
Ви дізнаєтесь:
- Що пов’язує загибель Бикова з дитячими спогадами
- Чому він сам виконував трюки на зйомках
- Що приховував актор за образом "народного героя"
Ім’я Леоніда Бикова назавжди залишиться в історії українського кіно. Його талант, харизма й щирість зробили його справжнім кумиром мільйонів глядачів та акторським символом кількох поколінь.
Главред вирішив згадати життєвий шлях великого митця.
Як розповідає режисер і блогер Богдан Когут, Биков народився 12 грудня 1928 року в селі Знам’янське на Донеччині в родині робітників.
"Моє коріння з прокатки", — з теплотою згадував він про своє походження.
Першу виставу Леонід поставив ще у 4 класі — "Таня — революціонерка". За символічну плату у 10 копійок малі глядачі могли насолодитися дитячим театром, а юні актори витратили зароблене на лимонад і печиво. Уже в 10 років Биков не лише режисував, а й грав головну роль у власних постановках.
Вам також може бути цікаво: Що думала Леся Українка про Росію та росіян - правду замовчували в СРСР.
Коли почалася Друга світова війна, 15-річний Леонід кілька разів намагався втекти на фронт, але кожного разу його повертали додому, — зазначає Когут.
У кіно Биков дебютував 1952 року, зігравши невелику роль у фільмі "Переможці". А вже невдовзі прийшла слава — завдяки стрічці "Максим Перепелиця", де він виконав головну роль.
За словами Богдана Когута, життя актора було насичене не лише професійними злетами, а й особистими драмами: ширилися чутки про його стосунки поза шлюбом, хоча сам Биков про це не любив говорити.
У 1960-х роках він працював на студії "Ленфільм", поєднуючи акторську та режисерську діяльність. З 1969 року Биков став режисером на кіностудії імені Олександра Довженка.
Саме там у 1973 році він створив культовий фільм "В бой идут одни „старики"", де виконав і головну роль — "Маэстро". Його герой неодноразово співає українські пісні, розповідає про традиції й рідну землю, що підкреслює патріотичну натуру самого Бикова.
Детальніше про Леоніда Бикова дивіться у відео на ютуб-каналі "Останній гетьман".
Останньою великою роботою актора став фільм "Аты-баты, шли солдаты…", де він особисто виконував усі трюки.
На жаль, 11 квітня 1979 року життя митця обірвалося в автокатастрофі дорогою з дачі до Києва. За трагічним збігом обставин, того ж дня загинув його друг дитинства Віктор Щедров.
Читайте також:
- Черкаси: маловідомі деталі про витоки назви міста, які вас здивують
- Феномен української музики: як одна пісня змінила правила гри в СРСР
- Його пісні слухав весь СРСР, а зник у 30: що приховує історія Івасюка
Про ютуб канал "Останій гетьман"
На цьому каналі режисер та блогер публікує відео про Україну та українців, де розповідає про людей, які вплинули на історію нашої країни, а також про знакові події, що тут відбувалися. Він також розповідає про історію заснування українських міст і сіл. Автор вважає, що YouTube — це не лише місце для розваг, а й джерело пізнання.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред