Минулого тижня стало відомо про чотири витоки газу на газопроводах Північний потік-1 і Північний потік-2. Польща не виключила, що витоки на газопроводах можуть бути провокацією з боку Росії. У НАТО заявили, що аварія на газопроводах не є випадковістю і сталася через умисну диверсію. У відповідь Росія почала розслідувати інциденти на газопроводах як "акт міжнародного тероризму" і звинуватила в інциденті США.
В інтерв'ю Главреду директор спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея", експерт з державної політики в паливно-енергетичному комплексі Геннадій Рябцев розповів про те, кому вигідніша диверсія на газопроводі, чи можливі атаки Росії на українську ГТС, чому Росія буде змушена скорочувати видобуток газу і як на це реагуватимуть російські еліти.
І на Заході, і в Росії пошкодження гілок Північного потоку називають диверсією, причому звинувачують один одного. Кому, на ваш погляд, вона найбільш вигідна?
У мене є, щонайменше, три причини, з яких це могла б здійснити російська сторона, і жодної, з якої це могли б зробити українська, американська чи європейська сторони.
Причини ці полягають у наступному. Перша - Газпром має кілька контрактів, підписаних на умовах "качай або плати" з європейськими споживачами. Оскільки Газпром змушений виконувати політичні вказівки і припиняти з надуманих причин прокачування газу, вже з початком осені стало ясно, що забезпечити виконання контрактів за обсягами прокачування Газпром буде не в змозі. А це автоматично означало б появу позовів від усіх споживачів в арбітражних палатах з подальшою виплатою або вказівкою виплатити неустойку Газпрому, оцінювану десятками мільярдів доларів. Єдиним виходом із ситуації для російської сторони могло б стати створення "обставин непереборної сили", тобто форс-мажору, на який можна було б послатися як на причину невиконання контракту і, відповідно, невиплати або безперспективності подачі позовів у арбітражній палаті. Це, власне кажучи, і сталося. Бо буде складно (а, може, й неможливо) визначити винного, адже якихось свідчень того, хто це зробив, знайти буде неможливо. І, звичайно ж, тепер російська сторона отримує повне право посилатися на обставини непереборної сили і не виконувати контракти з компаніями щодо прокачування газу Північним потоком.
Друга - диверсія призвела до зростання котирувань на всіх європейських газових хабах. У першу чергу - німецькому та нідерландському. І це, природно, призведе до того, що вартість газу зросте, і це збільшить доходи Газпрому від продажу газу, який транспортується за іншими напрямками. Оскільки у контрактах ціна газу прив'язана до котирувань на єврохабах.
І, нарешті, третя причина - військово-політичне керівництво РФ у рамках економічної війни (якщо хочете - гібридної війни) розпорядилося використовувати енергетичну зброю проти ЄС по максимуму. Тобто необхідно зробити все для того, щоб Європа скасувала або хоча б призупинила запровадження нових санкцій проти Росії і для цього було поставлено завдання - зробити все для того, щоб ускладнити проходження опалювального сезону європейськими країнами. Це політичні акції, спеціальні операції і, не виключено, що і спеціальна військова операція. Порушення поставок по Північному потоку значно ускладнить вирішення проблем, пов'язаних з опалювальним сезоном у європейських державах. У першу чергу, в Німеччині, яка була найбільшим споживачем російського газу на континенті досить тривалий час.
Ці три причини і могли підштовхнути РФ до диверсії.
А яка причина того, що Росія звинувачує США, особливо на тлі інформації про те, що низка країн вже перемикаються на термінали LNG? Чи є у Штатів якась мотивація влаштувати якщо не диверсію, то хоча б аварію на Північному потоці?
