Главу Чечні Рамзана Кадирова останнім часом вкрай рідко можна побачити на публічних заходах у РФ. У кулуарах Кремля ходять різні чутки про стан його здоровʼя - зокрема, подейкують, що посіпака Путіна серйозно захворів або його навіть могли отруїти.
Наштовхує на такі підозри і швидке весілля старшого сина Кадирова, 17-річного Ахмата, який напередодні літав до Кремля на зустріч із Путіним.
В інтервʼю Главреду ексголова Служби зовнішньої розвідки України, генерал армії України Микола Маломуж розповів, чи могли отруїти Кадирова, які шанси у Кадирова-молодшого втримати контроль над Чечнею, чи загрожує Чечні нова війна, та за яких умов Кадиров може погодитися на оголошення незалежності Ічкерії.
Існує багато різних версій того, що відбувається з Кадировим. Кажуть про те, що глава Чечні серйозно хворий. Як ви вважаєте, ця поява Кадирова у Путіна була саме для того, щоб розвіяти такі чутки?
У першу чергу, таке охолодження відносин між Кадировим та Путіним сталося після того, як Кадиров і Пригожин не виконали завдання щодо захоплення Луганської та Донецької областей. Їм було поставлено задачу захоплення ключових міст, зокрема Бахмуту. І ані Кадиров, як би він не демонстрував своєї активності, ані Пригожин не змогли цього виконати.
На відміну від Пригожина, який має особливі відносини з Путіним, але зараз не має авторитету через невиконання завдань, Кадиров говорив, що саме він буде мати вирішальну роль. Тобто його солдати мали брати участь і у веденні бойових дій, і у забезпеченні підтримки збройних сил РФ, а саме гарантії їхнього невідступу у формі загороджувальних загонів та забезпеченні режиму контролю на окупованих територіях. Фактично за усіма напрямками, починаючи від неефективного наступу під час захоплення аеропорту у Гостомелі і завершуючи неможливістю реалізувати вказівки Путіна по захопленню хоча б частини Донеччини та Луганщини, Кадиров зазнав невдачі.
На фоні цього програшу, зокрема після критики Шойгу, Герасимова, усі військові зробили щодо Кадирова демарші, через що він почав проявляти ще більше агресії. Тобто він не підкоряється ні ФСБ, ні військовим адміністраціям, які утворили росіяни.
І цей факт, відповідно, обʼєднав зусилля і спецслужб, і Міноборони Росії проти Кадирова. Тому вони, нарівні з Пригожиним, почали його повністю дискредитувати в очах Путіна, наводячи конкретні факти його невдач, наприклад, втечі його солдат на деяких напрямках бойових дій. Тобто вони показували Путіну, що Кадиров займався піаром, записував ролики для тік-току, але фактично перспектив для його військ немає. Кадирівці не бійці – вони демонстрували, що Україна пропаде і буде їх жахатися, а виявилося, що вони гинуть так само, як і інші бойовики. Не кажучи вже про те, що підлеглі Кадирова ведуть терористичну діяльність проти "своїх". Тож силовий блок більш потужно натиснув на Путіна, і ми бачимо, що Кадирова на цьому фоні починають відтісняти. Його не допускали на зустрічі, доповіді, великі заходи, які були знаковими для Путіна на кшталт послання до Ради Федерації, хоча раніше Кадиров завжди сидів попереду як один із визначальних керівників РФ.
Тобто Кадирова відсторонили від Путіна і фізично, і політично, від чого глава Чечні дуже потерпав і тому задіяв усі сили, щоб поновити попередній формат відносин. З цим, наприклад, повʼязана ініціатива Кадирова щодо вербування бойовиків на окупованих територіях, а також його обіцянка щодо недопущення диверсій на території Росії з боку українських спецслужб, і, тим більше, партизанського руху. Цим він прагне продемонструвати свою необхідність у цьому форматі війни.
Путін грає на протиріччях між збройними силами, Росгвардією та російськими спецслужбами. Якщо повернутися назад, то Кадиров опинився в немилості і силовики відмовились обʼєднувати з ним зусилля. І саме тому Кадиров почав свою регіональну гру, щоб поновити свої позиції на центральному рівні в очах Путіна. І до певної міри йому це вдалося. Тож тепер Кадиров використав ситуацію з весіллям сина і висловив особисте прохання провести зустріч з Путіним, де міг донести різні матеріали на конкурентів (військових, представників спецслужб). З іншого боку, Путіну теж важливо почути певну інформацію від Кадирова, бо він має можливість отримувати підтверджені дані щодо підготовки можливих негативних заходів проти Путіна.
Чи вірите ви в те, що Кадирова могли отруїти – наскільки такий варіант можливий?
Малоймовірно, що його реально труїли і недотруїли. Якщо спецслужби, особливо на території Росії, щось подібне готують, то його б точно отруїли чи вбили. Вони б подали це як боротьбу між конкурентами, або, наприклад, як спецоперацію України чи чеченської опозиції, що пробралася на територію Росії. Це доволі легко робиться, і якщо його б хотіли нейтралізувати, то спецслужби РФ працювали б дуже активно під чужим прапором. Варіанту прямого усунення Кадирова у даній ситуації немає. Отруїти Кадирова, аби він захворів – такий варіант можливий, але для спецслужб це не дуже результативно.
