Без призову жінок та обмежень прав чоловіків: Олександр Мусієнко – про законопроєкт щодо мобілізації

На тлі заяв президента Володимира Зеленського про мобілізацію близько півмільйона осіб, уряд зареєстрував у Верховній Раді нову версію закону про мобілізацію, яка протягом останніх днів збурила українське суспільство. Зокрема, нею передбачається низка обмежень для ухилянтів, а також змінюється порядок видачі повісток та визначення придатності до військової служби.

В інтервʼю Главреду керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко розповів, як ВЛК визначатимуть придатність мобілізованих у разі ухвалення нового закону, чи варто чекати мобілізації жінок та чи є реальні механізми для мобілізації українців за кордоном.

Наскільки законопроєкт про мобілізацію у поточному вигляді здатний вирішити проблеми, що існують у ЗСУ?

У ЗСУ немає якихось великих проблем – є певні складнощі, пов'язані із подальшим забезпеченням проведення мобілізації. Війна триває, ворог атакує наші позиції, і це, звичайно, вимагає залучення ресурсів. Разом з тим у нас розпочалася певна невиправдана паніка через зміни законодавства та підходів системи. Мобілізація відбувалася і раніше – так, попередні хвилі мали свої складнощі, але, зрештою, ряди Збройних сил поповнювалися.

Але панічних настроїв не треба допускати. Наприклад, з точки зору внесеного законопроєкту, повістки можуть вручати за місцем роботи, місцем проживання або у громадських місцях, але і зараз відбувається те саме.

Найбільш дискусійний момент – це мобілізація людей з інвалідністю. І тут головне питання у довірі до військово-лікарських комісій та МСЕК, які видають довідки про інвалідність.

Поточний законопроєкт має бути максимально корисним для військових з точки зору проведення мобілізації, але при цьому він не має збурювати суспільні настрої і давати можливість ворогу використовувати їх з пропагандистською метою. Тому для початку варто виправити недоліки, які були виявлені в ході проведення мобілізації, і не застосовуючи обмежень на кшталт позбавлення банківських прав, заборони на пересування.

Чи реально за допомогою такого закону набрати ті самі 400-500 тисяч військових, про які говорив Зеленський? Скільки часу загалом може знадобитися на те, щоб мобілізувати людей?

Закон мав би цьому сприяти. Ми бачимо у ньому багато обмежуючих елементів, але так само мають бути і заохочувальні. Ми маємо вивести мобілізацію за дужки репресій, бо це, зрештою, почесний обовʼязок захисту батьківщини. І для цього держава, окрім санкцій за невиконання мобілізації, пропонує відповідні заохочувальні заходи – це і соціальний пакет, і високу зарплату, і гарантування виплат, і можливість вибору бригад і місця служби, і висококваліфіковану підготовку та забезпечення всім необхідним для виживання військових. Адже саме це сьогодні і є найбільшим страхом людей, які підлягають мобілізації – вони бояться, що їх не підготують і кинуть у важкі бойові умови. Ці питання треба зняти. Якщо закон у цьому допоможе – це добре, але я не впевнений, що єдиний закон може допомогти. Мобілізація 400-500 тисяч, якщо і буде, то не одномоментно (тим паче, що Головнокомандувач зазначив, що ЗСУ з таким запитом не зверталися). Мобілізувати стільки людей одразу – нереально, тому це буде поступовий процес. І не факт, що це буде 400-500 тисяч.

Рекомендуємо:

Залужний провів брифінг: що Главком казав про мобілізацію, фронт і війну у 2024 році

Вже звучать коментарі від народних депутатів про те, що урядовий законопроєкт будуть доопрацьовувати через економічні ризики, зокрема через обмеження для ухилянтів. Які саме норми, на вашу думку, можуть бути змінені в першу чергу?

На те і існує парламент, щоб доопрацьовувати та оцінювати законопроєкти різнобічно, у тому числі й у питанні економіки, бо це важливий фактор для країни, яка воює. На пресконференції лунала оцінка президента про одного на фронті і шістьох працюючих в тилу платників податків. Тобто цим законопроєктом варто забезпечити також і роботу економіки в тилу, адже ми не можемо унеможливить сплату податків, бо це знищить нашу економіку. В цьому сенсі потрібно забезпечити так звану смарт-мобілізацію, коли ми, з одного боку, мобілізуємо людей і гарантуємо їм виплати та соціальні пакети, а з іншого боку розуміємо, що економіка в тилу так само має працювати, сплачувати податки, і тут має бути вибірковий підхід. Є багато застережень щодо норми про обмеження банківських рахунків, заборону використання карток для людей, які можуть ухилятися від мобілізації. А це може спричинити кризові явища в банківській системі. Тому з цими застереженнями і потрібно працювати.

