Майже після півтора року від початку повномасштабного вторгнення у Росії ледь не щодня відбуваються якісь вибухи чи пожежі. Причому йдеться не лише про області, що межують з Україною, а й про регіони всередині РФ. Паралельно з цим росіяни скасовують паради та ходу "Безсмертного полку" нібито через терористичну загрозу, а також звинувачують ЗСУ у нальотах безпілотників та їхнього впливу на роботу ППО.
В інтервʼю Главреду військовий експерт, полковник запасу СБУ Михайло Притула розповів, чи є у Росії слабкі місця, чи бояться в РФ навали українських безпілотників та чи є Україні чим вдарити по Москві.
У чому може бути причина того, що такі інциденти трапляються часто - з чим повʼязаний цей "благодатний" вогонь?
Часто – це зважаючи на те, з чим порівнювати. Вони могли б бути і частішими, зважаючи на те, що триває війна і ті обʼєкти на території РФ, які стосуються військової інфраструктури, є легітимними військовими цілями для України. Відповідно, будь-які з цих обʼєктів можуть бути ураженими Україною. А от чи відбувається це насправді, треба дивитися за офіційними повідомленнями Генштабу. Можливо, росіяни дійсно палять десь у недозволеному місці чи неправильно поводяться з озброєнням, або карають один одного певним чином. Ми не можемо сказати, що те, що постійно відбувається у Бєлгороді, відбувається завдяки українським безпілотникам, бо ми цього не знаємо, адже про це немає офіційних повідомлень. Тому сьогодні для нас бажано, щоб то була робота ЗСУ, але якби це дійсно робили вони, то такі інциденти траплялися б значно частіше.
Чи є в України такі пристрої, за допомогою яких гіпотетично могли б завдати ударів чи пробити російську ППО? Чи є в нас такі можливості?
Давайте не принижувати себе і розуміти, що Україна – це ракетна держава. Все ракетне озброєння та конструювання ракет, яке є у Росії, починалося з України. Включно з Сергієм Павловичем Корольовим. Ми маємо добре памʼятати, що всі крилаті ракети – Х-55, частково Х-101, Х-22 – потрапили до Росії з України. Ці ракети виробляли на Харківському авіаційному заводі, там був відповідний ракетний цех, який на початку 1992 року Росія вивезла до себе і вже на підставі тих технологій розгорнула своє виробництво. Але фахівці в Україні є і по сьогодні. Ми маємо памʼятати, що систему наведення ракет виробляли на Хартроні, колишньому харківському заводі реле і автоматики. Багато речей робилося на Мотор Січі (це стосується двигунів). Також вироблялися системи наведення, картографія, і усе це робили в Україні. Тож фахівці залишилися, а бажання в нас зараз щось таке мати дуже велике. Ми маємо памʼятати про сумну долю крейсера "Москва", який був вражений на досить великій відстані крилатими ракетами типу "Нептун" українського виробництва. Тому щось таке, що може долетіти дуже-дуже далеко на болота у нас, якщо ще немає, то скоро буде. А може і вже є. Крім того, були вироби, які також вироблялися в Харкові та називалися Ту-141 та Ту-143. Це безпілотні літальні апарати (БПЛА), які робили у нас у 1970-х роках та які могли летіти на 1000 кілометрів углиб противника. Багато з них залишилися в Україні, тому тепер вони можуть бути оснащені новітніми системами наведення та навігації, а також оздоблені певною кількістю вибухових речовин. Тобто усі такі речі потенційно можуть бути в Україні. Чи є такі речі та чи використовуються, про це я сказати не можу, бо не маю права. Чи будуть вони використані та як саме – це вже питання до Генштабу.
Кожна наша дія має бути дуже продуманою та виваженою, особливо у частині можливих атак і відповідей по території РФ. Поки що у нас немає офіційних повідомлень, що саме ЗСУ вразили ті чи інші обʼєкти на території РФ. А от коли це станеться, тоді і будемо про це говорити.
Які у Росії є слабкі місця? Адже очевидно, що вони є, бо територія РФ велика і повністю захистити її до міліметра будь-яке ППО не спроможне. Куди нам було б бажано влучати?
Якщо брати до уваги всю економіку Російської Федерації, то вразливою є газотранспортна система РФ. Газові труби, якими так пишається Росія, йдуть зверху по землі територією РФ. Є такі перехрестя газоводів, де по 10-15 труб великого діаметра перетинають один одного на невеличкій ділянці. Це місця, де газ іде під дуже високим тиском, і якщо з трубою щось трапляється, виникає дуже велика вирва. Таких місць не так багато, можливо до десятка по всій Росії, але усі вони на відстані не більше 3 тисяч кілометрів від України. Це дуже цікаві місця, тому що Росія насправді сама дуже залежна від газу – як країна, яка постачає газ, вона завжди його віддавала кудись і якщо таке раптом трапиться, у РФ буде велике лихо. Так само є підземні газосховища у Підмосковʼї, ще ближчі до України, які теж є інфраструктурними обʼєктами, які можуть бути легітимними військовими цілями. Тоді економіка Росії почуватиметься дуже погано.
Звісно ж, і логістичні ланцюжки, які використовуються для постачання озброєння в Україну. Це і Кримський міст, який так чи інакше використовується для постачання зброї та навіть харчів. Бо все, що стосується армії, є товарами військового призначення. Поясню нашим читачам. Наприклад, ми знаємо, що росіяни вирили окоп від Бердянська до Мелітополя. Цей безперервний окоп довжиною 70 кілометрів для ефективного функціонування може вмістити приблизно 24 тисячі персоналу. Щоб забезпечувати їх їжею, потрібно не багато ні мало 700 тонн їжі на місяць та два мільйони літрів води щонайменше. Це – гігантська кількість, яку треба якось привести, розподілити, роздати. Ось такі хаби, де буде логістика, не лише боєкомплекту, а й звичайної їжі теж є цікавими цілями під час ураження Росія не зможе воювати. Ну і зважаючи на те, що Росія накопала орієнтовно 500 кілометрів, ми маємо розуміти, що приблизно 200 тисяч їм туди треба засунути. А їх спочатку потрібно десь взяти. Певно, що їх братимуть, перш за все, у Криму, серед громадян, які туди "понаїхали" та які давно мріяли захищати Крим. Таким чином, логістичні ланцюги з Криму теж будуть легітимними військовими цілями. Тобто є досить багато точок, цікавих для ураження. Усе це, в основному, транспортні артерії логістики, які є слабкою ланкою для російської армії.
Тобто було б чим, а що вражати є і буде. І певно, що наші ЗСУ не даватимуть росіянам можливості оговтатись і набрати жирку, щось накопичити і щось зробити. Ми бачимо, що вони поспішають, тягнуть зброю майже з Далекого Сходу – це танки Т-64, Т-65. Усе старе, але і туди потрібно когось посадити.
Зважаючи на те, що у Росії є такі слабкі місця, і певно, що хвалені "Панцирі" явно стоять не там, на що розраховує Росія? Бо захищатися їй зараз, наскільки я розумію, немає чим.
Росія, якби мала розум, не починала б цієї війни. Бо вона розуміла б, що ресурсу ані на війну, ані на перемогу у цій війні немає. Вони сподівалися на те, що Україна здасться та росіяни візьмуть її "на понт". Але ніхто не піддався, через що, відповідно, Росія почала втрачати свої ресурси, резерви – втрачено вже до 11 тисяч бронетехніки, найсучаснішої, яка в них була. А далі вони сподіваються на те, що в них є багато дурнуватих людей, які будуть йти і помирати, навіть не питаючи за що. Вони будуть лізти і лізти, це – велика кількість живої сили, яку Росія не буде берегти. У неї немає больового порогу – вони самі про це кажуть, що можуть втрачати по дві-три тисячі людей на день, але й надалі кидатимуться у бій, допоки Путін буде при владі. Інша справа, коли у росіян не буде чим забезпечувати цю армію – не буде боєкомплекту, їжі. Тоді вони вже почнуть трохи тікати, але людське життя не має для них жодного значення. І ми бачимо, що вони кидають свою армію у "мʼясні атаки". Доходить до великого цинізму, коли перша хвиля несе на собі боєкомплект, який потрібен другій та третій хвилям наступу. Це тактика піхоти Червоної армії часів Першої та Другої світових війн – штикові атаки у сучасному театрі військових дій. Це, звісно, з одного боку дивно, з іншого сумно, але це – саме той ресурс, на який сподівається Росія. І російські пропагандисти кажуть прямо, що в росіян немає цього больового порогу, вони будуть гинути, скільки їм заманеться.
До речі про пропагандистів. Не так давно російська пропагандистка Симоньян говорила про 1000 дронів, які Україна, з її слів, може запустити по Росії. Наскільки реальний такий сценарій? Про що свідчать такі заяви – росіяни дійсно починають боятися Україну?
Звісно, вони вже бояться Україну, бо вони розуміють, що Україна технологічно і розумом більша за Росію. Тому що багато речей, які є в Росії сьогодні, були зроблені саме в Україні нашими фахівцями. Зараз у Росії цього немає – вона позбавлена доступу до цих речей. У них, наприклад, є хвалені ракети "Сармат". Але кожного разу, коли ми чуємо, що у них буде "Сармат", насправді це свідчить про те, що РФ не має того, на заміну чого поставити "Сармат". Тобто є ракети, які вже майже 40 років постійно стоять на бойовому чергуванні та зроблені в Дніпрі, просто вичерпали свій ресурс. І замість цього вони й хочуть зробити "Сармат".
Відповідно, така риторика свідчить про те, що вони реально бояться України. Бо доля усього російського керівництва та пропагандистів вирішується Збройними Силами України на полі бою. І героїзм наших солдат, врешті-решт, впливає і на політику Кремля, і на світову політику. Тому у РФ вже кажуть про те, що з ними щось будуть робити, але вони не знають, що саме і наскільки глибоко.
До речі, про глибину. Гіпотетично ми можемо дістати зараз до Москви? Адже вони повстановлювали "Панцирі" навколо Москви та в самій Москві. Хотілося б зрозуміти, наскільки їхній страх реальний.
Що я можу сказати? Хай ставлять більше "Панцирів" у Москві, на дах Міністерства оборони. Можуть ще поставити на Червону площу з десяток, щоб їх було видно. Але скільки цих "Панцирів" знищили в Україні ми теж бачили. Хай ставлять, але життєдіяльнсть Москви залежить від логістичних ланцюжків, якими забезпечується Москва, у тому числі газ та електроенергія. І чи вистачить на все це "Панцирів" – велике питання. Крім того, їхня ефективність не дуже висока.
Що вони робитимуть далі? Від кордону України у Сумській, Чернігівській області до Росії усього 450 кілометрів. Для сучасної техніки це, мʼяко кажучи, ні про що. Може долетіти усе що завгодно. Тобто усе це є (чи має бути). Чи будуть наші це застосовувати – інше питання, але воно до Генштабу.
Хотіла б уточнити щодо паніки росіян. Чи повʼязано з цим страхом скасування парадів 9 травня у прикордонних з Україною регіонах та, можливо, скасують парад у Москві?
Для того, щоб проводити парад 9 травня, на ньому треба щось показувати. Але уся та техніка, яка була на парадах, вже розбита в Україні. Показувати немає чого. Що Путін привезе на парад – танки Т-65 та Т-64 чи зніматиме техніку з позицій та везтиме її до Москви, а потім назад? Немає чого показати, от у чому справа. Тому, звісно, вони і скасовують ці паради. Крім того, вони побоюються реальних виступів невдоволення росіян – вони уникатимуть скупчення людей, аби вони між собою не спілкувалися, бо це може бути неконтрольовано. Але показувати дійсно вже немає чого.
Який загальний ефект від цих постійних "бавовн" – що це у перспективі дасть Україні? Чи може це вплинути на внутрішні процеси в Росії?
Наша "бавовна" там має значно менший ефект, ніж ті документи, які підписує Путін та ухвалює Держдума РФ. І паніку викликають саме вони. Вони починають масову мобілізацію, і люди на болотах це розуміють та починають тікати. І тікати їм потрібно дуже швидко, бо в них немає часу, адже інакше їх посадять до тих наритих окопів. Нагадаю, що там вже 500 кілометрів окопів тільки біля Криму. І кримчани мають розуміти, що то не просто окопи, а могили для них. І те, що їх поки що не мобілізують, то це лише для того, щоб їх не годувати у тих окопах, бо це величезна проблема. І це має викликати велику паніку, перш за все, у Криму, тому що охороняти півострів будуть ті, хто голосував за Росію, хотів Росії, а потім – хто приїхав до Криму. Саме їх першими кинуть до окопів. І поки евакуйовуватимуться Аксьонов та його команда, вони там воюватимуть. А що сталося з тими, кого мобілізували на донецькому напрямку, ми добре знаємо. Ну посидить Бєлгород трохи без електрики – нічого страшного, полагодять. Потім Ростов, але то таке, звикнуть. Паніку має викликати масова мобілізація і могилізація.
А ця паніка до чогось призведе? Чи росіяни і надалі усе це терпітимуть?
Так, терпітимуть, тому що їх так виховали. Розумні вже втекли чи намагаються втекти з Росії. А ті, хто сподівався, що все буде добре, поки що сидять на місці. Тобто так, щоб ця "бавовна" призвела до тригерного перемикання Росії на розуміння, що ворог сидить у Кремлі, то такого не буде.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