Ви раніше говорили щодо прихильності Путіна. Чи дійсно Кадиров настільки залежний від Путіна і чи можуть його в подальшому намагатися відсторонити від влади?
Кадиров залежить від Путіна, у першу чергу, у військовому плані та з точки зору безпеки та стабільності у регіоні. Крім того, Кадиров щорічно отримує додаткові ресурси, величезні кошти для Чечні, за допомогою яких може тримати ситуацію у республіці під контролем. Тобто не лише для того, щоб використовувати їх на власні потреби, а й для застосування репресивних механізмів контрольованих Кадировим структур – 45 тисяч бойовиків, власних спецслужб. Ну і, зрозуміло, для контролю соціальної сфери, бо у разі її падіння (бо Чечня живе за рахунок дотацій) буде швидше розвиватися і опозиція, і, можливо, навіть буде більш активною.
Тому Кадиров задіює багато способів для того, щоб завоювати прихильність Путіна та поновити забезпечення Чечні за усіма чинниками. До того ж він розуміє, що сьогодні його життя залежить від Путіна. Бо противників у Кадирова багато, не тільки у Росії, але й за кордоном, включаючи чеченську діаспору, яка може ефективно діяти проти нього, аж до його ліквідації.
З іншого боку, Кадиров у довгостроковій перспективі грає у свою гру. Після поразок РФ в Україні він побачив, що режим Путіна може впасти, тоді як Кадирову треба втриматись самому і зберегти свій режим. Можливо, навіть оголосити незалежність Ічкерії. Тому у далеких планах Кадиров передбачає можливість швидкого періоду, протягом якого він з симпатика, повністю відданого Путіну, може перетворитися на його противника. Мовляв, його намагалися використати в діях проти України, але він відійшов у тінь. А тоді, щоб не потрапити під репресивні дії російської влади або міжнародних структур, замкнеться у Чечні за рахунок накопичених ресурсів та мобілізації збройних формувань та триматиме осаду Чечні, допоки юридично не затвердять її незалежність.
Такий варіант як крайній Кадиров розглядає. Зараз він не актуальний, але він до нього спокійно готується. І Путін, можливо, теж ставив йому свої умови щодо подальшого існування режиму. Скоріше за все, було щось на кшталт: "Я піду, і тебе не буде".
Нещодавно 17-річний син Кадирова одружився. Також була інформація про те, що він зустрічався особисто з Путіним. Чи свідчить це про підготовку Кадировим наступника?
У будь-якому випадку Кадиров розглядає свого сина як наступника, але зараз його син Чечні не втримає, та й Путін уже немолодий. Тому враховуючи, що Рамзан Кадиров вестиме нову лінію, допоки живий Путін, і на якомусь етапі передасть владу. Передати її сьогодні 17-річному сину означатиме фактичну втрату контролю. Усе вирішуватиметься за наслідками завершення війни в Україні. Молодший Кадиров такої жорсткої моделі вже не створить, для цього у нього немає ані сил, ані авторитету, ані образу жорсткого тирана. Тому з ним може бути зовсім інша історія Чечні, коли там зʼявляться і міжкланова боротьба, і більш активна опозиційна.
Тобто передача влади може статися вже після війни з урахуванням усіх факторів, зокрема оголошення незалежності Чечні у разі розпаду Росії. Або ж у разі збереження путінського режиму Кадиров формально може передати владу сину за 3-5 років, а сам контролюватиме процес, поки не буде гарантії існування режиму Кадирова-молодшого.
Якщо ми з вами заговорили про Чечню без Кадирова-старшого, чи зможе Кремль контролювати Чечню, якщо Кадиров відійде від влади?
Якщо буде програш Росії у війні, то опозиція прийде до влади у Чечні. Це буде вже однозначно нова Чечня, незалежна Ічкерія. Якщо втримається жорсткий режим у Кремлі, то з Путіним чи без нього втримається і режим Кадирова та його сина. Але тоді Чечню контролюватиме навіть не Кадиров, а відповідні спецслужби. Бо зараз Рамзан Кадиров ще набрав деяких балів, на яких витребував у Путіна економічну, кланову незалежність. З молодим Кадировим такої фори не буде – він буде більш залежним від центру, і за відсутності цього режим паде.
Тобто якщо Україна вижене ворога зі своєї землі, Захід може сказати, мовляв, на цьому зупинимося і режим не валимо до кінця, бо інакше, у разі розвалу РФ, виникне загроза ядерного удару, адже ядерна зброя залишиться без контролю.
За цих умов режим зберігатиметься з Кадировим. І з молодим також, якщо той прийде до влади. І тоді пригнічуватиметься будь-яка форма інодумки, аби Чечня не піднялася, бо тоді це створить загрозу не лише Чечні, а й усьому режиму в РФ, Путіна чи його наступника. Спецслужби РФ добре знають, що ситуацію краще загасити на початку, під час перших проявів, бо інакше Чечня опиниться у війні, а Росія – у великій війні. Тому Кавказ у цілому та окремі національні республіки спецслужби особливо контролюватимуть.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