США немає жодного сенсу це робити, тому що контракти про постачання вже підписані. І Німеччина вже будує сім терміналів для прийому скрапленого газу, які будуть вводити в експлуатацію, починаючи з січня нинішнього року. Ці установки будуються не просто так, а для того, щоб їх завантажувати - вже орендовані газовози для того, щоб везти газ до Німеччини. Тому тут немає абсолютно ніякої зацікавленості американської сторони, бо у неї і так є контракти. Крім того, на відміну від Російської Федерації, де всі поставки вуглеводню здійснюються за дозволом військово-політичного керівництва (адже Газпром і Роснефть фактично є державними компаніями), у США немає держкомпаній і тому уряд має дуже обмежений вплив на їхню політику. Тому навіть якщо і була б якась політична вказівка постачати газ до Європи, то компанії, якщо їм це не вигідно, вчинили б так, як минулого року. Адже тоді, незважаючи на критично високі ціни на газ в Європі, американський скраплений природний газ надходив до Південно-Східної Азії і, незважаючи на заклики європейських політиків і американського президента, трейдери залишалися глухими до прохань, оскільки їм було вигідніше торгувати з Китаєм. Тому американську сторону можна звинувачувати лише в тому, що у американців, на відміну від України і абсолютної більшості держав у Європи, чи не у єдиних з усіх дійсно є можливість для проведення такої операції.
Ви на початку говорили про те, що одна з причин, по якій Росія могла вчинити диверсію, у можливості ускладнити опалювальний сезон країнам ЄС, які купують газ у РФ. Перш за все - Німеччині. Які країни, крім Німеччини, залежні від Північного потоку - чи можуть у них виникнути проблеми після пошкоджень газопроводу?
Поставки можуть здійснюватися в Австрію, Нідерланди, держави Бенілюксу, але основні обсяги йшли саме до Німеччини. І є певний сенс у тому, що така диверсія сталася саме зараз, оскільки температура повітря вже знижується, опалювальний сезон потрібно буде ось-ось починати, а термінали з прийому скрапленого газу на узбережжі Північного моря будуть уведені в експлуатацію не раніше січня. Іншими словами, у Кремля є три-чотири місяці для того, щоб здійснювати серйозний тиск на політиків і громадян тієї ж Німеччини, оскільки від їх думки багато в чому залежатиме подальша санкційна політика Євросоюзу щодо РФ.
Якщо говорити про пошкодження, то наскільки вони критичні для Росії?
Для Росії вони не критичні. За великим рахунком, Північний потік вже давно окупився - він приносив лише надприбуток. Що ж стосується СП-2, то витрати на його будівництво фактично можна компенсувати тими доходами, які були отримані Газпромом протягом останніх 12-18 місяців, коли котирування (а за ними - і реальні ціни) на природний газ, що експортується з РФ, зросли більш ніж у сім разів. І це дозволяє Газпрому списати витрати на будівництво. Тим більше, що постраждають від незапуску Північного потоку-2 і європейські інвестори, адже мінімум чотири європейських компанії вкладали в газопровід не менше коштів, ніж Газпром.
Якщо у РФ не буде Північного потоку, і якщо вже газопровід, як ви сказали, вже окупився, які шляхи збуту газу у неї залишаються?
Шляхи збуту можуть бути будь-які, все залежить від того, чи буде попит. До тих пір, поки не будуть скасовані санкції, європейський ринок для Газпрому закритий. Перенаправити європейські потоки куди-небудь неможливо. Адже для цього необхідна інфраструктура, а вона у РФ відсутня. По-перше, у неї немає технологій великотоннажного скраплення газу, а єдина технологія середньотоннажного скраплення належить приватній компанії Новатек, а не Газпрому. Також у Росії немає флоту газовозів - незважаючи на те, що таке завдання ставилося ще більше десяти років тому, у РФ ніхто нічого не робив. Недостатньо і терміналів скраплення газу - ті термінали, які є, вже завантажені по повній і не настільки потужні, щоб перенаправити потоки. Це можуть зробити тільки сахалінські, у районі Владивостоку і поруч з Усть-Лугою, та й через них можуть бути перенаправлені тільки незначні потоки. Тим більше, що в Усть-Лузі є проблеми з підходом газовозів до терміналів, бо там є постійні проблеми з фарватером.
