Як саме після перемоги України можна буде забрати російські гроші та активи за кордоном на відбудову держави? Росіяни по-звірячому вбивають десятки тисяч українців, руйнують нерухомість інфраструктуру. Яке покарання вони понесуть?
300 мільярдів чи 1 трильйон?
"Главред" поспілкувався з головою правління громадської організації "Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва" Максимом Тютюнниковим. За його словами, точна сума коштів, яку західні союзники зможуть передати на відновлення України з конфіскованих російських активів, наразі невідома.
"Те, на що точно можна було б розраховувати, це заморожені активи Центробанку РФ за кордоном – приблизно 300 млрд доларів, що становить близько 60% обсягу всіх золотовалютних резервів Росії. Іншу частину державних коштів Росія перед вторгненням в Україну сховала у себе в золоті фізично, у Китаї – у юанях, і частину в міжнародних установах, тому на них розраховувати марно", - розповів Тютюнников.
читайте такожРосію накриває економічний канібалізмЗ ним погоджується експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян, який додає, що кошти можуть бути значно більшими. Так, за інформацією НАЗК заморожено російських активів за кордоном на суму не менше 1 трлн доларів.
"Однак, хай там як, але Україна все одно отримає не більше 500 млрд доларів", - додає він.
Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm, зазначає, що ті 300 млрд доларів, про які так всі часто згадують, є лише активами Центробанку РФ за кордоном, що можуть бути заарештованими у США. На його думку, взагалі активів цього російського банку-монстра за кордоном близько 400 млрд доларів.
"Загальна ж сума нам невідома. За останніми даними, лише у країнах ЄС заморожено власності російських олігархів на суму 12,5 млрд євро. Пошук активів триває, проте треба розуміти, що більшість з них відкрито на офшорні компанії чи підставних осіб", - додає фахівець.
Золото, валюта і цінні папери
Якщо розписати ці всі активи, то якими вони будуть і в чому?
Перш за все, слід враховувати саму природу цих коштів. Резерви Центрального банку Росії – це золоті і валютні накопичення, які використовуються для впливу на курс рубля. У разі девальвації нацвалюти Центральний банк продає іноземну валюту з резервів, задовольняючи попит на неї. Тобто, ці резерви – це так звана "фінансова подушка" будь-якої держави.
Станом на 2022 рік у структурі золотовалютних активів ЦБ РФ найбільшу частку, а саме 38%, займають державні цінні папери іноземних держав. Це облігації, випущені іноземними урядами, або державні гарантії інших країн. Тобто більше третини міжнародних резервів Росії вкладені у суверенний борг інших країн.
"У звіті самого Центробанку РФ було зазначено, що цінні папери іноземних держав є борговими зобов’язаннями, в основному випущеними урядами таких держав: Китаю, Німеччини, Франції, Сполученого Королівства, Австрії, Канади, США, а також державними агентствами та фондами, міжнародними організаціями та банками. На депозитах в іноземних банках ЦБ РФ тримав 30% активів у валюті, золото займало 21%, цінні папери іноземних компаній -- 4,6%, цінні папери міжнародних організацій – 3,8%", - розповів Максим Тютюнников.
Наразі міжнародні резерви Росії у розмірі 300 млрд доларів, що перебували у США, Канаді, Великобританії, країнах ЄС та Японії, заблоковані міжнародними санкціями. Це означає, що Центробанк Росії не зможе продавати вказані валютні активи для порятунку рубля від девальвації.
"Основна сума коштів з цих арештованих 300 млрд доларів знаходиться у Німеччині - 15,7% активів, у Франції - 10%, Японії - 9,3%, США - 6,4%. У цих чотирьох країнах розміщені близько 250 млрд доларів центробанку Росії.
Інші кошти з резервів перебувають у Великобританії - 5,1%, міжнародних організаціях - 4,3%, у Канаді - 2,7%, у Австрії – 2,5%", - констатує експерт.
Іван Нікітченко впевнений, що ці 300 млрд доларів знаходяться у вигляді грошей та банківських металів, а також облігацій державної позики США. Він вважає, що вони є досить ліквідними.
"А решта – це також кошти на банківських рахунках, проте вже компаній та фізичних осіб, їхня нерухомість, рухоме майно, корпоративні права на підприємства тощо", - додає він.
Експерт також наголосив, що решта активів знаходяться у країнах ЄС та інших державах, натякаючи на те, що вони можуть бути навіть в Китаї й Індії. Проте слід розуміти, що ці держави не долучилися до санкцій проти Росії і там жодних арештів майна чи активів Росії не було.
Складна процедура конфіскації
Яким чином буде продаватися, приміром, арештована російська нерухомість і як взагалі Україна зможе отримувати кошти від Росії у різних країнах світу?
Питання реалізації арештованої російської нерухомості для подальшої її передачі Україні на післявоєнну відбудову має свої нюанси.
По-перше, більшість нерухомості оформлена на підставних осіб або анонімні трасти, тобто російська власність за кордоном добре прихована. Тому для заморожування та конфіскації майна його треба спочатку знайти.
По-друге, конфіскація майна фізичних чи юридичних осіб із наступною передачею постраждалій країні не передбачена міжнародним правом і може трактуватися як порушення права власності. У зв’язку з цим, країнам-партнерам необхідно буде створити належну правову процедуру, яка дозволить конфіскувати активи росіян, проти яких запроваджені санкції.
"Як варіант, активи під санкціями можуть бути вилучені за наявності судового рішення проти власників цих активів, але це може затягнутись надовго, враховуючи, що процес має відбуватися щодо кожного арештованого активу для кожної підсанкційної особи, а також, що російські олігархи та уряд максимально затягуватимуть судовий розгляд. Крім того, є побоювання, що навіть у разі нашої перемоги в суді, Росія просто не виконуватиме його рішення", - зазначає Максим Тютюнников.
Також немало важливо, що наразі лише влада Канади прийняла закон, який передбачає право конфісковувати і продавати активи, які належать особам чи організаціям, щодо яких були введені санкції через вторгнення РФ на територію України. Майно, відповідно до цього закону, може бути конфісковане після відповідного рішення суду. Інші ж країни поки не ухвалювали відповідних законів.
"Швидкого механізму передачі будь-яких заарештованих активів поки немає. Адже арешт це не означає конфіскація. Тільки після конфіскації актив може бути передано на реалізацію. Конфіскація може бути на підставі рішення суду. Наприклад, Україна подасть позов на відшкодування збитків, міжнародний суд винесе рішення про конфіскацію та реалізацію активів для відшкодування заявлених збитків. І суму збитків ще треба довести. Після рішення міжнародного суду, воно буде скеровано в національні суди (США, Британії, Німеччинни і т.д.), і ці інстанції повинні винести формальні рішення на підставі міжнародного. І тільки після цього розпочнеться процедура конфіскації, підготовки, оцінки та самої реалізації", - вважає Іван Нікітченко.
А от економіст Єгор Киян зазначає іншу, суто внутрішню українську проблему. Так, на його думку, Міністерство юстиції України досі не розробило механізму передачі такого майна нашій країні. Так, сьогодні є різні думки з цього приводу: деякі експерти вважають, що посередниками в цьому повинні виступити українські банки. До того ж, на думку Кияна, влада України ще не визначалася чітко, куди саме скеровуватимуться ці кошти.
Натомість, Максим Тютюнников зазначає, що Міністр юстиції України все ж таки запропонував оформити цей процес у юридичній площині шляхом укладання міжнародного договору з країною, яка зберігає відповідні активи, або багатосторонній міжнародний договір з кількома державами.
Далі Україні необхідно буде створити фонд, куди буде перераховано кошти – золотовалютні резерви Росії. Також необхідно розпочати роботу відповідної комісії, яка вивчатиме вимоги від постраждалих внаслідок агресії та виплачуватиме компенсації за рахунок цього фонду.
У цьому питанні, як бачимо, проблеми є і на міжнародному, і суто на українському законодавчому рівнях.
Отже, швидкого механізму передачі будь-яких заарештованих активів поки немає і скоріше за все не буде. Це все тривала та кропітка робота із відстоюванням своїх прав у відповідних судах.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
