Конгресмен-республіканець Джо Вілсон зареєстрував у Конгресі США оновлений законопроєкт про ленд-ліз для України. В інтервʼю Главреду колишній голова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України Микола Маломуж розповів, чого чекати від нового ленд-лізу та яку зброю можуть передати Україні.
Миколо Григоровичу, нещодавно республіканці зареєстрували у Конгресі США новий законопроєкт про ленд-ліз. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну це вже друга спроба запровадити цей механізм. Наскільки зараз, на вашу думку, вона може бути успішною?
Дійсно, низка конгресменів та сенаторів-республіканців відстоюють позицію підтримки України. Однак, у новій адміністрації США переглядаються програми допомоги, і хоча контракти будуть виконуватися, поставки зброї відбуватимуться, це ще не означає системного забезпечення Збройних сил України всіма необхідними видами озброєнь у довгостроковій перспективі.
Зі свого боку Трамп не готовий передавати техніку, боєприпаси та фінансову допомогу на безоплатній основі. Його підхід передбачає компенсаційний механізм або передачу в тимчасове користування з перспективою повернення чи часткової фінансової компенсації після війни. Тобто це певний формат гармонізації відносин. Це дозволяє йому як бізнесмену та керівнику демонструвати, що ресурси США не витрачаються безповоротно, а водночас надавати реальну допомогу Україні у боротьбі проти агресії Російської Федерації. Такий формат може стати способом легітимізувати подальшу військову допомогу через Конгрес і Сенат. Тому логіка полягає в тому, щоб усе-таки задіяти такий механізм, який не діяв за Байдена, адже тоді було ухвалено рішення про безоплатну передачу зброї через бюджетне фінансування та замовлення у великих американських і міжнародних компаній. Однак зараз пропонується інший формат, який також передбачає постачання, можливо, навіть у більшому обсязі, але вже в межах нового проєкту ленд-лізу, який раніше не використовувався.
Дивіться відео інтервʼю Миколи Маломужа Главреду про новий ленд-ліз від США:
Адже, як я вже зазначав, його було замінено на безоплатну передачу озброєння адміністрацією Байдена. Трамп же змінив цю модель, яка не передбачає безкоштовного постачання, але в рамках ленд-лізу функціонує за принципом тимчасового користування з перспективою повернення або компенсації після завершення війни.
Як швидко цей законопроєкт може запрацювати, якщо його ухвалять у Конгресі?
Тут потрібно оцінити реальність того, що відбувається. Перша складова — це продовження вже укладених контрактів і забезпечення армії. Нас хвилює, щоб постачання озброєння, техніки та боєприпасів відбувалося безперебійно як зараз, так і в майбутньому. Тому перший етап — це отримання допомоги за попереднімипрограмами.
Друга складова — це ухвалення відповідного закону. Я вважаю, що протягом трьох місяців він може набути чинності й дозволити продовжити ці проєкти вже в межах ленд-лізу. Думаю, трьох місяців достатньо, якщо діяти ефективно.
Конгресмен-республіканець Джо Вілсон, який реєстрував цей законопроєкт, заявив, що Україна отримає "переможну зброю". Яку саме зброю ми можемо отримати за цим механізмом?
Зараз це надзвичайно важливо, оскільки в рамках переговорного процесу ми накопичуємо аргументи, які стануть критично важливими для поразки Путіна у війні. Йдеться про сучасні види озброєння п’ятого-шостого покоління — не в одиничних екземплярах, а в сотнях і тисячах одиниць.
Наприклад, це ті ж "Томагавки", ATACMS, але не 10–15 далекобійних ракет, а кілька сотень. Не 5–6 систем протиповітряної оборони, а 500–600. Касетні боєприпаси — не кілька тисяч, а пів мільйона. Високоточні авіаційні бомби — не на рівні російських, а набагато ефективніші американські, у кількості пів мільйона і більше.
Це забезпечить Україні явну перевагу на фронті, що призведе до відсутності перспектив виграти у Путіна. Жодні кількісні переваги РФ більше не матимуть значення — навпаки, це викличе паніку та значні втрати серед російських військ.
Окрім воєнних факторів, важливими є й оперативні аспекти, які залишаються закритими. До того ж є економічно-енергетичні механізми впливу, такі як зниження цін на нафту та газ, а також посилення співпраці з іншими країнами задля формування нового світового порядку. Усе це має змусити Путіна піти на поступки, включно з гарантіями безпеки для України та всього світу, щоб запобігти новим війнам та конфліктам, спровокованим Росією.
Таким чином, ленд-ліз може стати передовою моделлю постачання сучасної військової техніки та високоточних боєприпасів, що беззаперечно забезпечить Україні стратегічну перевагу над збройними силами Росії.
А якщо законопроєкт не буде ухвалений?
У такому випадку основним джерелом постачання залишатимуться американські програми допомоги, що поступово вичерпуватимуться, а також підтримка з боку європейських країн. У першу чергу йдеться про Велику Британію, Німеччину, Францію, Польщу, Італію, Іспанію та скандинавські країни. Однак це буде довготривалий процес, що дозволить Путіну зберігати позиції на фронті та висувати свої вимоги ще тривалий час.
Тоді можуть виникнути різні сценарії, але зараз ключове завдання – сформувати чітку стратегію як для США, зокрема для команди Трампа, так і для європейських партнерів. У глобальному масштабі до переговорного процесу можуть долучитися Китай, Індія та Туреччина, що дозволить знайти комплексне рішення для стабільності у світі та запобігти загрозі ядерного конфлікту, який є одним із ключових важелів тиску з боку Росії.
Таким чином, зупинка війни в Україні можливе лише за умови потужної підтримки європейських союзників та частково США. Водночас Трамп може використати цей процес як власний аргумент, демонструючи потенційну готовність надати озброєння, навіть якщо реальна передача не відбудеться одразу. Він уже озвучував такі тези на міжнародних майданчиках, зокрема в Європі.
Окрім цього, важливу роль відіграватимуть економічні фактори. Тому зараз необхідно діяти комплексно, використовуючи всі можливі механізми впливу на Путіна. Я знаю як Трампа, так і Путіна особисто, тому можу припустити, що вони можуть вийти на серйозні переговори. Однак Трамп має володіти надпотужними аргументами, щоб змусити Путіна відступити — як на полі бою, так і на політичному рівні. Це стане важливим кроком для формування нового мирного порядку як для України, так і для всього світу.
За даними агентства Reuters, Трамп наполягає на тому, щоб Європа збільшила закупівлю американської зброї. Як ви оцінюєте цю позицію?
Президент — це, в першу чергу, бізнесмен. Він рахує гроші й прагне, щоб, по-перше, Європа витрачала більше на оборону в рамках НАТО, а також на підтримку України через військові контракти з американськими корпораціями. Саме тому його позиція цілком зрозуміла: він хоче отримати нові замовлення на зброю для України, причому, насамперед, від європейських партнерів.
Водночас це питання безпеки для самої Європи, адже Путін знаходиться поруч. Логіка такого підходу очевидна: Європа повинна вкладатися у свою ж безпеку. Проте ця стратегія виглядає дещо примітивною та однобокою. Тільки комплексний підхід, який передбачає об’єднання зусиль США та Європи, а також залучення ресурсів обох сторін, може дати результат. Окрім того, важливими є й інші фактори, зокрема економічні, енергетичні та оперативні аспекти, а також залучення інших країн до глобальної системи безпеки.
Якщо ж війна затягуватиметься через секторальний підхід і розділення відповідальності, це лише зіграє на руку Путіну, відкриваючи для нього нові можливості цим скористатися.
Які тоді перспективи завершення війни в разі ухвалення цього законопроєкту та якщо він не буде ухвалений?
Якщо ми задіємо всі комплексні заходи — не лише затвердження відповідного законодавства, а й об’єднання Європи, країн НАТО та європейського сектору в плані підтримки України, включно з постачанням сучасного озброєння зі США, Європи та Великої Британії — то зможемо створити потужний вплив на Путіна, його оточення, олігархів, а також дестабілізувати російське суспільство.
Ключовими напрямами також є тиск на економічний сектор Росії, зниження цін на нафту та побудова нового світового порядку. Трамп, коли був президентом, ініціював концепцію "Гельсінкі-2" — глобальну систему безпеки, яка мала на меті встановлення миру шляхом придушення агресора. Усі ці заходи мають діяти в комплексі. Україна повинна стати рушійною силою цих процесів, адже ми найбільш зацікавлені в результаті. Якщо ми об’єднаємо зусилля, перемога можлива вже за пів року. Але якщо кожен діятиме окремо — американці дотримуватимуться своєї лінії, а європейці не будуть достатньо залучені, — усе буде тягнутися роками.
Хто такий Микола Маломуж
Микола Григорович Маломуж (23 вересня 1955, Звенигородський район, Черкаська область) – український державний діяч, голова Служби зовнішньої розвідки України з 2005 по 2010 роки, генерал армії України. Голова Всеукраїнської Координаційної ради офіцерів та військовослужбовців, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