Що стосується перенаправлення потоків в Китай, то їх обсяги також можуть бути незначними. Сила Сибіру начебто працює, але це - мізер, десята частина від того, що поставлялося до Європи. І збільшення потужностей також неможливе, адже для цього потрібно будувати труби. А для того, щоб побудувати трубу, порівнювану за потужністю з Північним потоком, необхідно, щонайменше, 10 років і кошти, оцінювані в $90 мільярдів. Зрозуміло, що таких коштів у РФ не знайдеться.
А куди вона тоді буде дівати надлишки газу - спалювати?
Слід очікувати значного скорочення видобутку (що, до речі, відноситься і до нафти) в наступному році. Саме тому так важливі найближчі місяці і саме тому Росія так поспішає і використовує будь-які доступні засоби, в тому числі і сумнівні. Бо якщо РФ не вдасться дотиснути Європу і США в цьому опалювальному сезоні, то перспективи розвитку нафтогазової галузі Росії вимальовуються дуже сумні.
Не могли б ви пояснити докладніше, які саме можуть бути наслідки, якщо РФ скоротить видобуток газу? У чому це проявиться?
Якщо говорити про доходи Російської Федерації, то одні лише доходи від сплати податків на видобуток корисних копалин і експортних мит складають близько 16% бюджету. З урахуванням податку на прибуток, дивідендів, доходів від діяльності компаній, які забезпечують безпосередньо видобуток, починаючи від розвідки і закінчуючи кейтерингом і пранням білизни півмільйона співробітників Газпрому, то все це досягає 45-55% дохідної частини федерального бюджету РФ. Говорячи про регіони видобутку, є моногалузеві регіони, такі як Ханти-Мансійський або Ямало-Ненецький автономні округи, Татарстан, Башкортостан. Усі ці регіони існують виключно завдяки видобутку. Якщо він буде скорочуватися, то ці регіони просто припинять своє існування і з донорів бюджету перетворяться на його проїдачів.
А це призведе до того, що цілі регіони і великі міста РФ стануть примарами. І це - справа найближчих років.
Адже чим займатися і звідки брати кошти на розвиток відповідних технологій, якщо попит на вуглеводні буде скорочений? Тобто спочатку буде скорочено видобуток там, де собівартість відносно висока, тобто в регіонах до Уралу, а після - в регіонах Крайньої Півночі, Західного Сибіру, де плече транспортування занадто велике, і по всій країні. Немає сенсу переорієнтовувати ці потоки і на внутрішнє споживання, оскільки газ, який раніше надходив Північним потоком, не може бути використаний північними регіонами РФ, адже там їх немає кому продавати. Там немає людей, населені пункти там тільки на папері і газифікувати їх немає сенсу, тому що від цього не можна буде виручити ніяких коштів.
У зв'язку з цим, продавати газ всередині країни у великих кількостях Росія не зможе. Оскільки, на відміну від регіонів України, які практично повністю були газифіковані, в РФ навіть Московська область більш ніж наполовину без газу. А за нестачі газохімічних підприємств (бо газ було набагато вигідніше експортувати, ніж переробляти всередині країни) ці проблеми будуть, безумовно, тільки загострюватися.
На жаль для України, загострення цих проблем і перетворення їх на критичні може зайняти дуже тривалий час, це справа не найближчого року. Видобуток хоч і істотно скоротиться, але вплив цього скорочення спочатку відчують на собі регіони Росії, і тільки потім це перейде на федеральний бюджет і на стан російської економіки в цілому. Все буде залежати від того, чи збережеться нинішня політика в РФ. До тих пір, поки вона буде незмінною і поки живе нинішнє керівництво Кремля, в Росії щосили робитимуть вигляд, що все йде за планом. І скорочення видобутку - це стратегія на десятиліття. Але це може закінчитися в будь-який момент.
