Війська РФ потрапили в пастку на Харківщині: деталі таємної операції ЗСУ

20 листопада 2026, 18:03
google news Підпишіться
на нас в Google
Контрнаступ ЗСУ на Харківщині зірвав плани РФ щодо оточення українських військ. Під час операції українці повернули 200 кв. км і 14 населених пунктів.
Операція
Операція "Ведмежий капкан" - як ЗСУ звільнили 14 сіл Харківщини / Колаж: Главред, фото: 56 окрема мотопіхотна Маріупольська бригада, 53 окрема механізована бригада ім. князя Володимира Мономаха

Ключові тези:

  • ЗСУ звільнили 14 населених пунктів на Харківщині
  • Операція "Ведмежий капкан" зірвала плани РФ щодо оточення
  • Українські військові знищили близько 400 одиниць техніки РФ

Збройні сили України провели секретну контрнаступальну операцію "Ведмежий капкан" на півночі Харківської області. Українським військовим вдалося звільнити 14 населених пунктів, повернути майже 200 кв. км території та зірвати плани російської армії щодо оточення українського угруповання. Про це повідомляє BBC News Україна, яке поспілкувалося з учасниками операції та з'ясувало її подробиці.

Які плани мала Росія на Харківщині

Наприкінці червня 2026 року російська армія розпочала наступальну операцію "Ведмежий кут". Її метою було створити кільце навколо українських підрозділів у районі села Різникове та селища Приколотне. Для цього російські війська просувалися з двох напрямків - через Вільхуватку та з боку Вовчанська.

відео дня

У вересні російське Міноборони регулярно заявляло про нібито наближення повного оточення українських сил. 16 жовтня начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов доповів Володимиру Путіну про завершення операції. Москва стверджувала, що захопила 28 населених пунктів і 461 кв. км території.

Однак переконливих доказів заявлених успіхів Кремль не надав. Українська сторона називала повідомлення про знищення угруповання ЗСУ інформаційними вкидами. Водночас ситуація на фронті справді була складною: російські підрозділи наблизилися до Приколотного та створили загрозу українській логістиці.

Як ЗСУ підготували контрнаступ

На початку вересня головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий наказав посилити цей напрямок. До операції залучили, зокрема, 120-й окремий розвідувальний полк і 475-й окремий штурмовий полк CODE 9.2, який став основною ударною силою.

План передбачав не фронтальне зіткнення з основними силами противника, а маневр із виходом на його фланги. Командир 475-го штурмового полку, підполковник Олександр Настенко з позивним "Флінт", розповів, що російські диверсійні групи вже намагалися проникнути до Приколотного.

"Ситуація була поганою. Передові ДРГ (диверсійно-розвідувальні групи) армії РФ вже "заскакували" в Приколотне, але ми їх знищили. Наш аналітичний центр проаналізував дії противника і побачив, що його усі боєздатні штурмові групи висунулися вперед в район Довжанки (близько 6 км до Приколотного, – Ред.). Ми вирішили не рубитися з ними в лоб, а обійти з флангів", - розповів Настенко.

Як українські військові заманили росіян у пастку

Одним із ключових елементів задуму стало використання бронетехніки для створення хибного уявлення про напрямок головного удару. Два українські танки - Т-80 та Abrams - заїхали центральною дорогою до Вільхуватки й відкрили вогонь прямою наводкою по російських укриттях.

Війська РФ потрапили в пастку на Харківщині: деталі таємної операції ЗСУ
Abrams / Інфографіка Главред

Російське командування сприйняло цей маневр як початок основного наступу та почало перекидати до населеного пункту резерви. Коли підкріплення прибуло, українські військові атакували його безпілотниками.

Після знищення резервів ЗСУ розпочали одночасні штурмові дії з півночі та півдня. Це дозволило ізолювати російський виступ і позбавити противника можливості вільно маневрувати.

"Протягом трьох тижнів, до 10 жовтня, нам вдалося замкнути це оточення противника", - зазначив підполковник Настенко.

Як ЗСУ заблокували російську логістику

Окрему увагу українські військові приділили недопущенню перекидання російських підкріплень із території РФ. Для цього за допомогою безпілотників мінували логістичні маршрути на глибину до 30 км.

Такий підхід командир полку називає глибокою ізоляцією поля бою. Оскільки роботи проводилися також на російській території, українським військовим довелося організувати спеціальну систему зв'язку з дронами за допомогою ретрансляторів.

Під час операції активно застосовували танки та важкі бронемашини Bradley. Перед висуванням техніки військові розміновували маршрути й облаштовували додатковий захист машин. Безпеку бронегруп забезпечували важкі бомбери Vampire та дрони-перехоплювачі, які знищували російські безпілотники.

Ще одним нововведенням стала евакуація поранених із поля бою за допомогою великих коптерів. За кілька тижнів підрозділ здійснив сім таких евакуацій.

Яких результатів досягла операція "Ведмежий капкан"

За даними української сторони, під час контрнаступу вдалося звільнити майже 200 кв. км території та 14 населених пунктів навколо Вільхуватки. Заявлені втрати російської армії становлять близько 800 військовослужбовців і майже 400 одиниць техніки.

Олександр Настенко наголошує, що основне завдання виконано, хоча окремі бойові дії ще тривають. Зараз українські підрозділи продовжують зачистку населених пунктів поблизу державного кордону.

