Коротко:
- Які пернаті живуть в Україні найдовше
- Скільки років може прожити крук
- Чим живляться круки та де гніздуються
В Україні є кілька пернатих, які вважаються справжніми довгожителями. Серед них: крук, пугач і орлан-білохвіст. За словами орнітологині зі Львова Ганни Кузьо в коментарі УНІАН, у нашій країні не проводили системних багаторічних досліджень, які могли б однозначно показати, який саме птах живе найдовше, пише Главред.
Втім, у західних країнах такі спостереження робили, і там зафіксували максимальну тривалість життя цих видів у неволі:
- Пугач може доживати до 68 років.
- Орлан-білохвіст – аж до 42 років.
- Крук, за результатами досліджень, здатен перевершити пугача й жити ще довше.
Зокрема, західні науковці повідомили, що найстаріший крук у неволі прожив 69 років. В Україні таких рекордів поки не фіксували. Хоча круки трапляються на всій території нашої держави, визначити їхній вік без кільцювання або утримання з моменту народження неможливо.
Де проживають круки?
Крук досить поширений в Україні, але найбільше його можна зустріти у лісах. Хоча птах трапляється і в степових зонах, основним середовищем для нього залишається лісова місцевість. Особливо багато круків у Карпатах.
Де гніздуються круки?
Зазвичай ці птахи обирають високі дерева в лісах. Якщо лісу немає, вони пристосовуються до лісопосадок чи лісопарків. Головна умова – висота та огляд місцевості. Іноді круки будують гнізда навіть на опорах ліній електропередач.
Яке харчування у круків?
Круки – всеїдні птахи. Вони легко пристосовуються до різних умов і можуть:
- харчуватися сміттям біля населених пунктів,
- поїдати корм для домашніх тварин,
- ловити мишей на полях,
- красти пташенят з інших гнізд,
- їсти зерно, але обов’язково потребують білкової їжі.
Які найвідоміші цікаві факти про круків?
Круки належать до родини воронових і вважаються найбільшими та найрозумнішими серед них. Їхні "родичі" – ворони, галки, сойки, граки та сороки – давно пристосувалися до життя в містах. Круки ж намагаються триматися подалі від людських осель.
Якщо крук з’являється у місті – це швидше виняток. Приміром, у Львові на Личаківському кладовищі вже багато років мешкає пара цих птахів.
Новини про птахів України - цікаві історії про пернатих
Главред розповідав, що нещодавно в Україні помітили рідкісного червонокнижного степового птаха. Йдеться про огара, його зафіксували на Дніпропетровщині.
Ба більше, нещодавно орнітолог пояснив, чому птахи України більше не летять у вирій. Українські птахи раніше відлітали на зиму в теплі краї, а їм на зміну прилітали зимувати птахи з півночі.
Окрім цього, у Чорнобилі помітили справжнього аномального монстра. Його розмах крил аж до 10 см. Про кого мова - повідомили у пресслужбі Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
Більше цікавих новин:
- "Висмоктують" енергію: які речі категорично не можна залишати на підвіконні
- У якому віці кіт офіційно вважається пенсіонером: ветеринар назвав точну цифру
- Календар щастя і удачі: які дні жовтня принесуть успіх кожному знаку зодіаку
Про персону: Ганна Кузьо
Ганна Кузьо — українська орнітологиня зі Львова, екологиня та популяризаторка спостереження за птахами (birdwatching). Закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка за спеціальністю "Екологія". З 2008 року бере участь у наукових експедиціях, працювала у Державному природознавчому музеї у Львові.
Основні напрями діяльності:
- Моніторинг птахів - організація обліків та досліджень чисельності й поширення птахів в Україні.
- Просвітництво - проведення екскурсій, лекцій і тренінгів, популяризація birdwatching серед широкої аудиторії.
- Громадянська наука - залучення волонтерів та аматорів до збору наукових даних про птахів.
- Міжнародна співпраця - участь у проєктах "Франкфуртського зоологічного товариства" та ініціативах з охорони природи.
Кузьо активно виступає у медіа, пояснює значення птахів у екосистемах та вплив війни на довкілля, а також є координаторкою низки освітніх і природоохоронних проєктів.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