Що буде далі? Росія - велика країна, там величезна кількість розумних людей, яких не влаштовує те, що їх доходи знищуються в ім'я дивних політичних амбіцій, обумовлених не дуже хорошим станом однієї конкретної людини після ковіду. І це невдоволення буде зріти, поки не виплеснеться за першої можливості - щойно бізнес відчує, що можна натиснути на владу, він це зробить.
Чи правильно я розумію, що з урахуванням дій Росії є всі підстави говорити, що РФ в осяжному майбутньому позбавиться статусу європейської бензоколонки?
Безумовно. Щойно поставки вуглеводнів в Євросоюз припиняться, у Росії зникне можливість політичного впливу на тих, хто у Європі ухвалює глобальні рішення. Експорт вуглеводнів до Китаю - це зовсім інше. Тому що експорт до Європи супроводжувався відвертим тиском і використовувався у політичних цілях, але нехай спробують натиснути на Китай. Те саме стосується і Індії - обидві ці країни використовують усі можливості для реалізації власних геополітичних інтересів і вони будуть грати на протиріччях між РФ і Заходом в особистих цілях.
Раніше ви згадали нафтовидобувні регіони Росії. Якщо вони стануть дотаційними, чи може це призвести до якихось протестів?
До протестів - навряд чи. Але це може призвести до того, що місцева еліта, яка незадоволена втратою прибутку, може проявити певні сепаратистські нахили. Дуже багато політологів говорять про ймовірність розвалу РФ на кілька самостійних політичних утворень. І це далеко не фантазії, особливо якщо врахувати те, що час від часу відбувається у Владивостоці, Хабаровську, Новосибірську, Єкатеринбурзі.
На початку ви говорили, що виросли котирування після аварії на Північному потоці. Що буде далі з цінами?
Котирування залишатимуться високими, поки Євросоюз не перегляне цільову модель газового ринку і ринку електроенергії. Розробляючи їх, європейські політики не врахували наявності в світі фінансових спекулянтів, тобто тих, для кого торгівля вуглеводнями не є основним видом діяльності. Вони торгують усім-ф'ючерсами, деривативами, страховками, валютою, акціями. І їх спекулятивний капітал плавно перетікає з одних електронних майданчиків на інші. Зараз ми бачимо перетворення торгових газових майданчиків в Європі в те, на що вже перетворилися нафтові, де дуже рідко навіть одна з угод з продажу нафти закінчується її реальним постачанням. 80% учасників газового ринку в Європі - це ті, хто заробляє на перепродажі зобов'язань із постачання газу. І це є причиною нинішніх аномально високих котирувань, які вже давно не визначаються економічними законами співвідношення попиту і пропозиції.
Виходячи з того співвідношення, яке існує зараз, реальні ціни на газ мали бути в межах 500 доларів за 1000 кубометрів, але аж ніяк не 2000. І поки не буде переглянута модель, ціни будуть залишатися високими, коливатися абсолютно непередбачуваним чином і відображати не реальну ситуацію на ринку, а очікування спекулянтів про зміни котирувань у майбутньому. А оскільки ціна газу для української промисловості також прив'язана до котирувань на європейському ринку, це може призвести до скорочення виробництва, банкрутства підприємств і, як наслідок, зменшення надходжень до держбюджету.
Після того, що сталося на газопроводах Північного потоку, чи може від подібної диверсії постраждати українська ГТС?
Справа в тому, що такі випадки вже були. Якщо мені не зраджує пам'ять, схожі диверсії вже відбувалися з газопроводом, який постачав газ із Туркменістану та Казахстану до РФ - тоді на російській стороні раптово були перекриті засувки, а тиск в трубопроводі виріс. А оскільки в казахстанських степах немає ніяких контрольно-вимірювальних станцій, стався розрив трубопроводу, який унеможливив експорт туркменського газу через РФ, у тому числі - до Європи. Другий схожий випадок, але вже з меншими наслідками, стався всього кілька місяців тому, коли Газпром без попередження збільшив тиск в трубі Уренгой-Помари-Ужгород. І тільки швидка реакція оператора ГТС України запобігла негативним наслідкам.
Але у випадку з Україною навряд чи можливі повторення диверсій на кшталт тієї, що сталася на Північному потоці. Під водою що-небудь складно визначити, тоді як на суші часто встановлені контрольно-вимірювальні та компресорні станції. Тобто це має бути якесь глобальне руйнування об'єктів, адже є дублюючі трубопроводи, які були сконструйовані спеціально з метою виключення ймовірності одночасного пошкодження навіть внаслідок якихось терактів. Тут, скоріше, може бути використана інша технологія, коли російський уряд включав європейських операторів в санкційні списки. Це дає підстави Газпрому розірвати контракти на надання послуг і "осушити" трубопровід. Це вже сталося з газопроводом Ямал-Європа і те саме Росія планує зробити з газопроводом Уренгой-Помари-Ужгород, який прокладений через Україну. Вже неодноразово робилися натяки про те, чому Нафтогаз і оператор ГТС України не знаходяться в переліку компаній, проти яких РФ запровадила санкції. Але щойно це станеться, Газпром пошлеться на ці списки і розірве контракт про транзит. Причому такий "фінт вухами" цілком пройде і як доказ на користь РФ в арбітражах.
Що стосується південного напрямку, турецького і блакитного потоків, то тут навряд чи що-небудь станеться, оскільки це дуже сильно зачепить інтереси Туреччини, з якою РФ намагається підтримувати хоча б видимість контактів. Адже від Туреччини залежить багато чого - зокрема те, чи зможе РФ експортувати нафтову сировину з Новоросійська через протоки за відносно коротким маршрутом.
А якщо труба осушиться, чи будуть в України проблеми з газом?
Поки що, з урахуванням нинішніх обсягів споживання, у нас немає яких-небудь побоювань, тому як оператор ГТС в останні два роки до початку повномасштабної війни реалізовував програму з переорієнтації газотранспортної системи на потреби внутрішніх споживачів. Для цього були переобладнані і модернізовані компресорні станції, підготовлені резервні маршрути, були збільшені можливості міждержавних перетоків. І зараз залежність від тиску в транзитній трубі набагато менша, ніж це було у 2008-2009 роках.
А як щодо інших постачальників газу в Європу - чи можуть постраждати їхні системи?
Ця ймовірність, безумовно, існує. Але я не думаю, що РФ це робитиме. Атаки на інфраструктурні об'єкти ЄС - це фактично акт тероризму і в даному випадку, якщо буде встановлена причетність РФ до них, буде вже інший рівень санкцій і ставлення до Росії. У тому числі, і з боку тих держав, які зараз займають нейтральну позицію.
Раніше ви говорили, що диверсія вигідна РФ, тому що вона не хоче платити неустойку за контрактами. Чи може тепер Європа, розуміючи, що втрачає гроші, піти на поступки Росії і частково зняти з неї санкції?
У цьому немає ніякого сенсу - європейці, навпаки, будуть пред'являти позови РФ. Швидше за все, у випадку з Північним потоком будуть лише описані руйнування, встановлена безпосередня причина, тобто було надано внутрішній або зовнішній вплив, але встановити, хто конкретно це зробив, буде неможливо через відсутність або нестачу доказів.
Як ця диверсія може вплинути на подальшу співпрацю Росії і Європи і на геополітичну обстановку в цілому?
Не можна сказати, що контакти з РФ повністю припинені - товарообіг як і раніше значний, хоч і став менше, так як цілий ряд європейських і американських компаній все ще продовжують роботу в Росії. Навряд чи повне припинення співпраці буде реалізовано протягом найближчих років, але відновлення контактів на політичному рівні не відбудеться, навіть якщо з якихось причин буде змінена політична система в РФ.
Ця залізна завіса, яка опустилася на східному кордоні України, всерйоз і надовго.
Припинення добросусідських відносин і криза довіри настільки серйозна, що я не уявляю собі, за яких умов цей рівень довіри може бути відновлений до рівня 2013 року. Ця диверсія - ще один факт до скарбнички причин, за яких не варто співпрацювати з РФ.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