"Операція ще не завершена, але ситуація вже повністю стабілізована. Загрози, що щось піде не так, практично відсутні. Наш полк разом із суміжними підрозділами під командуванням Угруповання об'єднаних сил зламали плани противника і відновили втрачені позиції", - заявив командир полку.

BBC News Україна зазначає, що незалежно перевірити заявлені сторонами втрати та масштаби контролю над територіями в умовах війни оперативно неможливо.

Яку роль у контрнаступі відіграв центр "Фаланга"

До планування та проведення операції залучили центр мультидоменних операцій "Фаланга", створений навесні 2026 року на базі 475-го та 1-го штурмових полків. У ньому працюють близько 100 військових, які аналізують розвідувальні дані з різних джерел і розробляють плани бойових операцій.

Одним із попередніх масштабних завдань центру став "логістичний локдаун" Криму в травні-червні 2026 року. Тоді українські підрозділи атакували мости на Кримському перешийку, ускладнивши постачання російських військ на півдні України.

Зараз фахівці "Фаланги" працюють над створенням військової програми на основі штучного інтелекту. Вона має автоматично опрацьовувати великі масиви розвідувальних даних і пропонувати варіанти дій для командування.

Система аналізуватиме відео з безпілотників, дані радіоперехоплень, текстові зведення, інформацію з кіберпростору та погодні умови. Також до неї планують завантажувати сценарії успішних операцій для подальшого використання.

"В української армії зараз не так багато "точок росту". Зараз ми намагаємось зробити ще одну. Це має бути електронна система, яка б на першому етапі виконувала роль електронного battle captaine (офіцер, відповідальний за безперервне управління поточними операціями та боєм у режимі реального часу, - Ред.)", - пояснив Олександр Настенко.

Робота над програмою вже розпочалася, обладнання закупили. Практичне використання системи в тестовому режимі очікується у грудні.

Як удари по Кримському мосту вплинуть на фронт

Російська армія втратила повноцінне залізничне та автомобільне сполучення через Кримський міст. Це обмежує можливості постачання окупаційного угруповання на півдні України та створює додаткові проблеми для військової логістики РФ. Про це в інтерв'ю Главреду розповів військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов.

За словами експерта, Крим фактично опинився в оперативному оточенні. Траса Р-280 перебуває під вогневим контролем українських військових, автомобільна частина мосту зруйнована, а рух поїздів після нового удару зупинено.

"А фронт дуже добре відчує руйнування мосту, причому відчує аж до Оріхова", - наголосив Жданов.

Окрему увагу експерт звернув на залізничний міст через річку Кальміус. Він входить до складу нової гілки на Мелітополь, яку росіяни побудували минулого року. Його руйнування може порушити забезпечення одразу двох російських угруповань.

"Якщо залізничний міст через Кальміус обвалити, то російські групи військ "Дніпро" та "Захід" опиняться на голодному пайку", - пояснив військовий експерт.

Водночас Жданов прогнозує можливе посилення російського наступу на Покровському та Гуляйпільському напрямках. На його думку, таким чином російське командування намагатиметься розширити сухопутний коридор до Криму.

"І я думаю, що найближчим часом російський генштаб розпочне масовану атаку на Покровському та Гуляйпольському напрямках. Бо для них це єдиний спосіб розширити сухопутний коридор. Зараз він становить близько 100 км, і за допомогою middle strike ми контролюємо його на всю глибину. А у росіян тепер це єдина артерія, що зв’язує Крим із Російською Федерацією", - наголосив експерт.

Війна Росії проти України - що відомо про ситуацію на фронті

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, 16 листопада Інститут вивчення війни (ISW) у звіті зафіксував тактичні успіхи українських сил та відступ російських підрозділів на Новопавлівському напрямку на межі Дніпропетровської та Донецької областей - зокрема, ворог втратив позиції поблизу села Філія та на північний захід від Дачного. Водночас аналітики підкреслили, що 14–15 листопада Добропільський напрямок залишався найгарячішою ділянкою передової, на яку припадало близько 40% усіх бойових зіткнень, проте попри надвисоку інтенсивність штурмів окупантам не вдалося там просунутися.

Водночас увечері 15 листопада аналітики моніторингового проєкту DeepState оновили інтерактивну мапу бойових дій, зафіксувавши локальне просування російських окупаційних військ одразу на двох ділянках фронту в Донецькій та Харківській областях. За даними проєкту, ворог розширив зону контролю поблизу села Вільне у Шахівській громаді Покровського району Донеччини, а також має територіальні успіхи біля Петропавлівки Куп’янського району, розташованої приблизно за сім кілометрів на схід від Куп’янська.

Раніше у зведенні від 15 листопада фахівці ISW повідомили, що російське командування намагається вести наступальні дії проти українського "поясу фортець" на півночі Донеччини одночасно з чотирьох напрямків - із півночі, північного сходу, сходу та півдня. Аналітики наголосили, що ключовою метою цих атак є Костянтинівка, яка виступає крайньою південною точкою цієї 50-кілометрової мережі оборонних рубежів і захоплення якої Кремль розглядає як необхідну умову для подальшого просування на Слов’янськ і Краматорськ.

Читайте також:

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Новини партнерів
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти