Ситуація з захворюваністю на Covid-19 в Україні стрімко погіршується. І на ранок 13 листопада країна мала новий антирекорд – 11 787 нових випадків коронавірусної хвороби за добу.
Аби хоч трохи стримати розповсюдження інфекції, в Україні вирішили посилити обмеження і ввели карантин вихідного дня, який діятиме з 14 до 30 листопада 2020 року. Кабінет міністрів вже опублікував відповідну постанову, якою скасував адаптивний карантин та запровадив локдаун вихідного дня.
Відтепер у вихідні буде заборонена робота закладів громадського харчування (крім послуги на виніс), робота ТРЦ, розважальних закладів, закладів культури, спортзалів, фітнес-центрів, басейнів тощо. По суті, працюватимуть у суботу й неділю лише продуктові магазини, аптеки, АЗС, зоомагазини та ветаптеки.
Крім того, уряд скасував поділ країни на зони та повернув загальнонаціональний карантин. Загальний карантин передбачатиме обмеження, які були притаманні для "помаранчевої" зони.
Чи стримає це пандемію
На суттєвий ефект від запровадження карантину вихідного дня годі й сподіватися. Адже навіть міністр охорони здоров’я Максим Степанов визнав, що цього замало – медична система України потребує тотального карантину, як мінімум, на три тижні. Але таке "задоволення" нашій державі просто не по кишені, тому що підрахунки Міністерства фінансів та Міністерства економіки показали, що українська економіка не витримає тотального "локдауну".
"Для нас, лікарів, найкращий спосіб – це застосування повного локдауну не менше як на три тижні, які потрібні, щоб розірвати повністю ланцюг передачі хвороби.. Це з точки зору епідеміології і розповсюдження хвороб... Ми не в змозі ввести локдаун, тому знаходимо баланс, з точки зору і збереження здоров’я, і надання допомоги людям, які цього потребують", – зазначив Степанов.
Погоджуються з такою оцінкою і епідеміологи. Вони зазначають, що карантин вихідного дня не зможе стримати епідемію коронавірусу. Передусім тому що ТРЦ, кінотеатри чи спортивні зали насправді не є основними місцями, де інфікуються українці.
читайте такожКоронавірус на вихідних впадатиме в сплячку"Найчастіше українці інфікуються в сімейних колах, на роботі (під час робочих зустрічей) та під час поїздок у громадському транспорті. І все це відбувається в робочі дні, а не тільки у вихідні. Однак уряд не застосовує обмежень щодо цих трьох найбільш важливих місць інфікування не з епідемічних, а з економічних або соціальних причин. Тому карантин вихідного дня не матиме суттєвого впливу на перебіг епідемії", – зазначив у коментарі Главреду лікар-інфекціоніст, епідеміолог, колишній голова Центру громадського здоров'я Володимир Курпіта.
При цьому епідеміолог зазначив, що традиційно у минулі роки після підйому респіраторних захворювань, який спостерігався у жовтні-на початку листопада, наприкінці листопада починався певний спад, що тривав до середини грудня, який не залежить від жодних обмежень чи наявності карантину вихідного дня.
"Потрібно спостерігати і переконатися, що такі самі тренди, як і в попередні роки, будуть наявні і цього року. Не виключаю, що протягом наступних двох-трьох тижнів ситуація дещо стабілізується і принаймні не буде погіршуватися. Але водночас і суттєвого покращення ми не побачимо. Чи пов’яжуть ці два процеси (можливий спад захворюваності і дію карантину вихідного дня, – Ред.) один із одним – час покаже", – пояснив Курпіта.
Інфекціоніст переконаний, що ймовірність запровадження тотального локдауну в Україні досить велика.
Втім, за словами Володимира Курпіти, зважаючи на епідемічну ситуацію, що склалася в країні, у влади зовсім невелике поле для маневру.
"Для уряду зараз склалася ситуація цугцвангу, коли що б він не зробив, це буде програшний варіант, оскільки епідемію, на жаль, ми не контролюємо. А тому залишається сподіватися на імунітет нації, глузд українців і природний перебіг епідемії, який сам по собі призведе до поступового зниження. Це – не про колективний імунітет, а саме про природний перебіг епідемії", – зазначив епідеміолог.
