ, який передбачає систематичний моніторинг рішень військово-лікарських комісій при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Представник Головного управління комунікацій ЗСУ майор Дмитро Лиховій у коментарі "Інтерфакс-Україна" пояснив, що нововведення мають допомогти виявляти необґрунтовані медичні висновки, запобігати корупції та не допускати до військової служби людей, які не можуть її проходити за станом здоров'я.
"Головнокомандувач Збройних сил України генерал-майор Михайло Драпатий підписав наказ про суттєве посилення контролю за роботою військово-лікарських комісій при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Наказ має на меті підвищити якість медичних оглядів військовозобов'язаних, унеможливити призов на військову службу громадян, які за станом здоров'я не можуть її проходити, а також запобігти будь-яким проявам корупції під час мобілізаційних заходів", - розповіли у Генштабі.
Особливу увагу приділятимуть випадкам, коли людину спочатку визнають придатною до служби, але згодом інша ВЛК встановлює її непридатність через захворювання, не пов'язані з проходженням військової служби. За фіктивні або недбало оформлені висновки відповідальність нестимуть медичні заклади та конкретні фахівці.
Дмитро Лиховій також повідомив про посилення вимог до обстеження людей із хронічними захворюваннями, які можуть загостритися вже в перші місяці військової служби.
"Для голів і членів ВЛК при ТЦК та СП регулярно організовуватимуть спеціальні курси, зокрема щодо сучасних стандартів діагностики під час медичних оглядів. Крім того, посилюється нагляд за тим, як посадові особи ТЦК та СП направляють військовозобов'язаних на медогляди, оформлюють документи та вносять інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів", - йдеться у коментарі.
За словами Лиховія, ухвалені рішення узгоджуються з принципами, оприлюдненими головнокомандувачем ЗСУ у вересні.
"Серед них – чесна оцінка реального стану справ, готовність визнавати помилки та виправляти їх. Адже проблеми, які замовчують або ігнорують, лише поглиблюються. Кожен виявлений недолік має бути проаналізований і усунутий. А життя та здоров'я людей мають бути пріоритетом на всіх етапах військової служби", – резюмували у Генштабі.
Чому в Україні хочуть посилити відповідальність за ухилення від мобілізації та СЗЧ
Уряд також порушив питання посилення відповідальності за ухилення від мобілізації та самовільне залишення військових частин. Прем'єр-міністр України Сергій Корецький в інтерв'ю BBC повідомив, що планують актуалізувати законопроєкт, який уже тривалий час перебуває на розгляді Верховної Ради.
За словами глави уряду, це питання пов'язане, зокрема, з дискусіями щодо перегляду правил бронювання. Представники бізнесу, які виступають проти можливого скорочення бронювання працівників підприємств, можуть вимагати від влади жорсткіших заходів щодо тих, хто уникає військового обов'язку.
"Що зараз буде зроблено? Актуалізовано законопроєкт, який уже у Раді довгий час перебуває. Актуалізовано цей законопроєкт, і буде посилено відповідальність", - зазначив прем'єр.
Чи можуть ухилянтам заблокувати рахунки або арештувати майно
Поки що конкретного переліку нових санкцій не оприлюднили. Представники парламенту наголошують, що для запровадження додаткових обмежень потрібні відповідні законодавчі пропозиції від уряду або Міністерства оборони, а рішення має ухвалити Верховна Рада.
Представник парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський у коментарі ТСН.ua наголосив, що Кабмін і Міноборони не можуть самостійно запроваджувати нові покарання.
"По-перше, ні Кабінет міністрів, ні Міністерство оборони не наділені Конституцією України повноваженнями щодо посилення відповідальності чи застосування якихось негативних аспектів до тих, хто ухиляється від військової служби. Може йтись виключно про направлення відповідних пропозицій до Верховної Ради, яка є суб'єктом законодавчої ініціативи. Ми від них очікуємо таких пропозицій", - повідомив Федір Веніславський.
Водночас деякі народні депутати не виключають запровадження додаткових обмежень для людей, які ухиляються від мобілізації або самовільно залишили військові частини.
Серед можливих заходів називають арешт банківських рахунків, обмеження права розпоряджатися майном і позбавлення права керувати транспортними засобами. Один із парламентарів також припустив, що до розшуку військовослужбовців, які самовільно залишили частини, можуть активніше залучати Національну поліцію поряд із Державним бюро розслідувань.
