Сміх російських "Іскандерів" звучить дедалі тихіше і рідше. Якщо на початку широкомасштабної війни проти України Росія розкидалася ракетами направо і наліво, здійснюючи ракетний терор із завидною регулярністю, то тепер подібні атаки трапляються набагато рідше – приблизно раз на місяць. Адже виявилося, що запас ракет не нескінченний, а наштампувати нові так швидко і в таких кількостях, як хотілося б окупантам, не вдається. Та й Україна стрімко нарощує свої можливості протиповітряної та протиракетної оборони. Тому росіянам довелося ставати більш вибірковими, визначаючи цілі нових ракетних атак.
Взимку Росія робила ставку на руйнування енергетичної інфраструктури України і завдавала ракетних ударів в основному по енергетичних об'єктах, прагнучи заморозити українців і занурити в темряву. Тепер, очевидно, для російських ракет будуть обрані інші цілі, більш важливі в контексті контрнаступу ЗСУ, що готується.
Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов в інтерв'ю Главреду розповів, що стане цілями російських ракет в Україні навесні та влітку, яким областям нашої країни найбільше потрібно остерігатися ракетних ударів, чи здатна Росія ще здивувати українців новими видами озброєння, чим і як вона буде воювати з часом, де російські війська будуть застосовувати тактику випаленої землі, а також чи чекати "подарунків" від Путіна на Великдень.
Що, з вашої точки зору, стане цілями нових ракетних атак РФ навесні та влітку? Чого від неї в цьому сенсі можна чекати?
Метою ракетних атак Росії навесні та влітку стане транспортна інфраструктура. Яскравий приклад – Чернігівська область, де росіяни знищили міст плануючою бомбою.
Крім того, Росія зараз зосереджується на прифронтовій зоні і б'є саме по ній. Противник прекрасно розуміє: щоб домогтися якогось успіху, необхідно знищувати наші резерви. Тому основний натиск робитиметься ним на прифронтову зону і такі міста як Запоріжжя, Дніпро та інші, де можуть бути наші війська.
Росія намагатиметься знищити транспортну інфраструктуру тільки в прифронтовій зоні або по всій Україні? Наприклад, мости в Києві теж під загрозою?
Перш за все, це стосуватиметься транспортної інфраструктури в прифронтовій зоні і на західній Україні, де проходять важливі транспортні шляхи. Росія вже робила це на початку широкомасштабного вторгнення, намагаючись завдавати вогневих ударів по Волині, Львівській та Івано-Франківській областях. Закарпатську область, як я розумію, росіяни бояться чіпати – Орбан образиться.
Також під ударом може опинитися Одеса. Згадайте Дністровський лиман і Білгород-Дністровський, де росіяни постійно бомбили міст.
Ці об'єкти будуть головними цілями. Але основний натиск буде на прифронтову зону.
Чим обумовлений саме такий вибір цілей Росією? Вона зрозуміла, що бити по енергетичних об'єктах зараз безглуздо, а нанесення ударів по житлових будинках із метою здійснення психологічного тиску на українців не дає потрібного ефекту? Чи це пов'язано з дефіцитом ракет у Росії?
І те, і інше. Обидва ці чинники зараз є вирішальними. До росіян нарешті дійшло, що погасити нашу енергетику вони не можуть. Згідно з недавнім звітом, у результаті ракетних атак Росії було пошкоджено 43% об'єктів енергетики України, особливо багато високовольтних ліній, але на сьогоднішній день 80% відновлено. Більше того, Україна вже збирається відновлювати постачання електроенергії до Європи. Тобто для нас ракетні атаки Росії по енергетичних об'єктах виявилися не такою вже критичною проблемою. Росія за весь цей час випустила близько 1200 ракет, було близько 250 влучень, але це не принесло очікуваного результату.
Є такий показник як "залишки ракет". Якщо вірити журналу Forbes, то у Росії залишилося 450 ракет. Всього, всіх типів. Але сюди не входять ракети С-300 з дальністю польоту до 100 км. Тому навесні та влітку під удар частіше може потрапляти прифронтова зона.
А ракет дальнього радіуса дії залишилося дуже і дуже мало – 450 штук. Тому Росія вже не може особливо розвернутися.
