Днями білоруський диктатор Олександр Лукашенко відзначився низкою суперечливих заяв щодо війни в Україні та особисто президента України Володимира Зеленського. Крім того, Лукашенко запровадив смертну кару для чиновників і військових за держзраду, а також підписав указ про призов офіцерів запасу на військову службу.
В інтерв'ю Главреду білоруський журналіст і політолог Валерій Карбалевич розповів, чому Лукашенко нахамив Зеленському, чи є у влади Білорусі бажання воювати на боці Росії в Україні, чи готовий Путін усувати Лукашенка і навіщо Лукашенко запровадив смертну кару для чиновників і військових Білорусі.
Після візиту Олександра Лукашенка до Китаю він встиг відзначитися кількома різкими заявами щодо України. З чим це може бути пов'язано – в чому причина таких висловлювань?
Привід очевидний - 26 лютого стався напад на російський літак А-50 на військовому аеродромі в Мачулищах. Це зовсім поруч з Мінськом. Був напад двома дронами, літак пошкоджений і був терміново евакуйований на Таганрозький ремонтний завод. За версією білоруської влади, ці дії здійснили українські спецслужби і людина, яка це нібито здійснила, Микола Швець, заарештована і дає свідчення. А ці свідчення, в свою чергу, транслюють у білоруських державних ЗМІ.
Україна в особі міністерства закордонних справ відкинула причетність до цього інциденту. Ну а навколо самого інциденту з'явилися висловлювання самого Олександра Лукашенка, і цю тему зараз активно розкручують білоруські державні ЗМІ. Тому причина лежить на поверхні, її ніхто не приховує.
Від Лукашенка чітко звучало: "Виклик кинуто". Чи може це означати підготовку з боку Лукашенка до прямого втягування Білорусі у війну в Україні?
Це малоймовірно. Лукашенко, після грізних заяв і репліки "виклик кинутий", а також образ на адресу Зеленського заявив, що Україна і США, що стоять за нею, хочуть втягнути Білорусь у війну, але у них нічого не вийде. Мовляв, ця провокація не вдалася, і Білорусь у війну не вступить.
Думаю, що це дійсно так, тому що повноцінна участь Білорусі у війні дуже ризикована для існуючої влади. Абсолютна більшість білоруського суспільства виступає проти цього. Для білорусів це - чужа війна, і це принципово відрізняє Білорусь від Росії, де більшість громадян підтримують війну. Причому в Білорусі проти війни виступають не тільки противники Лукашенка, але і його прихильники. Цієї війни ніхто не хоче, і Лукашенко не може не враховувати такі настрої. І саме з цієї причини повноцінна участь Білорусі у цій війні малоймовірна.
Тобто допомагати Росії Лукашенко продовжуватиме?
Так, безумовно. Підтримка Росії у всіх напрямках буде здійснюватися - і в плані розвідки, і створення постійної загрози нападу на Україну з території Білорусі для відволікання ЗСУ від війни на Донбасі, і в плані надання російським військовослужбовцям усієї військової інфраструктури. У тому числі аеродроми, залізниці, полігони, госпіталі і так далі.
Чи є у Лукашенка спосіб уникнути прямого втягування у війну і як би відійти в бік у разі провалів РФ на Донбасі?
Я не думаю, що найближчим часом якимось чином може змінитися позиція Лукашенка, тому що він сильно зав'язаний на Росію. Вплив РФ різко зріс, залежність Росії від Білорусі збільшилася, і той факт, що на території Білорусі стоять російські збройні сили дуже сильно впливає на всю ситуацію. Плюс економічна підтримка, адже на РФ припадає близько 70% білоруського товарообігу. Тому просто так зіскочити і відмовитися від підтримки у Лукашенка навряд чи вийде.
З іншого боку, він намагається паралельно грати і в іншу гру. Він каже: "Ми підтримуємо Росію, але, взагалі-то, ми за мир і навіть готові щось робити для цього миру". Мовляв, ми готові повторити ситуацію до початку вторгнення, коли Мінськ був центром врегулювання конфлікту на Донбасі. Лукашенко хотів би, і для нього було б, звичайно, дуже вигідно повторити цю історію, і тим самим ухилитися від ролі співучасника агресії. Це могло б дозволити нормалізувати відносини із Заходом, отримати визнання себе президентом (чого досі не сталося), а також знову опинитися в центрі гри, як це було в 2014 і 2015-му, коли на переговори Путіна і Порошенка до Мінська приїжджали президент Франції, канцлер Німеччини. Але поки перспектив такої гри на горизонті не проглядається.
А як тоді пояснити запровадження Лукашенком смертної кари для чиновників і військових за державну зраду, якщо він хоче налагоджувати відносини із Заходом?