"Я не виключаю, що цього разу знову може йтись про арешт банківських рахунків. Рахунків тих, хто скоїв СЗЧ та не повернувся до служби, а також може йтись про арешт рахунків тих, хто ухиляється від військової служби. З подальшим арештом майна. Серед пропозицій може бути і позбавлення права керувати транспортом", - повідомив один із народних депутатів.
Водночас цей парламентар висловив сумнів, що Верховна Рада підтримає можливість арешту майна.
Які обмеження для ухилянтів пропонують запровадити
Народний депутат Олександр Федієнко пропонує визначити кількість громадян, які уникають мобілізації або самовільно залишили військові частини, та розробити механізми для розв'язання цієї проблеми. Про це він заявив в інтерв'ю "Телеграфу".
На думку депутата, держава має насамперед оцінити реальний масштаб проблеми й підготувати комплексні законодавчі рішення. Серед можливих заходів він назвав обмеження доступу до окремих банківських послуг і сервісів ЦНАПів.
"Ми запитуємо уряд: скільки, на його думку, є ресурсу серед ухилянтів і людей, які самовільно залишили частину. Умовно, ми говоримо про приблизно 500 тисяч СЗЧ і, можливо, мільйон ухилянтів, але точних цифр не знаємо. Можливо, Кабмін має запропонувати законодавчі зміни, за якими такі люди не зможуть користуватися певними послугами ЦНАПів чи банківської сфери - тобто послугами, які ускладнять їм комфортне життя", - заявив Олександр Федієнко.
Нардеп звернув увагу на те, що частина людей, які уникають військового обов'язку, продовжує працювати, вести підприємницьку діяльність і користуватися цивільними послугами. На його думку, уряд має розробити механізми для виявлення таких громадян.
Чому обмеження доступу до ЦНАПів можуть завадити оформленню відстрочки
Можливі обмеження для військовозобов'язаних можуть мати наслідки не лише для людей, які порушують правила військового обліку, а й для тих, хто має законні підстави для відстрочки. На це звернув увагу адвокат Олексій Мендрух у відео на YouTube.
Юрист навів приклади ситуацій, коли право на відстрочку виникає вже після початку повномасштабної війни. Зокрема, це може бути пов'язано з установленням інвалідності дружині, дитині або батькам.
За словами Мендруха, проблема полягає в тому, що ЦНАПи є одним із каналів подання заяв на відстрочку. Тому обмеження доступу до їхніх послуг може ускладнити оформлення документів навіть для громадян, які мають на це законне право.
"Тобто, якщо буде обмежена навіть послуга ЦНАПу, то людина навіть не зможе звернутися до ЦНАПу з заявою на відстрочку. Нагадаю, що з 2025 року, з листопада, тільки через ЦНАПи ви можете подати заяву на відстрочку. Ну, окрім тих, хто може ще зробити це через Резерв+", - пояснив адвокат.
Мендрух також звернув увагу на можливі проблеми з банківськими обмеженнями та доступом до інших цивільних сервісів. На його думку, перед запровадженням таких механізмів необхідно оцінити їхній вплив на реалізацію законних прав громадян.
Водночас адвокат наголосив на важливості розрізняти вже затверджені урядом зміни та пропозиції, які поки лише обговорюються.
Які штрафи передбачені за порушення військового обліку та ухилення від мобілізації
Військовозобов'язаних можуть притягнути до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку. Водночас ухилення від призову на військову службу під час мобілізації за визначених законом обставин може мати кримінальні наслідки.
До типових порушень правил військового обліку належать:
- неявка за викликом до ТЦК, зокрема за повісткою для уточнення даних;
- ухилення від проходження військово-лікарської комісії або мобілізаційних заходів;
- несвоєчасне повідомлення ТЦК про зміну місця проживання, роботи, посади, освіти чи сімейного стану;
- порушення порядку проходження навчальних зборів або занять;
- невиконання роботодавцем обов'язків щодо ведення військового обліку працівників;
- ненадання під час мобілізації необхідних документів, будівель, транспорту чи іншого майна;
- неоформлення військово-облікових документів.