Другий за цей рік масований ракетний удар у березні Росії не вдався. Я це пов'язую з тим, що ми накрили ешелон із "Калібрами" в Джанкої, і ракети просто не доїхали. А російська промисловість може випускати до 50 ракет на місяць. Відповідно, у квітні росіяни можуть видати на гора 40-50 ракет і організувати масований ракетний удар. Але це за умови, що вони обійдуть санкції, знайдуть комплектуючі і зберуть ці 50 ракет.
Наскільки ракетні удари по транспортній інфраструктурі будуть болючими для України і ускладнять виконання завдань? Чи катастрофи не буде, як не було її і при спробах Росії знищити нашу енергетику?
З мостами і всім іншим буде те саме, що й з енергетикою. Для нас це буде болюче лише в тому сенсі, що відновлення транспортної інфраструктури буде дорого коштувати і займатиме певний час. Якщо, наприклад, буде зруйнований якийсь міст, доведеться їхати в об'їзд. Однак це не стане великою проблемою, тому що у нас дуже розвинена транспортна інфраструктура. За щільністю залізних і автомобільних доріг ми переважаємо навіть європейську частину Росії.
Росії потрібно було це робити, коли у неї були тисячі ракет, а зараз у цьому немає особливого сенсу.
Чи є Росії чим ще нас дивувати – чи може вона почати застосовувати проти України будь-які нові види озброєння? Є ще якісь козирі, які вона може дістати з рукава?
Так, є. Наприклад, танки Другої світової війни.
Росії вже нема чого діставати. Все, список добіг кінця. Більше дістати з загашника нема чого.
Нас Росії більше нічим здивувати. Залишається лише ядерне озброєння. Але тут головне – незгода всього більш-менш цивілізованого світу з таким варіантом розвитку подій, оскільки ніхто не хоче мати ядерний смітник у центрі Європи. І Путін прекрасно розуміє, що йому постараються завадити це зробити – можуть бути превентивні удари, удари на випередження Російської Федерації, тільки-но Путін почне рухати якісь ядерні боєзаряди. Це в кращому випадку.
А в гіршому випадку по Росії можуть просто завдати удару. А буде цей удар у відповідь або на випередження – це вже буде неважливо. Ніхто не виключає, що може прилетіти західна авіація або ракети. Будь ласка – зараз НАТО проводить найбільші з часів Другої світової війни навчання з повітряними силами країн – членів НАТО, в яких задіяно 220 літаків. Причому там авіація така, яка тричі обійде все російське ППО. Тим більше, добрі люди, які запускають дрони по Росії, розвінчали міф про непереборність російського ППО. Якщо його можуть подолати такі дрони як "Стриж" або "Рейс", які клепав ще Радянський Союз у роки холодної війни, то що тоді говорити про сучасні дрони або літаки.
Тому я не думаю, що Путін зможе нас чимось ще здивувати. В принципі, він уже особливо і не старається.
Якщо дійсно росіяни дістануть старі-старі танки, то не здивують, а насмішать…
Росія вже дістає танки Т-55. Швидше за все, ми потім зможемо знайти укріпрайони з них, коли танки закопують по саму вежу і використовують у якості вогневих засобів, стаціонарної артилерії, а не в якості маневрених засобів, як зазвичай застосовуються танки.
Командувач повітряними силами ЗСУ Микола Олещук заявив, що є ознаки підготовки до масового застосування керованих авіабомб масою 1500 кг. Якщо Росія буде їх застосовувати, то для яких українських областей це становить найбільшу небезпеку?
Росія вже застосовує такі бомби. Якщо вірити пресофіцеру Повітряних сил Юрію Ігнату, то щодня противник застосовує до 20 таких бомб. Єдине, що якщо раніше росіяни застосовували авіаційні бомби ФАБ-250 і ФАБ-500, то сьогодні вони вже зробили комплект для ФАБ-1500.
Але потрібно пам'ятати характеристики цих бомб. Справа в тому, що вони летять максимум на 70-80 км, не більше. Тому під ударом опиниться знову-таки прифронтова смуга, міста в 40-50 км від лінії фронту. Це зона ураження цих керованих авіабомб.
Так, для нас застосування таких авіабомб – це зараз проблема. Згадайте, як було спочатку, коли тільки-но з'явилися "шахеди": для нас це було великою проблемою, поки ми не навчилися їх збивати. Те саме зараз буде і тут. Поки ми не знайдемо способи і засоби боротьби з цими бомбами, вони будуть становити для нас загрозу.
Справа в тому, що цю бомбу може засікати тільки радіолокаційна станція, тому потрібно або ганятися за нею на літаку, як ми ганяємося за "шахедами", або потрібна радіолокаційна станція (не теплова, не візуальна, а саме радіолокаційна), щоб вона могла їх засікти, тобто бачити малорозмірні цілі. З цим би, наприклад, упоралися установки Gepard, але у нас їх дуже мало, треба фронт захищати.
А у Росії запас таких бомб великий?
Ой, навіть не питайте…
Він настільки великий?
Так. Особливість РФ у тому, що їй дісталися склади Радянського Союзу, який збирався воювати з усім світом. Тому в радянські часи хліба менше випускали, але бомби і ракети клепалися та відправлялися на зберігання – для майбутньої війни. Все це дісталося Росії.
В якому все це стані, зараз важко оцінити. Швидше за все, не в найкращому стані, а, можливо, частково і в жалюгідному. Але, тим не менш, навіть перебираючи склади, можна набрати необхідну кількість.
Але тут є особливість – все впирається в сучасну промисловість. Бомби є, їх багато, дуже багато, але на цю бомбу потрібно ж надіти крила. А крил немає, їх треба зробити. Сьогодні і зараз. Запасів таких комплектів дуже мало в Росії. Швидше за все, вони будуть їх застосовувати тільки з конвеєра – що випустили, те й буде летіти.
Враховуючи кількість загроз і небезпек, які зараз вимальовуються для прифронтової зони (навіть ті, про які ви сказали), згадується заява Сирського про те, що Росія починає застосовувати сирійську тактику випаленої землі, щоправда, йшлося лише про Бахмут. Чи не вийде так, що росіяни будуть застосовувати таку тактику щодо всієї прифронтової зони, і вони просто зітруть ці міста і села з лиця землі?
Так, вони так і робитимуть. На мій погляд, Сирський висловився не зовсім коректно. Росіяни не просто почали застосовувати тактику випаленої землі – вони повернулися до цієї тактики і трохи її вдосконалили. Влітку минулого року вони застосовували тактику випаленої землі, і основою цієї тактики був вогневий вал. Їхня артилерія викладала 60-70 тисяч боєприпасів на добу, плюс додавалося щось від авіації, а також масовані ракетні удари. Сьогодні вони перейшли до квадратно-гніздового методу, тобто вони беруть невелику ділянку і довбають її, допоки не зрівняють із землею. Коли вони все знищують на одній ділянці, наші війська, зрозуміло, змушені піти звідти, там лишаються руїни. Плюс ми несемо втрати через настільки щільне застосування авіації та артилерії. Далі вони переносять вогонь на наступну ділянку, беруть наступний квадрат і починають його довбати.
Тому, з одного боку, росіяни дійсно повернулися до тактики випаленої землі, але з іншого – ця тактика носить вже локальний характер, не масований, не вогневий вал, не суцільна зона вогню, яка котиться попереду російської наступаючої піхоти.
Плюс їм потрібно сьогодні активно боротися з нашими найближчими тилами в прифронтовій зоні, але для цього потрібні вогневі засоби, а їх недостатньо. І вони знову впираються в кількість. Немає того, що було восени і взимку, коли вони могли накривати і авіацією, і ракетами (були масовані удари по сто ракет).
Яких "привітань" від Росії можна чекати на Великдень? Чи є підстави чекати ракетних обстрілів на свято? Якщо навіть судити за кількістю кораблів-ракетоносіїв, які зараз у Росії в морі…
По кораблях потрібно судити найменше. Тому що кораблі – це високо маневрені носії, вони "по морям, по волнам, нынче здесь, завтра там". Вони протягом декількох годин можуть вийти у відкрите море, точно так само протягом декількох годин можуть повернутися в порт або на базу.
Я б більше орієнтувався на терміни. Останній масований ракетний удар у нас був 9 березня, на день народження Шевченка. Враховуючи, що ми трошки прорідили кількість ракет у Джанкої, якраз ближче до Великодня є висока ймовірність того, що росіяни нам можуть зробити "подарунок", якусь гидоту у вигляді ракетного удару по Україні.