У Білорусі сьогодні відбуваються масові політичні репресії. До речі, у зв'язку з цією подією в Мачулищах Лукашенко дав чергову команду "зачистити всіх". У Білорусі постійно відбуваються суди над політичними противниками, причому у політичних справах дають великі терміни, від 10 до 20 років.
Це - якась еволюція тоталітарного режиму в авторитарний. Одним з елементів цього посилення є зміна білоруського законодавства, яке рухається в бік криміналізації не тільки опозиційної діяльності, але і всього, що пов'язано з інакомисленням. Адже сьогодні в Білорусі за критичні коментарі в соціальних мережах або навіть просто за "лайки" людей саджають до в'язниці, як і за підписку на незалежні ЗМІ в своїх телефонах (а в Білорусі майже всі такі медіа оголошені екстремістськими формуваннями). В рамках цього процесу і був прийнятий новий закон, де за зраду державі чиновникам і представникам силового блоку загрожує смертна кара. Причому "зрада Батьківщині" в Білорусі трактується дуже широко. За цією статтею вже судили журналістів, які критикували Лукашенка.
Чому це стосується саме чиновників? Умовою існування нинішнього режиму є лояльність держапарату. Саме це дозволило Лукашенку утримати владу в 2020 році в момент найгострішої політичної кризи. І Лукашенко дуже болісно сприймає, коли якісь чиновники або представники силових структур раптом переходять на бік його опонентів. Він вважає це зрадою, і таких людей у Білорусі судять набагато жорстокіше, ніж простих протестувальників. Цим законодавством Лукашенко хоче зміцнити монолітність свого політичного режиму і залякати потенційних перебіжчиків на іншу сторону.
Тобто Лукашенко боїться того, що за певних умов його можуть повалити, особливо на тлі війни в Україні?
Безумовно, страх революцій і переворотів існує у будь-якого авторитарного правителя. Особливо цей страх посилився після подій 2020 року. Зараз вживаються заходи для зміцнення влади - це і чистки держапарату, і перевірки на поліграфі співробітників силових структур, посилення законодавства щодо держслужбовців. Тому робиться комплекс заходів для запобігання всіх можливих небезпек для влади Лукашенка.
Чи може такі небезпеки створювати Росія? Адже нещодавно лунала заява ГУР МО України Про підготовку провокацій на кордоні з Білоруссю. Чи може Росія намагатися замінити Лукашенка?
Росія створює загрозу повноцінності білоруського суверенітету. Посилення впливу РФ на Білорусь звужує білоруську самостійність. Певним чином це і звуження влади Олександра Лукашенка. Чим менше суверенітету у Білорусі, тим і менше і реальної влади у Лукашенка. Зрозуміло, що він не дуже цим задоволений, але в нинішніх умовах нічого не може з цим вдіяти.
Що стосується можливих провокацій на кордоні, все залежить від того, як це сприймати. Лукашенко багато разів говорив, що як тільки з боку України будуть якісь дії військового характеру проти Білорусі, то ми відповімо найжорстокішим чином. Умовно кажучи, Україні мало не здасться. Але за останній час було багато інцидентів, які при бажанні можна було б трактувати саме як напад: осколки ракети перелетіли з української території, були вибухи на аеродромі в Зябрівці, прикордонний комітет Білорусі повідомляв, що з території України нібито прилітали дрони. А тут напад на російський літак у центрі столиці, про що офіційно повідомляє білоруська влада. Тобто при бажанні можна було використовувати цю історію для того, щоб почати війну. Але білоруська влада цього не хоче. Бо якими б не були провокації, все залежить не від масштабу провокації, а від політичної волі її використовувати для повноцінної війни. Тому не думаю, що провокації матимуть принципове значення, якщо сам Лукашенко не хоче участі Білорусі у війні.
Що стосується того, чи може Росія влаштувати державний переворот і замінити Лукашенка, то ні, тому що це дуже ризикована гра. Адже політичний режим Лукашенка тримається саме на ньому, він його головний стрижень. Якщо він йде, то режим може посипатися. Люди знову вийдуть на вулицю, опозиція включиться в політичну боротьбу. Напевно, і Захід, і Україна. Тобто контролювати процес змін одного диктатора на іншого з Москви неможливо. Росія не завжди контролює свої маріонеткові освіти, а вже на території Білорусі при всьому бажанні вона цього зробити не може. І прибравши Лукашенка вона може отримати більш антиросійський режим, ніж за Лукашенка. І ризикувати в момент війни було б дуже нерозумно для Кремля, тому я насилу собі уявляю такий сценарій.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
