Підпишіться 
Про що йдеться у матеріалі:
- Чи було населення Київської Русі писемне
- Який міф про Київську Русь поширює Росія
Російська історіографія десятиліттями просувала тезу про нібито низький рівень грамотності населення Київської Русі. Ця версія активно використовувалася для формування уявлення про культурну відсталість давньої України. Водночас археологічні знахідки та історичні факти свідчать про зовсім іншу картину. Український історик та глава Інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров у відео на YouTube пояснив, чому один із найстаріших російських міфів не витримує жодної критики.
Главред з'ясував, який головний міф про Україну поширює Росія.
Міф про безграмотність населення Київської Русі
Одним із головних аргументів прихильників цієї теорії була мала кількість письмових документів, які дійшли до нашого часу з періоду IX–XIII століть. Саме на цьому будувалася версія про нібито неписемність населення Русі.
"Від IX до XIII століття у нас залишився лише один писаний документ — так звана Мстиславова грамота", — зазначив Алфьоров.
За словами історика, саме нестача документів уцілілих до наших днів дала підстави російським науковцям сформувати зручну для себе концепцію.
"Тож свого часу, коли росіяни контролювали українську історію та науку — в часи Російської імперії, а згодом Радянського Союзу, — вони висунули тезу про те, що народ на Русі був неписемним", — пояснив експерт.
Стилуси як доказ масового використання письма
Важливим свідченням поширення писемності стали археологічні знахідки спеціальних інструментів для письма. Їх знаходять у великій кількості на території давньої Русі.
"Це стилуси — загострені металеві або кістяні палички з лопаточкою на кінці. Гострим боком писали по свинцевих пластинках, воску, бересті чи глині, а лопаточкою потім затирали написане. І таких стилусів археологи знаходять усе більше й більше", — розповів фахівець.
Історик наголошує, що масове поширення таких інструментів суперечить твердженням про безграмотність населення.
"То хто неписемний?" - наголосив Алфьоров.
Дивіться відео про головний міф Кремля щодо Русі:
Берестяні грамоти свідчать про повсякденне листування
Ще одним аргументом на користь високого рівня грамотності стали берестяні грамоти. Вони демонструють, що письмо використовували не лише представники духовенства чи влади, а й звичайні мешканці міст.
"На території сучасної РФ їх знайшли понад тисячу. І що цими стилусами писали на корі дерева? Звичайні записки: "дай мені те", "позич се", "іди подивись на того". Тобто пересічні містяни писали про буденні речі", — зазначив історик.
Таким чином, писемність була частиною повсякденного життя, а не привілеєм вузького кола освічених людей.
Графіті Софії Київської підтверджують поширення грамотності
Особливу цінність для істориків мають написи, залишені на стінах храмів. Вони дозволяють зрозуміти, як люди використовували письмо у релігійному та особистому житті.
"Це графіті — нашкрябані гострим предметом написи на стінах нашої Софії Київської. Тоді люди тихо наносили на стіни собору свої молитви до Бога", — розповів експерт.
Такі знахідки свідчать про те, що навички письма були поширені серед населення значно ширше, ніж це намагалася показати російська історіографія.
"І все це хотіли запакувати росіяни, що начебто писали тут тільки монахи", - додав Алфьоров.
Понад 20 тисяч печаток проти одного документа
Найсильнішим доказом на користь писемності населення Русі історик називає археологічні знахідки свинцевих печаток. Саме вони руйнують російський міф найбільш переконливо.
"Це свинцева печатка, до речі, Святослава Хороброго. Такі печатки підвішували під документи. За чотири століття до нас дійшов лише один документ, а подібних печаток відомо понад 20 тисяч. То хіба наші предки були неписемними?" — наголосив історик.
На думку Алфьорова, саме ця статистика є беззаперечним доказом існування великої кількості документів, які просто не збереглися до нашого часу.
"Це, друзі, беззаперечні факти про те, що наші предки були писемними", - підсумував експерт.
Вам також може бути цікаво:
- У Львові зафіксували незвичайну аномалію - що вдалось зняти на відео
- Удар по Лаврі мав приховану мету: історик розкрив реальний задум Кремля
- Скандал тисячолітньої давнини: що приховували стіни Софії Київської
Про персону: Олександр Алфьоров
Олександр Анатолійович Алфьоров (нар. 30 листопада 1983, Київ) — український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Голова Інституту національної пам’яті України, майор запасу ЗСУ, передає Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
