Що готує РФ для Донбасу, Харкова та Сум і скільки зможе воювати: інтерв'ю з Коваленком

8 травня 2024, 09:00оновлено 9 травня, 11:45
2161
Наприкінці травня-початку червня ситуація на фронті стабілізується, Росія може воювати ще 1,5-2 роки, вважає військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.
Що готує РФ для Донбасу, Харкова та Сум і скільки зможе воювати: інтерв'ю з Коваленком
Російські окупаційні війська наступатимуть не лише на Донбасі, очікується імітація загроз для Сум і Харкова - Коваленко. - Коваленко / Главред

Україна готується до відбиття нового наступу військ агресора Росії, який очікується протягом найближчих декількох тижнів. Поки Сили оборони чекають на критично необхідну військову техніку та боєприпаси, окупанти проводять наступальні дії на фронті. Росіяни намагаються покращити своє тактичне становище: вони активно наступають на Донеччині, атакують на півдні та проводять інформаційно-психологічні операції. Ситуація залишається складною, проте Захід обіцяє надати потрібну підтримку.

В інтерв'ю Главреду військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко розповів, коли очікується стабілізація ситуації на фронті, спрогнозував основний напрямок наступу Росії у травні-червні, пояснив, що робитиме противник у напрямку Сум і Харкова, оцінив сценарій введення військ країн-союзниць до України і ризики ескалації війни, назвав умову санкцій Заходу проти Китаю та проаналізував можливості Росії в плані ведення бойових дій.

Конгрес США розблокував військову допомогу Україні і держава вже почала її отримувати. На вашу думку, коли вдасться стабілізувати ситуацію на фронті? Як відновлення підтримки посприяє стримуванню прогнозованого на травень-червень наступу окупантів?

Допомога, яка надходитиме Україні від США, матиме накопичувальний ефект. Ми не побачимо результату по всій ліній бойового зіткнення одразу. Буде поступове накопичування різної військової техніки, артилерії, боєприпасів та інших компонентів. Певний ефект стабілізації ситуації ми побачимо у другій половині-наприкінці травня, але не раніше.

Наразі росіяни намагаються прискорити свої наступальні дії на фронті, щоб встигнути захопити якомога більше території України до моменту, коли Сили оборони отримають можливість більш ефективно протистояти їхнім м'ясним штурмам та навалі. Певною мірою склалася патова ситуація: ми повинні розуміти, що найближчим часом буде невелике просування противника. І воно продовжиться, доки Сили оборони не відновлять свої здатності для підвищення можливості протидії загрозам.

Ситуація на фронті на певний час може значно погіршитися, а потім вона вирівняється?

Безумовно. І певна стабілізація ситуації, з закріпленням позицій і підсиленням оборони по всій лінії бойового зіткнення, очікується саме наприкінці травня-початку червня. Зброя та боєприпаси накопичуватимуться, і крок за кроком це даватиме ефект.

Дивіться відео, в якому Олександр Коваленко зробив прогноз про ситуацію на фронті найближчими тижнями:

За вашою оцінкою, на якому з напрямків слід очікувати наступу Росії? Росіяни наступатимуть, у першу чергу, у напрямку Краматорська та Слов'янська в Донецькій області, або можливі спроби просування на інших ділянках фронту?

У першу чергу, основним напрямком наступу російських окупантів буде Часів Яр. Не виключено, що з другої половини року вони розпочнуть наступальні дії трасою Н20 з Авдіївського плацдарму. Якщо почнеться таке просування, це свідчитиме про плани росіян з охоплення вже Торецького плацдарму. Це дві локації, де ворожий наступ може стати найнебезпечнішим.

Крім того, росіяни намагатимуться підтримувати достатньо високий рівень наступальних та штурмових дій і по інших напрямках. На сході це напрямки Лимано-Куп'янської вісі, Куп'янська і Лимана. На півдні – Роботине, а також ділянка вздовж річки Мокрі Яли, де межа між Донецькою і Запорізькою областями. Там найбільша загроза може бути для Урожайного.

Як ви оцінюєте ситуацію на Куп'янському напрямку? За якими сценаріями там можуть розгортатися події?

Події на Куп'янському напрямку можуть розгортатися по-різному. На одних напрямках росіяни мають можливість просуватися, а на інших – втрачають позиції. Наприклад, противник втрачає позиції в напрямку населеного пункту Лиман Перший. У цьому районі в окупантів проблеми навколо Синьківки – основного українського укріпрайону в напрямку Куп'янська, і вирішити питання на свою користь їм не вдається.

Група російських військ "Захід", яка відповідає за Куп'янський напрямок, провела перегрупування, і окупанти намагатимуться тиснути по всій Лимано-Куп'янскій вісі. Загроза полягає в тому, що у цієї групи найбільша кількість танків – майже 1000 одиниць. Можливо, група не найчисельніша з точи зору особового складу, але на її балансі третина від загальної кількості усіх танків, які є у загарбників на всьому фронті. Концентрація танків досить велика, противник може використати їх для того, щоб сспробувати пробити собі шлях для подальшого просування.

Війська РФ у межах своєї нової наступальної кампанії активно атакуватимуть не на одному, а одразу на декількох напрямках?

Якщо акцентувати увагу на головному напрямку, це буде Часів Яр або район Авдіївського плацдарму. Я не думаю, що росіяни і в подальшому рухатимуться трасою 05-11 у напрямку Покровська, тому що це нелогічно з точки зору тактики. А от просування на північ має хоча б якусь мінімальну логіку. Тому, найімовірніше, з Авдіївського плацдарму вони рухатимуться трасою Н20 в напрямку саме Краматорська та Часового Яру і намагатимуться охопити Торецьк.

При цьому окупанти тиснутимуть по всій лінії бойового зіткнення в цілому, щоб позбавити Сили оборони України можливості передислоковувати війська та посилювати свої підрозділи у районі Часового Яру та на інших найекстремальніших напрямках. Не буде тиску лише у напрямку лівобережної Херсонщини, тому що там у противника немає такої можливості. Ще ворог буде тиснути у Запорізькій області та на Лимано-Куп'янській вісі, щоб відволікати та сковувати наші війська.

Також Росія намагатиметься тримати напругу і у прикордонній смузі. Росіяни силами групи військ "Північ" (група, яка переформована та реорганізована на базі ГВ "Брянськ", "Курськ" та "Бєлгород") здійснять спробу імітувати загрози для Сум та Харкова. Втім, це будуть переважно диверсійно-терористичні дії саме на прикордонні. Небезпека очікується лише для прикордонної смуги – населених пунктів, які знаходяться за 2-3 кілометри від кордону з Російською Федерацією.

Чи є ризик того, що війська РФ під час своїх маневрів спробують просунутися ближче у бік Харкова?

Росіяни можуть спробувати це зробити, але нічого не вийде. Загрози наступальних дій у напрямку Харкова немає.

На вашу думку, наскільки вагомою цього року буде підтримка України з боку Заходу? Україна все-таки отримає достатню кількість озброєнь, чи основну ставку доведеться робити на вітчизняний ВПК?

Наразі вітчизняний військово-промисловий комплекс жодним чином не може замінити міжнародну підтримку. Наш ВПК – це допоміжний елемент, який доповнює допомогу від партнерів.

Ми не маємо масового виробництва танків, бойових броньованих машин типу БТР або БМП, не можемо забезпечити себе хоча б 50 одиницями коригованих авіаційних бомб, такими, як, наприклад, американські JDAM або французькі AASM Hammer. Також ми не можемо себе забезпечити потрібною кількістю крилатих і балістичних ракет. Тому ще довгий період часу в цьому питанні ми будемо повністю залежати від західних партнерів.

Чи отримає Україна цього року озброєння у необхідному обсязі?

Це знають лише люди, дотичні до формування запитів на озброєння. Я можу сказати лише те, що США цього року виділять нам більше допомоги, ніж це було у 2022 та 2023 роках.

Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Кемерон заявив, що Україна має право бити британською зброєю по Росії. Чи здатні країни Заходу загалом зняти заборону на використання свої озброєнь по російській території? Наскільки таке рішення посилило б можливості ЗСУ?

Країнам Заходу крок за кроком слід було б відмовитись від табу, пов'язаного з використанням їхньої зброї по території Російської Федерації. Якщо вони хочуть, щоб війна скоріше закінчилася, то треба зняти заборону. Без вогневого впливу по російській території ми не можемо максимально ефективно протидіяти агресії.

У РФ є велика кількість об'єктів, які треба знищити, щоб знизити можливості Росії в війні проти України. Ворожі об'єкти можна руйнувати і дронами, але набагато ефективніше буде застосування якогось снаряду з бойовою частиною вагою 400-500 кілограмів. Використання ракети на півтонни матиме значно більший ефект, ніж застосування дрону з 30-40 кг бойової частини.

Україні дозволять використовувати свою зброю по Росії, ймовірніше, держави Східної Європи чи країни Балтії?

Так, я думаю, що свою зброю по території Російської Федерації дозволять застосовувати саме країни Східної Європи та Балтії. Втім, ці держави не є основними виробниками зброї, яка здатна вражати російських окупантів на відстані від 50 до 300 і більше кілометрів.

Президент Франції Еммануель Макрон знову сказав, що припускає введення своїх військ до України за двох умов: прорив окупантами оборони ЗСУ і відповідне прохання з боку Києва. Заява Макрона – це лише політична риторика, чи Париж дійсно здатен вдатися до такого кроку?

На мою думку, заява Макрона – це не лише політична риторика. Наразі не тільки Україна, але і Європа переживає дуже непростий історичний період. Це зірковий час для Макрона, коли він може продемонструвати себе у ролі найактивнішого і дієвого політика, здатного ухвалювати непопулярні рішення. Відправка військ до України – це ж непопулярне рішення, причому не лише в Європі. Країни Європи, як уже було за часів Другої світової війни, досі не зрозуміли, що вони перебувають у стані Третьої світової. Сучасна Росія – така ж сама нацистська Німеччина, яка погрожувала всій Європі. Розуміння ситуації та усвідомлення цього факту є дуже повільним.

Президент Франції Макрон – перший з лідерів Європейського Союзу, який відкрито заявляє про загрозу, яку становить Росія, необхідність військової допомоги Україні, консолідації та формування коаліції. Тому заява Макрона має не лише політичний, але й історичний контекст. Про Макрона пам'ятатимуть як про першого європейського лідера, який почав відкрито говорити про загрози Європі.

Які країни могли б підтримати можливе рішення Франції щодо відправки військ до України? Особливо в умовах, коли подібні кроки є непопулярними.

Припускаю, що можливе рішення Франції підтримають держави Східної Європи або країни Балтії. Західна і Центральна Європа набагато повільніше усвідомлюють, що насправді відбувається. І саме ті країни, які найдовше відчували на собі вплив Радянського Союзу, цієї кабали, та десятки років відчували вплив уже з боку реваншистської Російської Федерації, дуже добре розуміють, до чого може призвести латентна і квола реакція на погрози від Москви.

Чи буде загроза ескалації між Росією та Заходом, якщо війська країн-союзників з'являться в Україні?

Наразі у Росії немає ресурсів для ескалації. Причому як людських, так і механізованих. Після інаугурації Путіна Кремль може оголосити мобілізацію, але вона буде спрямована на поповнення російських військ після втрат та посилення можливості наступу в Україні саме живою силою, а не механізованою компонентою.

Росія не наважиться розпочати бойові дії проти Північноатлантичного альянсу, якщо Європа відкрито вступить у війну в Україні. Захід у такій ситуацій отримав би додаткові можливості задля запуску 5-ї статті колективної безпеки. Росія розуміє, що ескалація стане для неї кінцем.

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що завдяки постачанню з Китаю верстатів, мікроелектроніки та оптики Росії вдалося досягти дуже високих темпів військового виробництва. Чи є у Заходу реальні важелі впливу на Китай?

Захід дійсно має серйозні важелі впливу на Китай, тому що вся економіка КНР залежить від експорту до США і Європи. Якщо експорт буде зменшуватися, а Захід замінить китайську продукцію, наприклад, на індійську, це дуже швидко зруйнує економіку Китаю. Взагалі економіка Китаю – це бульбашка. Всі вважають КНР геополітичним та економічним гігантом, але це не так. Китай ходить по крихкому льоду і має великі економічні проблеми.

Наведу один приклад. В 2018 році, коли за часів президентства Трампа розпочалася економічна війна між Китаєм та США, Шанхайська біржа за декілька днів втратила більше ніж трильйон доларів. Це закінчилося банківською кризою в Китаї та навіть протестами, які відбулися в економічно розвинених регіонах. Банки зазнали краху. Влада Сі Цзіньпіна тоді захиталася і була нестабільною.

Тому Китаю не вигідно підтримувати Росію. Якщо Захід впровадить санкції, це матиме наслідки для економіки Піднебесної. Китайській державі більш вигідно мати прагматичні та вигідні відносини із США та Європою, щоб був експорт, ніж працювати з Росією, яка не імпортує багато продукції з КНР. Китай розглядає Росію у якості свого васала, проте Москва не надає Пекіну можливості заробляти на рівні співпраці китайців з Заходом.

За яких умов Захід міг би запровадити серйозні санкції щодо Китаю?

Безумовно, головною умовою санкцій Заходу проти Китаю могла б стати пряма військова допомога Росії у вигляді відправлення військової техніки. Зараз Китай допомагає Росії технологіями – мікрочипами, мікросхемами, запчастинами до дронів та іншими елементами технічного порядку. Проте це не танки, гаубиці або ракети. Захід стовідсотково впровадить санкції, щойно Пекін перетне межу.

Тут цікавий ще один момент. Китай, на відміну від Північної Кореї, не відправляє РФ боєприпаси. Але у Заходу вже є питання з приводу китайської продукції, яка надходить до Росії. Західний світ може накласти обмеження на постачання цих товарів, і такі санкції матимуть вплив на економіку КНР.

Який запас військової міцності у Росії? Особливо враховуючи ситуацію, коли росіянам допомагають Китай, Іран та КНДР.

Запас міцності Росії можна проаналізувати за трьома компонентами – військова техніка, ракети та боєприпаси.

Якщо казати про техніку – танки, бойові броньовані машини і артилерію – у росіян її залишилося ще на 1,5 роки війни. У Росії на складах та центрах збереження є ще досить багато радянського металобрухту, який відновлюється і відправляється до зони бойових дій.

Що стосується ракет, вони самі їх виробляють. Але російське ракетне виробництво повністю залежить від контрабандних постачань.

Боєприпаси Росія також виробляє сама, однак власного виробництва недостатньо, щоб повністю задовольнити потреби по пострілах на фронті на добу. Той самий Китай напряму не допомагає боєприпасами, але постачає потрібні компоненти, такі як порохи. Необхідну російським окупантам бавовняну целюлозу постачають і країни Центральної Азії – Казахстан та Киргизстан. Бавовна – не критично необхідний для військового виробництва елемент, але він використовується для створення вибухових речовин, у тому числі, і порохів для снарядів.

Відкрито і напряму постачають боєприпаси Росії Північна Корея та Іран. Це дійсно допомагає росіянам компенсувати снарядний дефіцит.

За таких умов Росія здатна воювати ще декілька років?

Так, але якість ведення бойових дій і здатність проведення наступальних операцій буде знижуватись. Півтора-два роки – це період, коли Росія може тримати певний військовий рівень, але показники ефективного застосування всіх засобів ураження і технічні можливості будуть невпинно погіршуватися.

Хто такий Олександр Коваленко

Коваленко Олександр народився 15 грудня 1981 року в Одесі. Закінчив Одеську Академію зв'язку ім. Попова. З 2014 року бере активну участь у протидії агресії Росії проти України. Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір". Провідний експерт Українського Центру дослідження проблем безпеки. Український політичний і економічний блогер під ніком "Злий одесит".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
^
Ми використовуемо cookies
Прийняти