Подивіться на релігійний зріз російського суспільства – християн там всього 4%, зате 28% мусульман. Святкування Великодня в Росії показушне, і богослужіння відбувається у великих соборах Москви і Пітера. Зате коли Рамадан, Москву перекривають на цілий день, тому що всі вулиці заповнені мусульманами, які здійснюють намаз.
Шойгу – не християнин. Путін постійно бере участь із шаманами у танцях із бубнами, тому йому це християнське свято може бути до лампочки. Тому ймовірність ракетного удару на Великдень дуже висока.
Якщо буде ракетний обстріл на Великдень, то ціллю буде транспортна інфраструктура?
Ні. Тут інша ситуація. Росії треба тиснути на українське суспільство. Чи будуть бити по церквах – не знаю, хоча не виключаю. Росія буде бити по скупченнях людей, по житлових кварталах. А потім росіяни будуть робити вигляд, що не туди цілилися, або будуть, як зазвичай, доводити, що там були скупчення українських військ.
У звичайні дні росіяни завдають ракетних ударів із метою знищення наших резервів, і це впливає на перебіг бойових дій. А на свята на кшталт Великодня вони намагатимуться тиснути на суспільство, примушувати Україну до капітуляції, до переговорів на умовах Москви. Вони хочуть таким чином застовпити за собою захоплені території. Тому основний натиск буде на створення в суспільстві непримиренності до війни.
За рік із гаком Росія вже могла переконатися в тому, що це безглузді дії – українці, навпаки, з кожним ракетним ударом усе більше зляться на Москву і переконуються, що не хочуть переговорів…
Якби в Росії це зрозуміли, війна б припинилася. Вони думають: от іще одна ракета – і українці здадуться. Якби вони зрозуміли, що сенсу в цій війні немає, що ми не здамося і будемо воювати до перемоги. Але росіяни цього не розуміють і вірять у щось своє. Як Путін увесь час говорить, "операция идет по плану". Скінчилися нові танки – візьмемо більш старі, закінчаться й ці – візьмемо ще більш старі танки.
До чого ж тоді довоюється Росія – до застосування кінноти і луків зі стрілами?
Абсолютно правильно. У Росії гнатимуть людей на війну за будь-яких умов. Вони піднімуть історію Сталінградської битви. Путін же намагається максимально натягнути Другу світову війну на нашу сьогоднішню, щоб змусити людей йти до військкоматів. Росіянам кажуть: "Якщо ви не підете воювати сьогодні й зараз, то завтра прийдуть укронацисти і всіх розстріляють, прийде НАТО і забере ваш туалет на вулиці, доведеться йти в чисте поле". Саме на це вони роблять натиск.
Так от під час Сталінградської битви Сталін гнав народ у бій, даючи одну гвинтівку на двох. Одному давали гвинтівку, іншому – обойму з п'яти патронів. При цьому говорили, що все одно одного з них зараз швидко вб'ють, і тоді другий візьме гвинтівку.
Повірте, тут буде те саме.
Не знаю, правда це чи байка, але днями було повідомлення про те, що в 55-у мотострілецьку бригаду республіки Тува (вона воює на Лиманському напрямку) перекинули 200 коней тувинської породи. Тобто кіннота вже пішла в хід?
Це правда. У росіян не вистачає техніки для підвезення необхідного, тому вони беруть коней для виконання таких завдань.
Більше того, нумерацію нових сформованих полків із мобілізованих у Росії зараз ведуть від Червоної армії, з Другої світової війни. Вони так нібито пов'язують історію, відроджують історію дідів. Так, наприклад, полки вже називаються не мотострілецькими, а стрілецькими, як у 40-х роках.
У Росії робиться все, щоб перевести стрілки нинішньої війни в статус вітчизняної. І тоді – "вставай, страна огромная!".
От тільки Путін боїться це гасло оголосити, тому що чим далі в ліс, тим товщі партизани. Ще рік тому він міг це зробити, і була б підтримка. А сьогодні розмови на кухні все-таки перемагають розмови на екрані телевізорів. Тому в Кремлі бояться. Вони бояться навіть оголосити другу хвилю мобілізації.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