Крім того, Курпіта висловив занепокоєння через те, що в Україні "знову політика починає перемагати здоровий глузд та епідеміологію", коли місцева влада окремих міст відмовляється виконувати рішення уряду, покликані хоч трохи покращити епідемічну ситуацію.
"Хороша ідея з розподілу країни на зони остаточно дискредитувала себе. Тому я б не надто переймався через рішення про те, що тепер на території всієї країни буде діяти режим, який був властивий для "помаранчевої зони", а ті зони, що до цього були "червоними", отримають суттєві послаблення. Адже загалом ситуація в обласних центрах досить складна. Тому, можливо, для Києва, Харкова, Одеси, Львова та низки інших обласних центрів варто було б обговорити можливість введення більш жорстких заходів. Але, як бачимо, новообрані мери чи кандидати в мери починають заперечувати ці абсолютно правильні рішення", – додав фахівець.
Хто заплатить за карантин вихідного дня
Рішення уряду про запровадження в Україні карантину вихідного дня викликало немасштабні й нетривалі, але широкі за своєю географією протести підприємців, які відбулися у низці міст.
Так, зокрема, у Рівненській області представники ресторанного бізнесу та підприємці перекривали трасу Київ-Чоп, протестували і херсонські ресторатори. Ця хвиля обурення не оминула і столицю, де під Кабміном протестували також представники ресторанного бізнесу, вимагаючи скасувати рішення про карантин вихідного дня.
читайте такожМазохізм вихідного дняЕкономісти переконані, що запровадження локдауну, що діятиме в суботу та неділю, матиме більше негативних наслідків, аніж позитивних. Як влучно зазначив голова Комітету економістів України Андрій Новак, український уряд "чомусь забуває, що вірус не знає робочих і вихідних днів".
"Якщо певні заклади відкриті в робочі дні, п'ять днів на тиждень, то закривати їх або обмежувати їхню роботу в два вихідні дні немає сенсу – в цьому немає жодної логіки", – вважає Новак.
Про безглуздість рішення про карантин вихідного дня говорить і економічний та політичний експерт Тарас Загородній:
"Добре, якби цей захід допоміг поліпшити епідемічну ситуацію в країні і знизити захворюваність. Але ні, ніякої користі від введення карантину вихідного дня не буде. Який у цьому сенс, якщо весь тиждень всі ці заклади, кінотеатри, кафе і ресторани будуть працювати, як зазвичай, і тільки у вихідний закриються, але при цьому в усі дні громадський транспорт та метро продовжать працювати в штатному режимі? Нас намагаються переконати, що цей захід буде перешкоджати поширенню вірусу? Це якийсь ідіотизм!".
За словами експертів, це рішення уряду завдасть чималої шкоди економіці, тому що чимало представників малого і середнього бізнесу саме у вихідні дні отримують основну частину своїх доходів.
"Заклади громадського харчування, продовольчі й непродовольчі магазини, ринки тощо – у всіх у них виторг у вихідні набагато більший, ніж у робочі. Отже, вихідні дні для закладів громадського харчування та магазинів – це дні найбільших оборотів і доходів. Якщо заборонити їм працювати в цей час, це ще більше підірве стан малого і середнього бізнесу в Україні, зокрема, торгівлі та сфери послуг", – пояснив Андрій Новак.
Запроваджуючи такі болючі для підприємців обмеження, наш уряд не все каже, вважає Тарас Загородній.
"Адже якщо якісь країни і вдаються до такого методу, як локдаун вихідного дня, то в цих країнах бізнесу обов'язково доплачують. В Україні ж ніхто нічого нікому доплачувати не збирається, у нас гроші витрачаються на дороги", – наголосив експерт.
Проте варто зазначити, що прем’єр-міністр Денис Шмигаль запевнив, що уряд готовий відновити та розширити окремі програми для підтримки бізнесу, що постраждає найбільше через посилення карантинних обмежень. Зокрема, українським підприємцям урядовці обіцяють:
- компенсацію частини зарплат робітників у зв’язку з простоєм;
- програму портфельних гарантій (до 80% кредиту буде покриватися державою);
- надання можливості застосування механізму визнання "карантину вихідного дня" форс-мажорною обставиною;
- продовження реалізації програми доступних кредитів "5-7-9%", яка дає змогу отримати рефінанс під 0%.
Втім, опитані Главредом економічні експерти не надто вірять цим обіцянкам, називаючи їх "фікцією" і "порожньою балаканиною".
читайте такожНашу економіку чекає м'ясорубка, про зростання доходів українців можна забути"Програми підтримки для бізнесу, про які говорив уряд – це повна фікція. Все це – брехня. З простої причини: нашій державі нема де брати гроші на ці програми підтримки. Наприклад, уряд обіцяє компенсувати частину заробітної плати працівників у зв’язку з простоєм. Звучить гарно. А якщо у співробітника "тіньова" зайнятість, як вони будуть це компенсувати? Інше питання – як вони це будуть рахувати, за якими ставками? Якщо у співробітника була ставка плюс премія, то вони будуть враховувати премії або так, як захочуть? Швидше за все, рахувати вони захочуть по мінімуму. Тому всі ці розмови про підтримку бізнесу – порожня балаканина", – переконаний Тарас Загородній.
Однак Андрій Новак зазначає, що уряду завжди є звідки взяти гроші, але це потягне за собою нові проблеми.
"Існує два варіанти: 1) запозичення, зовнішній та внутрішній борг, 2) друк грошей, запуск верстату. Звісно, це може спровокувати сплеск інфляції. Але, якщо ці гроші не будуть просто роздані, а будуть витрачені на цільові виробничі програми для українських підприємств, ця грошова маса матиме товарне забезпечення. Якщо ж гроші роздати, при цьому нічого не виробляючи, то, звісно, це спровокує інфляцію", – пояснив Новак.
Як не крути, ситуація складається патова: коли і незначними карантинними обмеженнями вже не вдається відбутися і стримати зростання захворюваності, і більш дієві заходи неможливо застосувати, бо це дуже вдарить по економіці, по підприємцях і населенню.
"Наша влада загралася і абсолютно не підготувала медичну систему до великої кількості хворих. Вона майже рік займалася чорт зна чим, а тепер знову починає вводити заборони, обмеження, все закривати, тобто вирішувати питання за рахунок бізнесу, перекладаючи на нього всі витрати. Таким чином, за популізм і непрофесіоналізм нашої влади розплачується малий бізнес", – резюмував Загородній.
Чи переживе українська економіка повний локдаун
Якщо навіть карантин вихідного дня обіцяє створити українським підприємцям і громадянам суттєві проблеми, то що тоді говорити про наслідки тотального локдауну, який цілком може бути запроваджений. І урядовці, і експерти наперебій заявляють: українська економіка повторного жорсткого карантину, як був навесні, не витримає.
Зокрема, голова Комітету економістів України Андрій Новак прогнозує, що в разі введення тотального локдауну падіння ВВП у нас може сягнути двозначних чисел, тобто понад 10%.
"Як наслідок, більшість громадян України опиняться в дуже скрутному становищі. У нас уже почався опалювальний сезон, і суми в платіжках будуть набагато більшими, а тут ще й частина громадян позбавиться доходів… В такому випадку без якоїсь – хоча б цільової – підтримки найменш забезпечених категорій населення уряду просто не обійтися", – зазначив Новак.
Проте, на думку економіста, коли влада стоятиме перед дилемою – або запроваджувати тотальний локдаун і наносити, таким чином, колосальний удар по економіці, але зберігати при цьому життя людей, або рятувати економіку, уникаючи такого локдауну, але жертвуючи при цьому життями людей, вибір буде очевидний.
"Життя людини – це найвища цінність, а тому будь-яка влада, в першу чергу, повинна думати про життя і здоров’я своїх громадян", –переконаний Андрій Новак.
Спротив місцевих влад
Місцеві влади не квапляться виконувати рішення уряду, і очільники окремих обласних центрів України прямо заявили: запроваджувати карантин вихідного дня не будуть.
Спочатку мер Львова Андрій Садовий назвав "дурницею" запровадження карантину вихідного дня і заявив, що у Львові таке рішення уряду не підтримуватимуть.
"Ми з вами повинні взяти на себе всі зобов’язання: ніяких бенкетів, ювілеїв чи весіль, але про повний локдаун не можна говорити. Якщо влада хоче робити якісь обмеження, то хай спочатку заплатить гроші людям, компенсації, як це роблять німці, французи та інші країни. А добити людей, забрати в них останні засоби існування… А хто потім буде годувати їхні сім'ї?", – зазначив Садовий.
читайте такожЧому українцям не варто сильно сподіватися на вакцину від Covid-19Слідом за Львовом аналогічну позицію зайняли Черкаси. Тамтешній мер Анатолій Бондаренко пояснив це тим, що він не бачить необхідності запроваджувати карантин вихідного дня. Підтримав позицію мера й головний медик Черкас Всеволод Кульчиковський, зауваживши, що, на його думку, з медичної точки зору, такий карантин не є ефективним і не призведе до покращення ситуації.
На думку політичного експерта аналітичного центру Democracy House Анатолія Октисюка, центральна влада в таких випадках повинна демонструвати "жорстку руку" і діяти суворо.
"Якщо місцева влада відмовляється виконувати подібні рішення, потрібно тиснути на неї за допомогою правоохоронців і спецслужб, які б доступно пояснили, що закон – один для всіх. Бо махновщина і самодіяльність, що панують у нас, шкодять людям. Центральний уряд ухвалює рішення, від якого залежать здоров’я та життя людей, а якийсь місцевий чорт каже: "Не буду виконувати". Проти таких потрібно відкривати кримінальні провадження, а наша центральна влада "соплі жує" і пускає все на самоплив", – обурився політолог.
Октисюк переконаний, що невдовзі у таких містах, де місцева влада відмовляється виконувати рішення уряду щодо карантину, почнеться колапс, коли хворі почнуть масово надходити в лікарні.
"Аби уникнути такого розвитку подій, потрібно змушувати місцеву владу – попри децентралізацію і таке інше – виконувати подібні рішення уряду, а як ні – штраф або кримінальна відповідальність", – наголосив експерт.
Прелюдія до локдауну
Чутки про запровадження в Україні тотального локдауну ходять давно. Підсилюють їх і заяви чиновників від МОЗ та медиків, які говорять про те, що є об’єктивна потреба в такому болючому кроці.
Посилаючись на свої джерела та інсайди, експерт аналітичного центру Democracy House Анатолій Октисюк зазначив, що запровадження карантину вихідного дня є підготовкою та прелюєдією до початку новорічно-різдвяного тотального локдауну.
"Найближчий місяць буде критичним з точки зору наповненості лікарень і стрімкості поширення інфекції. Подейкують, що через це в урядових структурах вже існує консенсус щодо запровадження локдауну з початку грудня", – зазначив він.
На думку політолога, такий крок буде цілком доцільним.
"У грудні майже всі вже живуть "олів'єшним" настроєм, бо починаються свята. Давайте визнаємо чесно: з середини грудня і ледь не до кінця січня в нашій країні майже ніхто не працює. Звісно, не йдеться про державні структури, виробництва, сферу торгівлі і послуг... В цей період він (локдаун, – Ред.) буде цілком доцільним, бо момент, коли всі питимуть сто грамів і їстимуть олів’є, а економіка завмре до кінця січня, цілком слушний", – пояснив Октисюк.
Владу, зокрема, президента Зеленського, політолог закликає не думати про рейтинги і не триматися за них, бо на кону – здоров’я та життя українців.
читайте такожЛокдаун, якщо його буде запроваджено, доконає Україну"Зараз потрібно думати про інше – про кроки, спрямовані на вирішенні поточних проблем. Що б Зеленський не зробив, хтось сприйме ці дії позитивно, хтось – негативно. Не можна подобатися всім: сто людей – сто думок. Політична опозиція в будь-якому разі будь-яке рішення влади сприйматиме як привід для критики: введуть карантин – буде критикувати за наслідки для економіки, не введуть карантин – буде критикувати за бездіяльність та нехтування життями людей", – зазначив Анатолій Октисюк.
Якщо в Німеччині, Швеції та Франції влада й опозиція змогли об’єднатися під час епідемії і визнати, що це – не час для політичних баталій та протиріч і погодилися з необхідністю запровадження карантину, то українська опозиція не спроможна на це.
"Наша опозиція не може погодитися із владою через відсутність політичної культури. Діяльність нашої опозиції – це шкідництво. Суть діяльності української опозиції зводиться виключно до того, щоб насолити владі. Вона не відрізняє державний інтерес від суто олігархічного інтересу. А нашим політикам уже давно пора навчитися розрізняти, які сфери і питання є життєво важливими. Однак зараз опозиція не стільки шкодить Зеленському, скільки розхитує і шкодить суспільству", – резюмував Октисюк.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