У новому законопроекті йдеться про зниження призовного віку з 27 до 25 років. Що це змінює?

Ця норма продиктована необхідністю омолоджувати особовий склад і, фактично, залучати до служби більші категорії людей. Але у цьому законі принципово не вистачає можливості для служби людей, які знаходяться в місцях позбавлення волі. Не зрозуміло, чому ми досі не вирішили питання з мобілізацією людей, які знаходяться у в'язницях, але хочуть за власним бажанням мобілізуватися і захищати українську землю. Таких людей багато, і тут мова не про тих, хто має судимість за тяжкі чи особливо тяжкі злочини. І таким людям треба дати можливість мобілізовуватися. Це – той підхід, яким можна і варто користуватися. І відповідні зміни варто вносити, аби ця категорія теж могла б долучатися до військової служби.

А з чим, до речі, повʼязана відсутність цієї норми? Адже це питання теж раніше обговорювали.

Ймовірно, є застереження, що це може підвищити криміногенну обстановку. Але все це індивідуально, тому що і зараз відкриваються кримінальні провадження за незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами. І є випадки, коли такі злочини, на превеликий жаль, вчиняються діючими мобілізованими військовослужбовцями. Але ж це не ті люди, які сиділи в тюрмах – фактично, вони прийшли з мирного життя.

Тому ризики і застереження є завжди, але потрібно стежити за тим, аби під час несення військової служби дотримувалися закону і правопорядку.

Як може виглядати мобілізація чоловіків, які виїхали за кордон? Адже про це багато говорили, а деякі країни вже офіційно оголосили про можливу відправку чоловіків в Україну.

Конституційний обов'язок покладається як на тих чоловіків, які перебувають на території України, так і на тих, хто за кордоном. Але при цьому практично нереально притягувати до відповідальності і застосовувати санкції щодо тих, хто знаходиться за кордоном на законних підставах.

Звісно, обговорення можливих шляхів будуть тривати, але реалізувати на практиці норми щодо чоловіків за кордоном станом на сьогодні складно.

У поданому законопроєкті норми прописані так, що стосуються і чоловіків, і жінок. Чи правильно я розумію, що цим документом призов жінок, фактично, стає обов'язковим?

Ні, мобілізації жінок не буде і не передбачається – це позиція і військових, і президента України. Більше того, обговорення теми мобілізації жінок – це прояв паніки, яка може бути використана на користь ворогу. Нам треба дещо заспокоїтись у питанні мобілізації, зокрема в формах її проведення, а поготів – і щодо мобілізації жінок. Разом з тим ніхто не може позбавити жінок добровільно проходити звичайну службу. А у такому випадку вони повинні мати рівні права і обов'язки з мобілізованими чоловіками. Саме тому норми прописані так, щоб не виникало різних тлумачень ситуації.

На початку ви згадували про мобілізацію людей з інвалідністю. Залужний заявив про те, що новим законом прибирають поняття "обмежено придатний", і придатність визначатимуть безпосередньо лікарські комісії. За яким принципом тут можуть діяти ВЛК, і чи не стане це в майбутньому новим приводом для корупції?

Ризики корупції будуть присутніми завжди, незалежно від того, чи має людина інвалідність. Досить часто на військово-лікарські комісії нарікають, що вони визнають людей із хронічними захворюваннями придатними чи обмежено придатними. Нарікання будуть і надалі, відтак потрібно забезпечити контроль за діяльністю ВЛК не тільки через можливі хабарі відносно тих, хто дійсно придатний і може нести військову службу, а й щодо тих, кого вони можуть визнавати придатними.

Придатність до служби встановлюється відповідно до постанов Кабінету міністрів та наказів Міноборони та Міністерства охорони здоровʼя. Закон не може передбачити всіх випадків – це буде визначатися переліком захворювань, травм які підпадають під придатність або непридатність. Поки що такий перелік конкретно не сформований законом так точно, але якщо така норма буде ухвалена законодавчо, то на виконання цієї законодавчої норми потрібно буде ухвалити і зміни відповідних постанов Кабміну і наказів МОЗ. Поки не буде документа, мобілізація триватиме відповідно до чинних підзаконних актів, які містять термін "обмежено придатний".

Зважаючи на реакцію суспільства на законопроєкт про мобілізацію, яких наслідків варто очікувати?

Тема болюча, тому що про неї активно говорять, і ми також побачили форми і методи. Зокрема, інформація про мобільні блокпости викликає певне занепокоєння окремих категорій громадян. До певної міри справедливу. Тому потрібно змінити підходи і форми, щоб повернути мобілізацію приблизно десь до того русла, як було до того. Якщо не буде забезпечено правильних підходів до проведення подальшої мобілізації, і ми будемо говорити і про людей з інвалідністю, і про багато інших категорій, це може призводити до збурень.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред