
Головне:
- Як з’явилася назва київських Теремків
- Чому новобудови для науковців назвали "Теремками"
Фраза Кузьми Скрябіна: "Так, тепер треба сорєєнтіруватись по мєсності і поняти, в яку сторону Термки" - давно стала крилатою. Однак мало, хто знає, що назва цього київського району має неочікуване походження. Воно пов’язане не з казковими сюжетами чи архітектурними особливостями, а з подіями радянського періоду та навіть ідеєю створення "міста в місті", розповідає Телеграф.
Хоча слово теремки звучить по-казковому й означає невеликий будиночок (зменшене від терем, у давньоруській мові "вежа" або верхній поверх будівлі), історія столичних Теремків не міфічна, а, швидше, більш прагматична.
У 1960-х роках поряд із Голосіївським лісом почали зводити житловий масив для науковців співробітників Інституту кібернетики АН УРСР та пов’язаних з ним установ. У планах проєкту було створення компактного "містечка вчених" із сучасним плануванням, школами, дитсадками та зеленими зонами.
За однією версією, назву "Теремки" вигадали самі мешканці нового району, жартома називаючи свої новобудови "теремками" у дусі радянської романтики. З часом ця назва вийшла за межі жарту й стала офіційною.
Втім, існує й інше припущення: топонім може мати глибше коріння, ще з часів Київської Русі. Мовляв, колись тут могли стояти тереми - дерев’яні садиби київської знаті, розташовані поблизу лісу та струмків. Прямих археологічних підтверджень цьому на сьогодні немає.
Сьогодні Теремки - відома частина Голосіївського району, її умовно поділяють на:
- Теремки-1 — ближче до метро "Іподром" і проспекту Глушкова;
- Теремки-2 — поруч із вулицею Академіка Заболотного та Одеською площею.
У радянську добу район через концентрацію наукових установ, особливо в сфері електроніки та кібернетики навіть називали "київським Силіконовим плато". До початку забудови тут були дачі, поля та ліси, частина яких збереглася в межах ВДНГ і Голосіївського лісу.

Як з'являлися назви українських міст - деталі
Главред розповідав, чому Полтава називається саме так. Це місто, що розкинулося на мальовничих просторах України, зачаровує не лише своєю давньою історією, а й загадковою назвою.
Також нещодавно було розкрито таємницю, як з'явилась назва міста Суми. Спочатку місто, ймовірно, називали просто "поселенням на Пслі". А назву почали шукати пізніше, коли громада вже сформувалася і закріпилася.
Також розповідалося, хто керував Україною найдовше в історії. Український історик Олександр Алфьоров назвав трьох правителів, які найдовше очолювали Україну. І перше місце в цьому списку може вас здивувати.
Більше цікавих новин про культуру:
- Сторінки життя Миколи Леонтовича: що приховувала радянська влада
- Давній міф спростовано: чому подвиг Сусаніна вигадка та до чого тут українець
- Цікаві факти про 90-ті: що означала "кравчучка" та які речі стали символами епохи
Про джерело: Телеграф
Телеграф — українське соціально-політичне інтернет-видання, створене 2012 року. Сайт висвітлює події в Україні та світі. Належить українському бізнесмену Вадиму Осадчому. Головний редактор - Ярослав Жарєнов, пише Вікіпедія.
Телеграф охоплює широкий спектр тем, включаючи політику, економіку, соціальні події, культуру, спорт та новини з фронту. Видання також публікує ексклюзивні матеріали, такі як інтерв'ю з відомими особистостями та аналітичні статті.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред