Минулого тижня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі зробив перший серйозний крок у майбутньому покаранні російського диктатора Володимира Путіна - видав ордер на його арешт за злочини в Україні. Як уточнили пізніше, ордер на арешт Путіна буде довічним, а санкції з РФ не знімуть, поки військового злочинця не віддадуть до суду.
В інтерв'ю Главреду російський адвокат і правозахисник Микола Полозов розповів, чому ордер МКС – швидше політичне рішення, ніж юридичне, чи зможе влада ПАР затримати Путіна в разі його приїзду, чому піймання двійника Путіна не буде вважатися затриманням самого Путіна, і що змусить російські еліти зрадити свого диктатора.
Яка, на вашу думку, головна мета цього рішення? Адже з досвіду минулих аналогічних рішень, видати диктатора суду - не таке вже й просте завдання…
Завдання непросте, але, тим не менш, такі видачі відбувалися. І колишній президент Судану [Омар аль-Башир] постав перед високим судом якраз на підставі виданого ордера.
Звичайно, в Гаазі теж реалісти і розуміють, що Путін добровільно здаватися не буде. І багато в чому це рішення є не стільки юридичним, скільки символічним. Тому що досі в західному політичному істеблішменті, не кажучи вже про країни третього світу, існує думка, що з Путіним можна вітатися за руку і про щось домовлятися. Ухвалення рішення про ордер на арешт щодо Путіна має перекреслити цю практику.
І, звичайно ж, тут присутній і геополітичний аспект. Невипадково, незважаючи на те, що ордер був виписаний ще в лютому, заяву про це опублікували (причому виходячи за рамки звичайних правил, тому що ці ордери секретні) напередодні візиту до Москви китайського лідера Сі Цзіньпіна. Тобто Путін буде зустрічати Сі Цзіньпіна вже в якості підозрюваного в скоєнні військових злочинів (розмова відбулася до візиту, - ред.).
У цьому сенсі публічність інформації про те, що цей ордер виписаний, має не юридичне, а політичне значення.
А якщо говорити про юридичні аспекти, то які обмеження це накладає на самого Путіна і тих світових лідерів, які будуть з ним контактувати після цього рішення?
Обмеження для Путіна – це, перш за все, відсутність можливості показуватися в тих юрисдикціях, які визнають Міжнародний кримінальний суд (МКС) і ратифікували Римський статут. Тобто це майже 150 країн світу – всі країни Європи, всі країни Латинської та Північної Америки, частина країн Африки та Азії, що істотно обмежує можливості переміщення Путіна світом. Треба сказати, що в останні роки він не те щоб прагне подорожувати – свого часу зіграли злий жарт ковідні обмеження, але і зараз його можливості звужені.
Будемо реалістами – зараз, перебуваючи за "ядерним парканом" і тримаючи під контролем всю Росію, Путін там відчуває себе в безпеці. Але той факт, що ордер на арешт був виписаний, змусив його понервувати і спробувати перекрити цей інфопривід поїздкою до окупованих Криму і Маріуполю. Це вказує на те, що ця тема вкрай чутлива для Кремля. І це – меседж російським політичним силам про те, що з Путіним ніхто не буде домовлятися і його місце в камері Гааги. Тому вони повинні зважити всі "за" і "проти" – чи готові вони йти на дно разом з Путіним або ж у них є альтернатива в тому, що вони можуть його видати і спробувати якось передомовитися із Заходом на більш прийнятних умовах.
А наскільки еліти готові домовлятися? Вже з'являється інформація, що в Кремлі нібито починають шукати наступника – наскільки цей процес може розтягнутися в часі? Як скоро вони готові будуть піти на переговори із Заходом і, відповідно, видавати Путіна?
Важливо розуміти, що на поточний момент Путін зумів консолідувати навколо себе всю російську еліту і весь політичний істеблішмент. Звичайно, вони думають про майбутнє, але Захід не повинен прогадати, тому що сам по собі Путін – це лише один з елементів цієї конструкції. Влада в Росії протягом 20 років утримується цією чекістською хунтою, представником якої є Путін. І якщо, умовно кажучи, вони видають Путіна, але замість нього ставлять Патрушева, Медведєва або ще когось зі свого оточення, це не означатиме безпеки для України і світу. Це буде просто угода, за якою вони віддають вже непотрібного Путіна задля збереження влади. І зберігаючи загрозу для людства, оскільки ця хунта володіє ядерною зброєю.
Для того, щоб Росія була безпечна для світової спільноти, вона повинна бути денуклеаризована, а влада в РФ дійсно повинна змінитися. Не просто Путіна на Медведєва, а Медведєва на Патрушева – час усіх тих, хто узурпує владу в Росії та не хоче дотримуватися демократичних принципів має сплисти.
Якщо говорити про політичні союзи, до яких зараз входить Росія, ті ж ОДКБ і СНД. Обмеження через ордер на арешт Путіна якимось чином зачіпають ці союзи – чи будуть вони легітимними, якщо Росія при Путіні буде до них входити, а Путін особисто буде туди навідуватися?
Питання в тому, що ордер виписаний не щодо Росії, а щодо конкретних фізичних осіб – Путіна і дитячого омбудсмена Львової-Бєлової. Що стосується країн ОДКБ і СНД, то, наскільки мені відомо, Римський статут ратифікований у Таджикистані. Чи поїде туди Путін (а в минулому році він туди їздив) – це велике питання. Ще одне питання – навіть якщо він поїде, то чи вистачить політичної волі у керівництва цих країн провести арешт і затримання? Нагадаю, що один з підозрюваних у скоєнні військових злочинів, по-моєму той же президент Судану, коли приїхав в ПАР, незважаючи на те, що був під ордером, не був там заарештований. Влада його відпустила, тим самим створивши певний прецедент. Тому говорити про те, що рішення МКС обов'язково для національних юрисдикцій, не можна. Тобто в кінцевому рахунку остаточне рішення про те, проводити затримання чи ні, приймає влада конкретної юрисдикції, з урахуванням політичних, економічних та інших ризиків.
До речі, з приводу ПАР. Намічена поїздка Путіна на саміт у ПАР цього року. Чи може влада ПАР піти за тим же сценарієм, як і з президентом Судану, щодо Путіна?
Вкрай малоймовірно, що Путін буде піддавати себе навіть потенційному ризику небезпеки. Навряд чи він кудись поїде з урахуванням того, що він і по країні переміщається в бронепоїзді, а також після всіх розповідей про валізи, довгі столи та його двійників. Ні, він може послати двійника, наприклад, але себе особисто піддавати навіть мінімальному ризику він не буде в жодному разі.
Тобто якщо затримають двійника, це не буде затриманням Путіна, я правильно вас зрозуміла?
Звичайно. Це ж зовсім інша людина. В даному випадку навіть якщо ця людина дуже сильно схожий на Путіна, ордер виписаний не на двійника. Тому ця особа не може бути затримана.
Вже була заява Захарової про те, що Росія не визнає цього рішення, перед цим російською владою був підписаний ряд документів, які роблять з російської точки зору нікчемними європейське законодавство. Наскільки Росія, точніше оточення Путіна, може виконати зі свого боку це рішення?
На поточний момент ситуація така. Ми чули заяви Захарової, читали чергову відрижку Медведєва про те, що нібито по МКС потрібно завдати удару "Оніксом". Зараз у російських елітах ще немає відчуття поразки у війні і передчуття краху режиму. Вони сподіваються, що їм вдасться "пропетляти". І здавати Путіна вони поки не готові.
Здебільшого через те, що його немає ким замінити?
Ні, справа не в цьому. Путін є модератором процесів, які відбуваються в російському політичному істеблішменті. Занадто багато центрів впливу, конкуруючих угруповань, і Путін, як певна консенсусна фігура їх усіх влаштовує. У разі, якщо його прибрати, це означатиме руйнування вертикалі влади і появу серйозних передумов для внутрішнього громадянського конфлікту, аж до громадянської війни. І, звичайно, ніхто з них цю мить наближати не хоче.
А коли, по-вашому, може настати момент, коли еліти зрозуміють, що, мовляв, або ми його видаємо, або разом з ним йдемо на дно? Що може вплинути на те, що у них пропаде впевненість в тому, що вони зможуть, як ви сказали, "пропетляти"?
Важка поразка на фронті і втрата Криму. Втрата Криму означатиме кінець нинішньої путінської Росії в тому вигляді, в якому ми її знаємо і до якої звикли. Це означатиме кінець самої архітектури путінського режиму і, можливо, самої РФ в її нинішніх кордонах.
Як в такому випадку рішення про видачу Путіна вплине на ставлення західних країн до України –чи можуть вони, умовно кажучи, більш активно передавати нам зброю, щоб наблизити військову поразку РФ і подальші наслідки?
Вже надійшли перші заяви про те, що низка країн Заходу буде сприяти МКС. Цей ордер – свого роду Рубікон. Що стосується підтримки України озброєнням, то я сподіваюся, що це теж буде додатковим аргументом на користь посилення України сучасним озброєнням з боку Заходу.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