Адвокат також вказував на те, що під час воєнного стану штрафи за порушення правил військового обліку можуть становити від 17 до 25,5 тис. грн, а за повторне порушення протягом року - від 25,5 до 34 тис. грн.
За ухилення від призову на військову службу під час мобілізації за наявності передбачених законом обставин стаття 336 Кримінального кодексу України передбачає позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.
Які нові правила бронювання військовозобов'язаних затвердив Кабмін
23 жовтня Кабінет міністрів ухвалив постанову №1328, яка змінює правила бронювання військовозобов'язаних. Текст документа оприлюднили 26 жовтня на Урядовому порталі.
Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк виділила основні положення постанови. Одне з ключових нововведень стосується підприємств паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів, для яких граничний рівень бронювання встановили на рівні 95%.
Згідно з новими правилами, протягом 10 днів після набрання постановою чинності державні органи мають оновити критерії критичності підприємств і перевірити організації, які отримали відповідний статус. Якщо критерій, на підставі якого підприємство визнали критично важливим, виключать, його статус можуть скасувати. Інші рішення діятимуть до завершення встановленого строку.
Для підприємств ОПК та енергетики передбачили можливість бронювати до 95% військовозобов'язаних працівників. Водночас працівники, які безпосередньо залучені до виробництва, виконання оборонних контрактів, оперативних, ремонтних та аварійно-відновлювальних робіт, мають бути заброньовані в повному обсязі в межах передбачених правил.
Підвищувати ліміт зможуть Міністерство оборони або Міністерство енергетики з урахуванням рекомендацій Координаційного центру.
Координаційний центр з організації бронювання при Кабміні надаватиме рекомендації щодо визначення критичності підприємств і збільшення квоти бронювання понад 50%. Остаточні рішення ухвалюватимуть уповноважені державні органи.
Після погодження збільшеного ліміту підприємства матимуть 10 робочих днів, щоб оформити бронювання через портал "Дія". Якщо цього не зробити у встановлений строк, рішення про підвищену квоту втратить чинність.
Кого стосуватимуться нові правила бронювання та коли можуть скасувати відстрочку
Постанова №1328 передбачає й інші зміни, що стосуються розрахунку квот та умов збереження бронювання.
Зокрема, під час визначення кількості заброньованих працівників враховуватимуть військовозобов'язаних, які мають інші законні підстави для відстрочки. Серед них - багатодітні батьки та опікуни.
Документ також визначає умови збереження раніше наданих підвищених лімітів. Рішення Міністерства оборони діятимуть у межах строку, протягом якого підприємство має статус критично важливого. Старі рішення діятимуть максимум до 8 грудня 2026 року, а рішення, ухвалені після 8 грудня 2025 року, також обмежуються строком, зазначеним у них.
Після завершення дії підвищеної квоти керівник підприємства матиме п'ять робочих днів, щоб анулювати надані відстрочки через "Дію".
Уряд також визначив підстави для відмови в розгляді питання про збільшення ліміту бронювання. Це може статися, якщо керівник систематично порушує правила військового обліку. Зокрема, йдеться про два або більше документально підтверджених порушення протягом останніх 12 місяців та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності.
У постанові встановлено строки розгляду документів для отримання статусу критично важливого підприємства. На первинне опрацювання відводять до семи робочих днів, на підготовку рекомендацій Координаційного центру - до календарного місяця, а на остаточне рішення - ще до трьох робочих днів.
Окремі умови передбачили для представництв донорських установ та виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги. Вони зможуть бронювати до 50% військовозобов'язаних, залучених до одного проєкту, але не більше семи осіб. Збільшити кількість понад сім працівників зможе державний секретар Кабміну з урахуванням рекомендацій Координаційного центру та в межах 50-відсоткової квоти.
Крім того, під час перевірки критеріїв критичності не враховуватимуть заборгованість, яка виникла через тимчасове призупинення бюджетних платежів. Для цього підприємство має надати відповідну довідку розпорядника бюджетних коштів або Казначейства.
Читайте також:
- Мобілізація, субсидії та дорогі продукти: що зміниться для українців з 1 листопада
- Зеленський зробив гучну заяву про переговори з РФ і зустріч з Путіним - чого чекати
- Обмін територіями, доля Донбасу та ЗАЕС: що США запропонували Україні для закінчення війни
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
